Being John Malkovich

Крейгу, любий. Час спати.

Крейгу, любий, час вставати. Крейгу, любий, час вставати.

- Крейгу, любий, час вставати. - Лоті.

Вибач, я не знала, що папуга втік з клітки.

- Доброго ранку. - Доброго.

- Що ти сьогодні робиш? - Працюю у майстерні.

Знаєш, я подумала, може, тобі куди-небудь все-таки влаштуватися.

Лот, досить про це. Нікому у нашу чортову економічну епоху не потрібен ляльковий майстер.

Я знаю, любий, але, може,

тобі чимось іншим зайнятися, поки з ляльками не виходить.

- Дерек Мантіні не шукає роботу. - Крейгу, не всі навколо Дереки Мантіні.

Мені час до магазину. Вранці прийде партія котячих туалетів.

Любий, будь ласка, приглянь сьогодні за Елайжою. Він недобре себе почуває.

Хто такий Елайжа?

- Шимпанзе. - Добре.

Цікаве з округу Вінчестер. Ляльковий майстер Дерек Мантіні вразив публіку Амхерстською красунею

20-метровою лялькою Емілі Дікенсон.

Як нудно бути кимось. Приміром, візьмемо жабу!

Все своє життя вона проводить у болоті та видає лише один звук.

Повна нісенітниця.

Коли б ти знав, як чудово бути мавпою.

Мій мозок - пекельна машина.

Він страждає, відчуває. Ще хоче зайнятися улюбленою справою.

Але йому не дають.

Це комусь заважає.

Абеляр та Елоіза. Історія кохання.

Коли ми віддавалися радощам кохання і забували себе у гріховних пестощах,

На нас сходила милість Господа.

Ні слова більше, благаю. Припини ці скарги, вони такі далекі від справжніх глибин кохання.

- Дивись, ляльковий театр. - Тільки 1 хвилину. Мати чекає.

Навіть у церкві біля святої меси, коли думки повинні бути чистими,

палкі видіння цих пестощів так роздирали мою нещасну душу,

що вона прагнула до розпусти, а не до молитви.

Іноді рухи тіла видавали мої грішні думки.

Я повною мірою черпав у тобі пагубні насолоди.

І це здавалося мені вершиною кохання.

Збоченець поганий!

О, Крейгу, рідний. Що за обличчя?!

- Навіщо тобі це потрібно? - Я ж ляльковий майстер.

Потрібен невисокий службовець з дуже спритними пальцями для роботи з документами.

Корпорація Лестер, Мертін-Флеммер-Білдінг, 610 11-а авеню.

- Сьомий з половиною? - Так.

Я вас висаджу.

- Сьомий з половиною. - Дякую.

- Фірма Лестер. Якого роду документація? - Мене звати Шварц, я на співбесіду.

- Сідайте, прошу, містер Хуарес. - Шварц.

- Пардон? - Шварц.

Що? Не розумію, вибачте. Що ви хочете цим сказати.

- Прізвище Шварц. - Ваніль і кварц?

Містер Хуарес?

- Я? Змія?!

- Я сказав: так! - Який бардак?

Даруйте. У мене абсолютно немає часу розв'язувати ваші ребуси.

Доктор Лестер запрошує Вас.

- Заходьте, містере Хуарес. - Взагалі-то, Крейг Шварц, докторе Лестер.

- Охорона! - Ні, сер! Ваша секретарка сплутала.

Моє прізвище Шварц. Я намагався їй пояснити.

Вона тут не секретарка. Вона у нас молодший адміністратор.

І я її не трахаю, якщо Ви про це.

Ні, сер, що Ви. Я не так висловився.

Так забудемо, докторе Шварц. Що Ви можете запропонувати нашій фірмі?

- Я можу працювати з паперами - Чудово!

Подивимося.

Ось. Яка з цих літер перша? Ця чи ця?

Ліворуч - це не літера, сер.

Чорт, правильно. Я хотів Вас заплутати.

- Добре. Розкладіть по порядку. - Так, сер.

Флоріс, Гінніса мені дайте.

