Outlander

У попередніх серіях...

Ми поїхали в Шотландію в другий медовий місяць.

Я хотіла, щоб він був казковим, та знала, що так не станеться.

Таке враження, наче я повернулася назад у часі.

Здається, безхатня кішка, яку ми підібрали,

намагається втягнути кігті.

Те, що ви - цілителька МакКензі, Колум виставляє своєю заслугою.

Сумніваюся, що він невдовзі дозволить вам піти.

Я послав Джеймі допомагати Старому Алеку в стайні.

Найкраще місце для нього за поточних обставин.

Дінна хоче, щоб він жив у замку.

Джеймі потрібна жінка, а не дівчисько.

А Лірі буде дівчиськом, і коли розміняє п'ятий десяток.

Місіс Бічем саме збиралася розповісти про своє дивне виховання.

Впевнена, це дуже цікаво.

Вона пішла назад у скелі?

Так. Вони завжди йдуть.

Я мушу втекти з замку Леох самотужки

і якомога швидше повернутися до каменів,

або ж загинути, намагаючись це зробити.

ЗА МОТИВАМИ КНИГ ДІАНИ ҐЕБЛДОН

-Сьогодні буде учта! -Наїмося, як королі!

Та я не стану вашим обідом!

Здобич тікає!

Щось там побачила, дорогенька?

Так, дещо, що я не скоро забуду.

Міс Клер.

Ви загубили своє жабо.

А вчора загубили стрічку з волосся.

І справді.

Я так захопилася втечею від вас, що й не помітила.

Ви вже награлися, дорогенька?

Скоро закінчуємо.

Маккензі не казав, що ви можете змарнувати тут увесь день.

Що ж, хто каже, що ми вже закінчили? Тут ще стільки цікавого.

Ви мали рацію, міс.

Ця частина лісу куди цікавіша, ніж подвір'я

чи землі з іншого боку замку.

-Можна я тепер буду кабаном? -Чому б ні?

Гаразд. На полювання!

Місіс Бічем!

Ми теж хочемо порозважатися.

У замку Леох не було учт, ще відколи я був дитиною.

Добре.

Дозволимо цим панам розважитися?

Ходімо.

-Ми пограємося знову завтра. -Звісно.

Добре. То ходімо?

Гра в полювання була не просто невинними пустощами.

За її допомогою я змогла дослідити землі довкола замку,

не викликавши підозр.

Поки що я знайшла принаймні два ймовірні шляхи до втечі

та залишила орієнтири, щоб позначити маршрут на волю.

Не думаю, що в себе вдома ви бачили таку розкіш.

Ні.

Святкування дня перемоги в Лондоні та Парижі

значно перевершували зібрання клану Маккензі

своїми масштабами.

Та тут було дещо інше.

Проста радість,

не обтяжена наслідками війни чи виснаженням після її завершення.

Маккензі просто були раді побачитися.

Не зважаючи на моє нестримне бажання втекти,

щоразу, коли я минала місце табору, то відчувала таке піднесення,

і якась крихітна частка мене шкодувала, що доведеться це покинути.

Подумки я вже спланувала маршрут.

Уночі обидва вікна буде освітлено смолоскипами,

орієнтуючись на сигнальні вогні, я пройду між вартовими постами.

Та потрібно було чимось відволікти

моїх всюдисущих наглядачів.

Панове, не витріщайтеся, будь-ласка,

але ота жінка біля казана, здається, поклала око на одного з вас.

Я ж просила не витріщатися.

Ого.

Схоже, вона любить пиріжки.

Ну що ж, сьогодні в ній спочиватиме мій прутень.

Не так швидко.

Як казали на зібранні, «Кожен сам за себе».

Так, казали.

Та ти знаєш, як я люблю м'ясистих курочок.

А хто їх не любить?

Схоже, я зможу вам допомогти.

Я розумію, що не маю вибору,

та я б не хотіла бути свідком наступної вашої суперечки.

Тому, може потягнете палички?

-Будь-яку? -Так.

Гаразд. Вибирайте.

Ти надто багато дрочиш, тому твої руки стали такі швидкі.

Принести тобі пиріжок?

Тепер потрібно було зайнятися іншими частинами плану.

Мені потрібен кінь для завтрашнього полювання.

Господар хоче, щоб про всяк випадок із ними був цілитель.

Ходімо.

