The Maze Runner

Агов?

Є тут хто?

Гей! Рятуйте!

З Л О

Дістаньте його.

День перший, салаго.

Прокинься і співай.

По-моєму, він вилитий прибиральник.

Мені помічник на кухні не завадить.

О, так у нас тут утікач!

У важно роздивися.

ТОЙ, ЩО БІЖИТЬ ЛАБІРИНТОМ

Він до твоїх послуг.

Привіт.

Здоров, салаго.

Більше ти не тікатимеш. Ясно?

Добре.

Мене звати Албі.

Розкажеш щось про себе? Хто ти?

Звідки? Хоча б щось.

Ні.

Можеш сказати, як тебе звати?

Я нічого не пам'ятаю.

- Чому я нічого не пам'ятаю? - Це нічого.

Та розслабся.

Розслабся.

Це нормально.

Так було з кожним із нас.

За день чи два ти згадаєш, як тебе звати.

Це єдине, що вони в нас не забирають.

Де це я?

Давай покажу.

Тут ми їмо.

Тут спимо.

Іжу вирощуємо власноруч. Курені теж самі будуємо.

У се необхідне нам дає Ліфт. Решта - наша справа.

Ліфт?

Так. Його піднімають сюди раз на місяць зі свіжими припасами і новим салагою.

Цього місяця підняли тебе.

Вітаю.

Піднімають? Але хто? Хто нас сюди привіз?

Цього ми не знаємо.

У се гаразд, Албі?

Салаго, знайомся, це Ньют.

Коли мене нема, він за старшого.

Тоді добре, що ти завжди є.

Ох ти тоді й кинувся навтікача.

Я навіть на мить подумав, що ти зможеш стати бігуном,

доки ти не зарився пикою в землю.

Прикольно вийшло.

Стійте, "бігуном"?

Ньюте, будь другом. Біжи знайди Чака.

- Добре. - Дякую.

Слухай, вибач, я в двох словах.

Ти трохи пізно прибув, у нас багато роботи.

На сьогоднішній вечір ми запланували дещо особливе.

Так. От побачиш.

Сподіваюся, ти не боїшся висоти.

Давай. Лізь за мною.

Це все, що в нас є.

Ми тяжко працювали, щоб це створити.

Якщо ти поважатимеш наше житло,

ми з тобою порозуміємося.

А що там?

У нас є лише три правила.

Перше: Працюй не менше за інших.

Халявщикам тут не місце.

Друге: Ніколи не підставляй іншого Ґлейдера.

Нічого не вийде, якщо ми не довірятимемо одне одному.

І найважливіше:

Ніколи не йди за ті стіни.

Зрозумів мене, салаго?

Здоров, Албі!

Привіт, Чаку. Де це ти був?

По суті, у всіх нас одна й та сама історія.

Ми приходимо до тями в Ліфті, Албі проводить нам екскурсію,

і от ми тут.

Не хвилюйся.

Ти вже сприйняв це краще за мене у свій час.

Я тричі наклав у штани, доки мене витягали з ями.

Ні, ти що?

Чуваче, ти куди?

Я просто хочу подивитися.

Дивися, скільки хочеш, але всередину не заходь.

Чому? Що за цими стінами?

Я не знаю. Знаю лише те, що мені кажуть.

І нам не можна звідси йти.

Здоров, Чаку. Новий салага?

І як, класно, що тебе підвищили?

Дуже класно, Бене.

Ти ж казав, що нікому не можна звідси йти.

Я сказав, що звідси не можна йти нам.

Вони - інша справа, це бігуни. Вони знають про лабіринт більше за всіх.

Стій, що?

Що?

Що? Ти щойно сказав "лабіринт".

Хіба?

Так.

Ти куди? Що ти робиш?

Я просто подивлюся.

Я ж казав, тобі не можна. Ніхто туди не йде, особливо зараз.

Там небезпечно.

Гаразд, добре, я не зайду.

Е!

Не варто нам так більше зустрічатися, салаго.

- Відчепися від мене! - Гаразд! Спокійно, спокійно.

- Не торкайся до мене! - Легше!

Та розслабся.

Та що це з вами таке?

Заспокойся, добре?

Не заспокоюся, ясно? Чому ніхто не каже, що там?

- Ми тебе оберігаємо. - Це для твого блага.

Ви мене тут не втримаєте.

- Я тебе туди не пущу. - Чому це?

Якого біса?

Наступного разу ніхто тебе не триматиме.

Вітаю у Ґлейді.

Підпали його!

Оце так перший день, салаго.

Ось.

Міцне, аж дух перехоплює.

Господи! Що це таке?

Хто його знає.

Рецепт Ґеллі.

Секрет фірми.

Так, проте він все одно покидьок.

Він сьогодні тобі життя врятував.

Повір. Лабіринт - небезпечне місце.

Ми тут у пастці, так?

Поки що.

Але

бачиш тих хлопців?

Он там, біля вогнища?

Це бігуни.

Той посередині - це Міно.

Він - лідер бігунів.

Щоранку, коли ті двері відчиняються, вони біжать лабіринтом,

складаючи його карту, запам'ятовуючи, намагаючись знайти вихід.

І давно шукають?

Три роки.

І нічого не знайшли?

Не так це й легко.

Слухай.

Чуєш?

Це лабіринт, він змінюється.

Він змінюється щоночі.

Як таке взагалі може бути?

Можеш спитати у людей, які нас сюди привезли, якщо зустрінеш тих виродків.

Слухай, правда в тому,

що бігуни - єдині, хто знає, що там.

Вони серед нас найсильніші й найшвидші.

Це й добре,

бо якщо вони не повернуться до того, як зачиняться ті двері,

то будуть заперті там на цілу ніч.

А до ранку в лабіринті ще не дожив ніхто.

Що там з ними відбувається?

Ми звемо їх Ґріверами.

Звісно, ніхто їх не бачив, а як і бачив, то вже не розкаже.

Але вони там.

Що ж, досить запитань на один вечір. Ходімо.

Ти ж ніби шанований гість.

Ні! Ні, ходімо. Давай я тобі все тут покажу.

Пішли.

А це в нас будівельники.

У них золоті руки,

а от голови, на жаль, порожні.

А ще в нас є Вінстон,

лідер М'ясників.

І два лікаря, Клінт і Джефф.

- Здоров, як життя? - Здоров, Ньюте.

Більшість часу вони бинтують м'ясників.

А що, як я хочу стати бігуном?

Ти чув хоч слово з того, що я сказав? Бігуном не хоче бути ніхто.

До того ж спершу тебе мусять обрати.

Обрати? Хто?

Ну що, салаго?

Перевіримо, з якого ти тіста?

Салага! Салага!

Гаразд. Добре.

Правила прості, салаго.

Я пробую виштовхнути тебе з кола,

а ти маєш протриматися довше п'яти секунд.

Легше, він же салага.

Готовий?

Вставай, хлопче.

Ну ж бо, салаго. Ми ще не закінчили.

Я тобі не салага.

Більше тебе так не називати?

А як тебе називати? Козлом?

Що скажете, хлопці? Схожий він на козла?

Вставай!

Знаєш що? Мабуть, буду називати тебе козлом.

Оце так, салаго!

Непогано як для салаги, еге ж?

Томас.

Томас. Гей!

Томас!

Я згадав своє ім'я. Я Томас!

Томас!

З поверненням додому, Томасе.