The Way He Looks (Hoje eu quero voltar sozinho)

В ЙОГО ОЧАХ

Скільки балів ліні відчуваєш?

6.

Як щодо тебе?

8.

З половиною.

З половиною?! Так багато?

Ну,.. сонце, канікули, басейн...

Чому б не полінуватися, поки є можливість.

А я лінуюся від того, що зайнятися нічим.

А я щасливий, коли нічого не треба робити...

Ні... Ми постійно нічого не робимо під час канікул. Нічого не відбувається.

І що б ти хотіла, щоб відбулося?

Не знаю...

Але великих драм та великих романів

під час канікул не відбувається точно...

І з ким ти уявляєш свій "великий роман"?

Ти ж завжди говорила, що наш клас - просто збіговисько жаб.

Ну, не обов'язково ж бути принцем.

А ти? Хіба тебе це не хвилює?

Чому має?

Чому? Ти збираєшся прожити життя, так і не поцілуваши нікого?

Джована!..

Отож. Протягом всіх канікул

спати та слухати Бетховена, куди ж тобі до цього.

Щоб повернути хід подій, тобі потрібно поцілуватися з будь-якою дівчиною.

Якщо я маю просто поцілуватися з будь-якою дівчиною, то чому б не з тобою?

Але я не хочу, щоб мій перший поцілунок був таким.

Ох, Лео, так ти ніколи нікого не поцілуєш.

Хто взагалі захоче зі мною цілуватися?

Б'юся об заклад, що та відьма, Карина, точно захоче.

Але дуже ймовірно, що після цього ти перетворишся на жабу.

Дурепа.

Вона постійно поглядає на тебе.

Така прикрість, якщо єдина людина, яка

на мене задивляється - це Карина.

І вона постійно несе всякі нісенітниці, ти знаєш?

Це так нудно...

Що, якби я клюнув, і вона б до мене приклеїлася?

Як думаєш, вона з таких дівчат?

Джі?..

Джована?!...

Гей?!...

Ти щось сказав?

А ти мене не чула?

Ні.

Іди поплавай, Леонардо. Не будь занудою.

Ніхто не називає мене занудою!

Ти впевнена, що не хочеш зайти, Джі?

Ні. Мені ще треба підготуватися до школи.

Дай мені ключі, Лео.

Тримай.

- До завтра. - Бувай.

Мамо?

Я вдома.

Привіт, Лео.

Обід готовий.

Я зараз.

Гей, Лео.

Як пройшов день?

- Добре. - Добре і все?

Ні.

Круто пройшов.

Ти обгорів. Ти користуєшся сонцезахисним кремом?

Так, мамо.

Просто було дуже сонячно.

Ти впевнений?

Ну, мамо... Ти ж знаєш, що мені не подобається сонцезахисний крем.

Шкіра одразу стає липкою...

Серйозно. Я намагаюся просто не засмагати.

Добре. Бо наступного разу буде гірше.

Мамо, не хвилюйся...

Авжеш, не хвилюватися...

Ти підготував свої речі?

Ні. Було ліньки.

Але тепер мені доведеться, хоч і ліньки.

- Привіт, левенятко Лео. - Привіт, тату.

Ти обгорів. Де був?

С Джі.

Знаєш, днями я зустрів Джі, і був вражений.

Чому?

Джі стала зовсім дорослою. Жінкою.

Що ти маєш на увазі, тату?

Здається, що вчора ви були ще дітьми...

І вже подорослішали. Стали гідними людьми.

Стілець, Лео.

Тату, ти серйозно...

Я ж маю суперсилу.

Я постійно робив це, і ніколи не падав.

Ти такий кумедний...

Лео, я розмовляла з бабусею.

У середу їй треба до лікаря, тож...

Добре. Я впораюся сам.

І ти будеш тут один?

Чому ні? Хіба я не зможу?

Лео, а що ти будеш їсти?

Не знаю. Я їм в школі, зроблю бутерброд. Не знаю...

Ні, я буду хвилюватися.

Мамо...

Ну що такого трагічного може статися?

Тоді добре...

