200 ensimmäistä riviä.
Агов!
Агов!
Що за чортівня?
PRISONERS OF GEOGRAPHY ТІМ МАРШАЛЛ
ПОВЕРТАЙСЯ СКОРІШЕ, ТАТУ
Так!
Це командир Тревант Коул, група...
Саксо.
Я на передовій оперативній базі Клемонс.
Мене хтось чує?
Якщо мене хтось чує...
Якщо ви мене чуєте, я на передовій оперативній базі Клемонс.
Мої восьмизначні координати...
два-дев'ять-три-п'ять, пропуск,
вісім-вісім-нуль-п'ять.
Командир Тревант Коул, група Саксо.
Я єдиний уцілілий під час операції «Вентидж».
Мене чує хтось з армії США чи союзних військ?
Три-п'ять, пропуск,
вісім-вісім-нуль-п'ять.
Пришліть по мене гелікоптер якомога скоріше.
Чорт!
ТЕРМІНОВА ЕВАКУАЦІЯ. НЕГАЙНО.
КОНТАКТ З НЕВІДОМИМ ВОРОГОМ.
НЕВІДОМА НАМ ЇДКА РЕЧОВИНА.
ПЕРЕДИСЛОКАЦІЯ В КАБУЛ
Вторгнення
Так ми протягнемо тиждень.
Якщо зменшити порції – може, ще один.
І треба знов запустити генератор.
-Так. -Будьте обережні ввечері.
Багато психів прикидаються патрулями.
Так.
Живіть тут, поки не знайшли притулку.
Я просто кажу, що хтось із нас повинен поїхати в магазин.
Можемо поїхати разом. Неси рушницю.
Так. Але мої діти...
Не впевнений щодо рушниці. І я хочу бути з ними.
І якщо ми...
Спитаємо в Сендерсів.
Може, у них є харчі й батарейки. Вони тут зимують.
У них теж є діти, кохана.
Вони хороші люди, але ти ж знаєш Білла.
Я піду.
О ні...
Точно?
Я поїду в магазин.
Гроші в нас є. Ви нас прихистили, нагодували.
Точно не хочеш, щоб я поїхав?
Я поїду.
З тобою діти менше боятимуться.
Купиш жувальних цукерок, якщо будуть?
Якщо будуть, куплю.
Іди сюди.
Маєш якісь побажання?
Біжи!
Бережи себе.
Нема чого боятися.
Твоя черга.
Будеш за старшого.
Я тебе дожену. Я тебе дожену, Саро. Іди сюди.
Гей.
-Що це? -Дивіться вперед.
-Швидше. -Дивіться на вікно.
-Думаєте, там хтось є? -Не знаю.
Йо!
-Агов! -Агов!
Там хтось є?
Народ!
Шоколад!
-О боже. -Уперед!
О боже.
Я така голодна!
Чипси теж є! Давай!
Смакує краще за секс.
Так мені казала твоя мама.
-Ходімо! -Біґґі!
Що, брате?
Де водій?
Може, хтось приїхав і його забрав.
Може, він уже в лікарні.
А якщо не в лікарні, то з ним усе гаразд.
Гей, Джаміло! Шоколад!
Алф.
Алфі!
-Що? -Йо.
Спробуєш упіймати сигнал і покликати на допомогу?
Добре.
-Гей! Ти тільки гірше робиш. -Стривай. Може, це сигнал.
Це система
-аварійного оповіщення. -Чи сигнали.
Аварійне оповіщення. Це не перевірка.
Ти геній.
Аварійне оповіщення.
Це не перевірка.
Залишайтеся вдома і чекайте дальших вказівок.
Це система аварійного оповіщення.
Перемкни канал. Знайди інший сигнал.
-Чорт. -Алло.
Мене хтось чує?
Мене хтось чує? На нас напали.
Що там таке?
ЯПОНСЬКЕ УПРАВЛІННЯ АЕРОНАВТИКИ
ХІНАТА МУРАЇ
Що там таке? Подивися ще раз.
Хашімото-сан.
Треба поговорити.
Нам немає про що говорити.
-Я викликаю охорону. -Послухайте мене.
Тобто не мене,
а когось іншого.
Працюйте далі. Я на хвилинку.
Що вона робить?
Ти щось бачиш?
Я нічого не бачу.
-Ваджо. -Скажіть щось.
Ваджо.
Я тебе звільнив, правда?
Ти проникла сюди без дозволу.
Знаєш, шо наступний крок – тюрма?
Так, знаю.
Чому?
Цей звук, «ваджо». Якщо його було чути, «Хоші» не розгерметизувалася.
Тобто там ще є повітря. Це значить...
Це значить...
що всі вони живі?
Хашімото-сан, скільки років ви одружені?
Не розумію, до чого тут це.
Двадцять сім років.
Двадцять сім років.
Навіть якщо це здогад, якби...
ви могли врятувати дружину?
Що ви зробили б?
Ви зустрічалися?
З ким?
Сатоші?
Русеї?
Але тоді той тип... той чоловік...
«Найманець імператора»...
Жахливий актор.
Так.
Тут я з тобою згоден.
Не тільки ти щось почула у цьому записі.
Той звук.
Ці люди не з управління аеронавтики.
Вони лінгвісти.
Що ви приховуєте?
СЕРВЕТКИ – ДИТЯЧИЙ СУП СПАРЖА – БАТОНЧИКИ
-Мем, чого ви тут? -Треба бути вдома.
Вибачте. Ви знаєте про комендантську годину?
-Ви тут сама? -Так.
-Ви поранені? -Ні.
-Точно? Можемо відвезти вас до лікаря. -Не треба.
-Послухайте... -Я лікар. Зі мною все добре.
Я прийшла по харчі.
Ви лікар? Нам потрібен ще один лікар.
Тут мало що лишилося.
-Нічого не лишилося? -Мародери все забрали.
Ми їдемо в інше місто.
Для тих, хто нам допомагає, харчів вистачить.
Потрібні добровольці.
Ще один лікар точно потрібен.
Вашу машину залишимо тут.
Треба звільнити дороги для військових машин.
Там будуть харчі.
Повернетеся назад з нашим патрулем.
Поїдете в санітарній машині з іншим медперсоналом.
Добре, докторе?
Дякую.
Не зовсім звичайний обхід.
А я думав, що в резидентурі бачив усе.
Девід Бартон, ортопед лікарні Сент-Мері в Трентоні.
Ані...
Анжела. Анжела Локгарт, педіатр лікарні Нью-Йорскського медколеджу.
Дуже приємно, доктор Локгарт.
Їдемо. Зачиняй двері.
ШВИДКА ДОПОМОГА ОКРУГУ ЕССЕКС
Вимкніть!
Навіщо ти це зробив?
-Це був єдиний засіб зв'язку... -З ким?
З китайцями в іншій півкулі?
Ми не знаємо, що сталося.
Знаємо.
Якийсь терорист десь рвонув бомбу.
Чи російський старпер нарешті розбомбив янкі.
Чи хтось влаштував стрілянину в церкві. Чи на площі. Чи навіть у школі.
Завжди так буває.
Дорослі все псують. Вони зробили це знову.
Ясно? Завжди одне й те саме.
Хлопці, нам треба додому.
Що, боїшся шоколадок?
Ти не хочеш додому, правда?
А по-твоєму, що це було?
Йо, Касп, як ти?
Усе добре.
Брате.
Здавалося б, до смерті можна звикнути.
От чорт.
А я ніяк не звикну.
Але померти – це легко. Ти колись мені сказав.
No comments yet. Be the first to leave one.