Дядько Лемб вчив мене їздити верхи, коли ми жили в Ірландії.

Та з того часу минула ціла вічність,

і мені потрібно було вибрати ласкавого слухняного коня.

Пані.

Тут нікого не потрібно лікувати.

Мені сказали, що я буду потрібна на завтрашньому полюванні.

То ви шукаєте коня.

Очевидно, якщо не хочу відстати.

Більшість коней уже зайнято.

Я не хочу обтяжувати вас. Може, мені б допоміг пан Мактевіш.

Хлопця тут немає.

Сьогодні Джеймі краще побути на самоті, люба.

Не думала, що завдаю йому клопоту.

Не знаю, чи завдаєте чи ні.

Йому судити.

Я просто кажу, що для всіх буде краще,

якщо Джеймі дадуть спокій, поки триватиме зібрання.

Це Сірка.

Я впевнений, вона вам цілком підійде.

Сірка.

-Звучить загрозливо. -Де там.

Це те саме, що назвати високого чоловіка «малюком».

Вона не дуже швидка, але привітна й витривала.

От тільки її потрібно постійно пильнувати,

бо за першої ж нагоди втече додому.

Я залишу вас сам-на-сам, щоб ви познайомилися.

Ти вже не повернешся додому,

я докладу всіх зусиль, щоб цього не трапилося.

-Я принесла портвейн, як ти просила. -Ох, Гейліс.

Місіс Фітц сказала, що ти можеш бути тут.

Сподіваюсь, я не заважаю.

Звісно ні.

Я щойно прийшла.

Дякую. Сподіваюся, я не завдала тобі клопоту.

Жодних клопотів.

В нас його купа припадає пилом.

У цьому портвейні є щось, від чого мій чоловік пердить, наче віл.

Клер.

Ти часом не вагітна?

Перепрошую?

У тебе тут стільки їжі.

Ти їси за двох?

Ти не думаєш, що мені зручніше зберігати її тут,

ніж постійно бігати на кухню?

То саме тому ти так хочеш дістатися до Франції?

Через незаконну вагітність?

Запевняю тебе, я завжди була вірною своєму чоловіку.

Якщо він мертвий, то це не зрада.

Він ж мертвий?

Він не живий.

Тоді він...

мертвий.

Він мертвий.

І у вас не було дітей?

Ні. Ніколи.

Ми намагалися.

Можливо, ти безплідна.

Що ж, зараз це вже не має значення.

Бачу, в тебе теж проблеми зі сном.

Корінь валеріани.

Я теж погано сплю.

Та я не товчу його, як ти.

Спочатку я його відварюю.

Мене цікавить правильне дозування.

Скільки ти приймаєш?

О, це не для мене.

Я кладу її Артуру в чай увечері.

І тоді сплю, наче немовля.

Та будь обережна.

Того, що в тебе є, достатньо, аби на місяць приспати цілу армію.

Дякую.

Наступного разу я її відварю.

Коли я вперше приїхала в Кренсмюр,

у мене була лише моя голова, розумієш?

Я багато знала про рослини та їх правильне застосування.

Я знайшла чоловіка з поважним становищем.

Пристойний будинок. Трохи грошей на чорний день.

Він, звісно, не красень, ти й сама це знаєш.

Та це мене не хвилювало.

Я вільна. Можу робити, що захочу.

Ти організувала собі доволі комфортне життя.

Іноді буває, що опиняєшся на шляху, яким ніколи не очікував іти.

Та він усе ж може привести тебе в потрібне місце.

Я б радо побалакала тут із тобою, Гейліс,

та маю ще купу справ і мушу готуватися до полювання.

Полювання.

То, мабуть, до цього ти готуєшся.

Звісно.

Гори - не місце для самотньої жінки.

Краще запам'ятай це.

Побачимося під час присяги?

Ти впевнена?

Обіцяю.

Обережно.

Обіцянки - дуже серйозна справа в цій країні.

У моїй теж.

Сьогодні ввечері

всі чоловіки Маккензі, що можуть тримати зброю, зберуться в залі

й присягнуть Колуму на вірність.

Стайню ніхто не пильнуватиме.

Майже все було готово.

Сьогодні мій єдиний шанс

утекти з замку Леох і повернутися до Крейг-на-Дун.

Я придумала, як ошукати наглядачів.

Я мала коня й припаси.

Та мені була потрібна зброя про всяк випадок.

Клер.