-Але, Лео. Зателефонуй як тільки повернешся додому. - Добре.

І переконайся, що телефон заряджений.

Добре, мамо.

Оп-ля...

Можу я поцікавитися, що смішного, пан Гільєрме?

Нічого, учитель.

Мені шкода, люди, але схоже, що ця парочка до наступного року не дотягне.

Фабіо, сядь, будь ласка, позаду Лео.

- О, ні. Не треба, учитель. - О, так. Треба, Фабіо.

Ви ж знаєте, що сидіти позаду Лео - це просто неможливо.

Протягом дня в притул слухати ці пекельні "тюк-тюк-тюк".

Ти справжній мудак, еге ж, ідіоте?

За собою дивися, людина-тростина.

Ну і хрін ти, Фабіо.

Хрін я тебе пізніше покажу, собака-поводир.

Заткнися, ідіот!

Це що таке, люди?!

Забули де знаходитеся?

Учитель,...

Якщо я сяду за стілець позаду Лео, то мені доведеться весь день допомагати йому.

Чорт, він же нічого не може зробити сам.

Досить, Фабіо.

В кабінеті директора тобі не доведеться нікому допомагати. Збирай речі.

Так, учитель, ваше слово - закон.

А як щодо Джовани? Хіба їй також не потрібно в кабінет директора?

А ти? Можливо, бажаєш приєднатися?

Ні, дякую.

Фабіо...

Це кабінет № 211?

Так.

Як тебе звати?

Габрієль.

Проходь.

Я сяду за те вільне місце?

Люди...

Так, будь ласка.

Ласкаво просимо, Габрієль.

Ще смішні жартики будуть?

Тож?...

НІ.

Дай ключі, Лео.

Бувай, Джі.

Бувай.

Не дозволяй цьому ідіоту, Фабіо, зіпсувати твій день, добре?

Добре.

Я хочу сказати тобі дещо. Цей новенький хлопець дуже милий.

Хто знає? Можливо, цього року все налагодиться.

Схоже на те.

Можливо, саме він мій зачарований принц.

Не поспішай, Джована.

Він щойно з'явився. Ти ледве знаєш його.

Ти ревнуєш, Лео?

Так, Джована. Просто помираю від ревнощів.

Неймовірно. Якого біса...

- Що таке? - Карина завжди тут як тут.

Про що ти, Джі?

Вона вже розсілася поруч з Габрієлем і розкинула свої тенета.

Ви таке бачили? Варто з'явитися новому хлопцю, а вона вже тут як тут.

Гаразд. Клітини можна розділити на два основних типи...

Можна позичити ластик?

Я не використовую ластики...

- Вибач... - Нічого, все добре.

Втім, зачекай...

Дякую.

Будь ласка.

Якби я була Плутоном, і хтось мені сказав:

"Гей, ти більше не планета!",

то я б просто збожеволіла. Серйозно.

Ключі, Лео.

До побачення.

До побачення, Лео.

До побачення, Габрієль.

Ну... Тобі також до побачення.

Ти не підеш далі?

Ні, мій дім був два квартали тому. Я просто завжди проводжаю сюди Лео.

Добре. Побачимося завтра.

Так, мамо. Я цілий і неушкоджений у своїй кімнаті.

Добре, мамо. Пообідаю, гаразд. Бувай.

Ти коли-небудь замислювалася про навчання за кордоном, Джі?

Що ти маєш на увазі?

Навчання за обміном...

Жити в іншій країні...

Не для мене. Ліньки...

І навіщо?

А я думав про це.

Не знаю...

Поїхати до США....

О, тільки не США, Лео.

Франція - це дійсно круто. Тільки уяви. Відпустка в Парижі.

Але я не про відпустку...

І... До США, Франції... Ще кудись... Це прекрасно...

Аби поїхати...

Але чому зараз, Лео?

Я вже не вперше думаю про це.

Вже довгий час.

Уяви, як це здорово... Виїхати туди, де тебе ніхто не знає.

Жодна людина.

Ти можеш стати новою особистістю, якщо захочеш.

А тебе не влаштовує бути тим, хто ти є?