Thor: Ragnarok

Я знаю, що ти думаєш.

"О ні! Тор у клітці. Як це сталося?"

Ну, часом доводиться потрапити в полон,

щоб дістати відповідь від когось.

Це довга історія,

але в принципі, я певною мірою герой.

Якийсь час я провів на Землі...

бився з роботами,

рятував планету кілька разів.

А потім подався в космос

на пошуки магічних Каменів Вічності.

Не знайшов їх.

Тоді я й став

на шлях смерті і нищення...

який привів мене сюди в оцю ось клітку...

де я зустрів Тебе.

Хмм.

Як довго нам тут з тобою сидіти?

Тор, син Одіна.

Суртур, син собаки.

Ти досі живий.

Я думав мій батько тебе вбив ще пів мільйона років тому.

Я не можу вмерти

Доки не виконаю того, що мені судилося...

і не спустошу твій дім.

Цікаво, що ти про це згадав.

Бо мені постійно сняться жахливі сни.

Азґард весь у вогні і руїнах.

І ти, Суртур,

в центрі цього неподобства.

Тоді ти бачив Раґнарок, падіння Азґард.

- Велике пророцтво здійс... - Стривай.

Стривай.

Я зараз обернуся знову.

У нас така задушевна розмова... ...клас.

Отже, той Раґнарок.

Розкажи про нього, просвіти.

Мій час настав.

Коли моя корона возз’єднається з Незгасним Вогнем...

Я відновлю свою повну могутність.

Возвеличусь вище гір...

і встромлю свій меч в самісіньке серце Азґарду...

Стривай, одну секунду.

Клянусь, я не ворушусь.

Саме ворушиться.

Вибач за це.

Поясни, я хочу зрозуміти.

Ти запхнеш свою корону у Незгасний Вогонь...

і виростеш здоровезний вищий за хату?

Вищий за гору!

Незгасний Вогонь, що його Одін ховає в Азґарді?

Одін зараз не в Азґарді.

І через твою відсутність трон безборонний.

Ясно, то де вона? Ця корона?

Це моя корона, джерело моєї могутності.

Ааа, то це корона.

Я думав у тебе такі брови.

Це корона.

То виходить, щоб зупинити Раґнарок...

мені достатньо зірвати з тебе корону.

Раґнарок уже почався.

Ти його не зупиниш.

Я фатум Азґарду, так само ти.

Усе поглине вогонь, усі помруть в муках

Ох, який сюжет.

Думаю видовище, коли ти виростаєш...

і підпалюєш планету справді незабутнє.

Проте я змушений буду обрати варіант Б...

в якому я рву ці кайдани...

збиваю тіару з твоєї голови,

і здаю її в Азґарді в музей.

Ти не зупиниш Раґнарок.

Нащо пручатись?

Бо герої завжди б'ються до кінця.

Хмм.

Вибач, я не вгадав із часом для фрази.

Гмм?

Цей час... зараз!

Ти зробив страшну помилку, Одінсон.

Я роблю страшні помилки весь час.

Здається, цього разу, все вдалось.

Га?

Ґеймдал, я давно не озивався,

але хутко витягуй мене звідси.

Ґеймдал?

Ґеймдал був ідіот.

Він мав би тут розбагатіти.

Робота не легка...

але в ній є свої переваги.

Біфрост дає мені доступ

до всіх скарбів дев'яти світів.

І я беру все, що мені заманеться

Подивіться...

мої забавки.

ууу.

Особливо полюбляю ці.

Добув у місцині Мідґарду, що зветься Техас.

Дав їм імена - Зни і Щуй.

А чому? бо коли їх поєднати...

вони нищать.

Ґеймдал, давай.

Сидіти!

Ґеймдал? Мені тут не весело.

Ґеймдал?

Ем... Скердж?

Це щось важливе?

Дівчата, зараз розважитесь.

Ви куди!?

Просто впасти можна. Хто до нас повернувся.

Дякую, що розлякав моє товариство

і вніс сюди краплину розуму.

Ти хто?

Не пам'ятаєш? Я, Скердж.

Ми воювали в Ванагеймі.

Ясно. Де Ґеймдал?

Той зрадник. Ніхто не знає. Його розшукує варта.

Зрадник?

Так. Одін звинуватив його

в занедбанні обов'язків

утім він зник іще до суду...

Важко знайти того

хто бачить все у Всесвіті.

Точно.

Стривай, стривай. Я маю оголосити, що ти прибув.

Що це за чортівня?

Ох, брате. Це вже все.

Я відходжу.

Дурню, ти не слухав!

Пробач.

Сіф, клич допомогу!

Допоможіть йому!

Пробач за все, що я накоїв.

Шшш. Усе гаразд. Ти герой.

Я хотів... правити Землею.

Ти цим би ощасливив землян.

Вибач за ту війну через Тесеракт.

- Я не зумів стриматись. - Я знаю.

Я інтриган.

Так, ти підступний.

Вибач, що перетворив... тебе на жабу тоді.

То був дотепний жарт.

Я згоден, цирк та й годі.

Ти рятівник Азґарду.

- Розповідай про це. - Неодмінно.

Постав мені пам'ятник.

Це буде величезний пам'ятник.

Щоб мій шолом був, щоб були великі роги.

Я скажу Батькові, що ти вчинив.

Це не для нього було.

Це не для нього було.

Ні!

Отож, Локі вмер від ран...

віддавши за нас своє життя.

Він відбив тих огидних ельфів...

приніс мир у наш світ.

Локі, сину мій...

Багато літ тому Я знайшов тебе

на промерзлому полі бою.

У той день, Я ще не бачив рятівника...

Азґарду у тобі. Ні.

Ти був просто... синенькою, малою крижинкою...

що розтопила серце цього старого дурня.

Браво! Браво! Браво, браво. Браво.

Батьку.

От чорт.

Мій син Тор повернувся!

Вітаю мій сину.

Цікава п'єса. Як зветься?

Трагедія Локі Азґардійського.

Ми всі... шануємо пам'ять про нього.

Не сумніваюсь.

І статуя гарна.

Хоч він був за життя не такий ефектний.

Не такий прилизаний, не такий зловісний.

Знаєш, що це таке?

О, це череп Суртура. Доволі потужна зброя!

Зроби мені послугу. Замкни в скарбницю...

щоб тут не з'явився жахливий монстр

і не знищив планету.

Дякую, сонце. Ем...

То ти у Мідґард повернешся?

Ні.

Віднедавна мені сниться той самий кошмар.

Щоночі одне, Азґард в руїнах.

Це просто дурний сон...

ознака перезбудженої уяви.

Можливо.

Та я захотів його дослідити глибше.

І дізнався,

що Дев'ять Світів перебувають у хаосі.

Вороги Азґарду об'єднуються, змовляються, прагнуть нашої погибелі...

а ти, Одін,

оборонець тих Дев'яти Світів...

сидиш тут у халаті,

і їси виноград.

Необхідно поважати свободу наших сусідів.

Так, поважати, а вони натомість винищать нас.

Так, просто я мав важливі справи.

Дивився театр.

Поточні питання, засідання ради безпеки...