The first 200 lines.
У сиву давнину
існувало старомодне королівство, де всі підкорялись традиціям.
У кожного була власна роль,
яку кожен грав без будь-яких заперечень.
І вони навіть не здогадувались,
що їхній світ скоро зміниться.
Але поки цього не сталося...
працелюбні мешканці цього селища рухались по життю в одному ритмі,
день за днем,
покоління за поколінням.
Країна
Країна
Країна ритму
Країна
Країна
Країна ритму
Люди сучасного світу, Чи бажаємо ми краще жити?
Співай!
Ми живемо у країні ритму!
Ми живемо у країні ритму!
Тут і починається наша історія
у скромній домівці прагматичної жінки на ім'я Вівіан,
яка знов залишилась сама
після смерті її другого чоловіка.
Намагаюсь знайти кращий шлях у житті
А це доньки Вівіан:
нестерпна Малволія,
та самозакохана Нарісса.
Навіжена.
Ми живемо...
Ми живемо...
Ми живемо у країні ритму!
Авжеж.
Так, їх важко витримати.
Я перша.
А тут внизу, у темному підвалі,
живе пасербиця Елла.
Або, як її прозвали сестри, Попелюшка,
бо її шкіра була часто забруднена попелом,
а на більш цікаве прізвисько у її сестер не вистачило розуму.
Зараз їй сниться світ,
в якому вона може жити так, як захоче сама.
Обережно! Бо ти зараз вколишся об...
голку.
День новий зустрічай
З посмішкою труднощі долай
І голову високо тримай!
Не зважай на сльози в очах
Йди вперед, долай свій страх!
І не бійся погляди притягти Бо інакше мети не досягти
Ти будеш
Ти будеш сміливою Ти будеш стійкою
Ти будеш розумною
І будеш міцною
Ти будеш сильною
Ти будеш крутою і не втратиш спокою
Пануючи гарно над самою собою!
Я точно знаю Я точно знаю
Любов усе владнає
Я точно знаю Я точно знаю
Любов усе владнає!
Ми живемо у країні ритму!
Час чекати не стане
І позаду залишить
Того, хто відстане
І якщо темпу ти не втримаєш
Темпу не втримаєш
То за світом, що кружляє
Ти не встигаєш
Не бійся біду перетерпіти, щоб долю свою зустріти
Ти будеш сміливою Ти будеш стійкою
Ти будеш розумною
і будеш міцною
Ти будеш сильною
Ти будеш крутою і не втратиш спокою
Пануючи гарно над самою собою
Я точно знаю Я точно знаю
Любов все владнає!
-Точно в ритм. -Ідеальнісімо!
Ось так, малята.
Доброго ранку, очі-намистинки.
-Зголодніли? -Хлопці, кивайте головами.
-Бо вона чує лише писк. -Те, що треба.
Ти будеш сміливою Ти будеш стійкою
Ти будеш розумною
і будеш міцною
Ти будеш сильною
Ти будеш крутою І ти не втратиш спокою
Пануючи гарно над самою собою
Я точно знаю Я точно знаю
Я точно знаю
-Ти будеш крутою -Люди сучасного світу
Чи бажаємо ми краще жити? Співай!
Ми живемо у країні ритму! Співай!
Люди сучасного світу, Чи бажаємо ми краще жити?
Бо ми живемо у країні ритму
-Я мрію -Люди сучасного світу
-Я мрію -Чи бажаємо ми краще жити?
-Про краще життя -Ми живемо
-Про краще -У країні ритму
-Життя -Люди сучасного світу
-Життя -Чи бажаємо ми краще жити?
Бо ми живемо у країні ритму
Я точно знаю Я точно знаю
Я точно знаю Я точно знаю
Любов
Усе
Владнає
Не смачний чай, матінко?
А якби ти подала такі помиї своєму майбутньому чоловікові?
Як скоро він би тебе кинув,
коли б зрозумів, яка ти нікчема?
Щоб більше такого не було.
-Чи не занадто жорстоко? -Можна було ще жорстокіше.
Тихо.
Попелюшко, тепер ти сирота, і тобі вкрай важливо не забувати,
що я не виставила тебе на вулицю лише через те,
що кохала твого батька, земля йому пухом.
Так, авжеж. І я дуже вдячна...
Ти могла б бути гарною,
якби хоч волосся розчісувала.
О, ви вдома. Доброго ранку, Елла.
Пане Сесіл.
Це пан Сесіл.
Цікаво, вам справді потрібна ця палиця?
Ні, але дівчатам подобається.
-Вівіан. -Томас.
Та доньки. Як мені пощастило.
Тримайте. Свіжі, щойно з ферми.
Пастернак, ріпка, бурячки.
Найсвіжіші у світі.
-Бажаєте зайти до нас? -Так.
Але ні.
Не сьогодні. Лише хотів заглянути
та пересвідчитись, що у вас та ваших квітучих доньок...
все гаразд.
-Аж дрижаки від нього хапають. -І мене.
-А мені клас. -Гаразд.
Ця картина надихнула мене на весь прийдешній день,
і тепер я піду.
Доля посміхнулась цьому дому.
У моїх доньок з'явився залицяльник.
Це у мене він з'явився. А у інших лише смуток та заздрощі.
Ні, я Томасові не пара.
Але комусь ти ж маєш стати парою.
Так, я розумію, матінко.
-Ось і наша дівчинка. -Важкі у неї кроки.
Я спав у тій тканині.
І знову я мрію
Про зовнішній світ
Несхожий на той
Де живу стільки літ
Дайте мені шанс на надію
І той світ мене зрозуміє
Там не шепочуться за спиною
Коли ти входиш до передпокою
Знову я мрію
На свій шанс маю надію
І коли мене страх огортає Кажу: "Стривай, я тебе подолаю"
Знаю, якою стати бажаю
Знаю, якою стати бажаю
Світу недовго вже чекати
Коли доведеться мене вітати
Мило.
Хай шансів не так багато
Але я готова зіграти
Сміливо у ніч піти
Аби зірку свою віднайти
І нехай часом боюся я
Але щастя свого доб'юся
Стане відомим моє ім'я
Так, відомим моє ім'я!
Щойно лягаю спати
Як серце починає калатати
У грудях моїх палає
У сумному спокої
Ніхто мене не сховає
І коли мене страх огортає Кажу: "Стривай, я тебе подолаю"
Знаю, якою стати бажаю
Знаю, якою стати бажаю
Світу недовго вже чекати
Коли доведеться мене вітати
Хай шансів не так багато
Але я готова зіграти
Сміливо у ніч піти
Аби зірку свою віднайти
І нехай часом боюся я
Але щастя свого доб'юся
Стане відомим моє ім'я
Так, відомим моє ім'я!
Я бачу себе такою
Якою я можу стати
Так
Бачу, як вона сміється
Бо змогла себе реалізувати
І коли пітьма наступає
Вона мені промовляє:
Хай шансів не так багато
Але я готова зіграти
Сміливо у ніч піти
No comments yet. Be the first to leave one.