Так, сер. Чингісхан - китаєць.

Дивно, як вона щось розуміє, у мене ж такий мовний дефект.

У Вас немає дефекту мови, містере Лестер.

Підлабузництво - кращий шлях до успіху.

Але, боюся, що зі мною Флоріс права.

Вона захистила докторську з мовних дефектів десь на Заході.

- Вибачте за манну кашу у мене у роті. - Я чудово Вас розумію.

Дякую за Вашу брехню.

Знаєте, я такий самотній у цьому казематі з нерозбірливих звуків.

Я Вас беру. Питання?

Тільки одне. Чому стеля так низько?

Так і оплата нижча. Ми економимо на оренді.

А коли серйозно, Вам покажуть спеціальний фільм.

Ласкаво просимо на сьомий з половиною поверх Мертін-Флеммер-Білдінг.

Оскільки ви будете тут працювати, вам корисно знати дещо з історії цього поверху.

- Привіт, Доне. - Привіт, Венді.

Доне, ти не знаєш, чому тут такі низькі стелі?

Це дуже цікаво, Венді. Багато років тому, наприкінці 19 століття,

Джеймс Мертін, капітан з Ірландії, вирішив збудувати хмарочос.

Він назвав цю будівлю Мертін-Флеммер-Білдінг на свою честь і ще когось,

хто у місцевих легендах лишився під ім'ям Флеммер.

Якось до капітана Мертіна зайшов несподіваний відвідувач.

- Капітане Мертін? - Так, чого тобі, дівчинко?

Я не дівчинка, а доросла леді мініатюрної статури.

Зрозуміло, якщо ти за пожертвуваннями, геть, потворо.

Мені потрібні не гроші, капітане, а увага, людини зі шляхетним серцем.

Добре, кажи, що у тебе.

Капітане Мертін, боюся, що цей світ розкроєний не за моєю міркою:

дзвінки надто високо, на стілець не залізти, а високі стелі мене принижують.

Невже мені ніде не знайти місця для себе?

Ти довела мене до сліз.

Тому ти станеш моєю дружиною

і отримаєш окремий поверх між сьомим і восьмим у моїй будівлі,

щоб у божому світі було для тебе місце

і для твого проклятого племені.

От звідки взявся такий поверх.

Оскільки оренда тут низька, поверх зайняли фірми, які з різних причин бажають зекономити.

Взагалі ж, це не спортзал.

- Симпатична історія. - На жаль, все це брехня.

Я працюватиму тут. Мене звати Крейг Шварц. А Ви куди влаштувалися?

- Замовкни. Замовкни. Замовкни. - Замовкни!

- Пробач, солодкий. - Пробач.

- Перепрошую! - На допомогу! Рятуйте хто-небудь!

- Правда, розумний? Це він сьогодні вивчив. - Так, це чудово.

- Не чіпай. - Любий, готуєш вечерю?

- Поклади! - Сюди, Елайжа, йди до мене.

Знаєш, на завтра я записала Елайжа до психіатра.

- Так? - Так, треба,нарешті, з'ясувати,

чому у нього висока кислотність. Іди сюди.

- А ну поклади. Обережно. - Можливо, якась дитяча травма.

- Спокійно! - Він не відчуває себе шимпанзе.

Обережно... Тобі цікаво?

Як на мене, дуже цікаво.

Любий, ти вже подумав з приводу дитини?

Я думаю, не час, з грошима і взагалі...

Треба ще подивитися, як піде з цією роботою, так?

Так. Так...

Я міркував над тим, що Ви сказали вчора. Про те, що цей фільм брехня.

- Так? - Здається, я Вас зрозумів.

- Хіба я пропоную Вам перепихнутися? - Ні. Я мав на увазі тільки фільм.

Майте на увазі, якщо я Вам і дам,

мене дуже важко задовольнити.

Повірте, я говорив про фільм.

О, які дива ці пальчики можуть творити у потрібному місці!

Може повчитися й мені?

Запам'ятай: Ж іде перед М.

Флоріс, Ви чудова. Але, знаєте, я кохаю іншу жінку.

Боюсь, я не розумію, що ти бубониш. Виродок.

- Що? - Не чіпляйся до Флоріс, Шварце.

- Років 80 тому я дав би тобі у вухо. - Я не чіплявся до неї, сер, ні...

- Скільки Вам років, сер? - 105. Каратин! Морква. Клянуся, нічого доброго

Сеча помаранчева... Та ще сидячи мочуся, як бісове дівчисько, кожні 15 хвилин...

Ніхто не хоче помирати. Добре бути молодим, Шварце!

- Можна і до Флоріс позалицятися. - У старих є свої плюси, сер.

- Зв'язок з історією. - Не хочу бути цим чортовим зв'язком.

Я хочу лапати Флоріс за оголені сідниці, хлопче...

Я хочу пробуджувати бажання в цій красивій, розумній жінці.

Доводити її до оргазму, засовувати їй по самісінькі помідори, Шварце!

Докторе Лестер, я ціную Вашу відвертість, але,

можливо, робоче місце не найкраща обстановка для таких розмов.

Так, так. Давай зустрінемося після роботи у кав'ярні Джеррі на Лексингтон.

І я вивалю тобі все це лайно.

Ні, не всю ніч, Лоті.

Тільки послухаю сексуальні фантазії Лестера та вип'ю морквяного соку. Це нібито по роботі.

Так. Я звідти зателефоную. Так, і я тебе. Іду працювати.Бувай.

Салют! Досі не знаю ні Вашого імені, ні фірми.

Так.

А, може, так? Якщо я вгадаю ім'я з трьох разів, увечері ми разом вип'ємо.

- Вуаля. - Отже.

Ви схожі на...

Ба... лю...

Пел...

Люка... Да...

Шер... Зузеель...

Мем... Ма...

Май... Маем... Ма...

Максі... Максін?

- Так. Хто сказав? - Ніхто, просто я вгадав.

Правда ж, це доля? Перепрошую, ти одна живеш?

Я не повія, але і не динамо.

Гаразд, давай у Жирній свині. О 7 годині. Запізнишся, я піду.

Апетитна. Білявка. Прямо тане. А я у шкірі. Такий жеребчик.

Усі очі, Крейг, на мене, повір!

Леді, кажу, я бог кохання Ерот. Діє!

Я не промажу. Моя стріла увійде, як ніж у масло.

Докторе Лестер, це страшенно цікаво, але на мене вже чекає моя дружина.

- У тебе дружина? Познайомиш? - Так, сер.

- Скажімо, вечеря у вівторок? - Ти теж приходь.

Вловив? Це жарт, але я не відмовлюся і втрьох.

- Чудово. Дякую. - Так.

Максін? Максін. Встиг, встиг, Максін.

- Герой. - Вип єш, Максін. Максін.

- Ти одружений? - Так, але це не заважає?

Так.

- Що тобі взяти? - Мені ще повторити, Баррі.

Так, а мені світлого пива. Так.

Я не знаю... Ти мені подобаєшся. Не знаю, що у тобі такого.

- Мої груди? - Ні.

- Ні? - Ні, твоя енергія. Як ти себе тримаєш.

- А ти не гей? - Ні, ні. Мене тягне до тебе.

Ах, тебе тягне до тебе! Точно,гей. Гаразд. Тоді платимо порівну, любко?

Ні, стривай, слухай. Я люблю груди, я люблю зад, я тебе трахну.

Молодець. Отак краще. Тільки не тут.

Хто ти такий? Ти можеш говорити про щось ще, крім сексу?

- Я ляльковий майстер, я був... - Рахунок.

- Ти? - Пробач, що пізно.

Лестер причепився, як п'явка. Привіт, Елайжа.

Запросив нас повечеряти у вівторок але можна і відмовитися. Дивний він.

Схоже, маразматик, взагалі, кумедний, якщо не заглиблюватись у його мерзоту.

- Будеш їсти? - Ні. Я не хочу.

Пробач, що не дзвонив. Не міг від нього вирватись.

- Так, а я не спала. - Пробач.