Hell's Paradise (地獄楽)

Обезголовити людину зможе лише дуже вмілий мечник.

Кістки шиї дуже міцні, а ще їх вкриває понад десять шарів м'язів. Таке так просто не розрубати.

Передсмертні слова є?

Немає.

Через це обезголовити людину одним ударом фактично неможливо.

Зазвичай потрібно кілька ударів. Тому всі такі страти – дуже криваві та моторошні.

Як так?!

Що зі мною? Чому я живий?

Як? Я ж мав померти.

Мене нічого не тримає на світі.

Я вбив стількох, що вже й не можу порахувати.

І ніколи не сподівався на таке довге життя.

Перекладено та озвучено спільнотою Amanogawa

Переклад: Серафікус

Ролі озвучили: Rainy984, Spalah, Bodya500icq, Suni, Yunko

Засуджений на смерть і кат

Твоє ім'я – Ґабімару.

Народився в Селищі, схованому в камені.

Ти шінобі, вивчав техніки вбивств ще змалечку.

Багато ваших гинуть на тренуваннях, але вцілілі отримують надлюдську силу…

Тепер все зрозуміло.

У Селищі, схованому в камені, усі такі.

Ваша плоть дуже легко ламає мечі.

Так і є.

Такий невміка ніколи мене не поранить.

Мені навіть нінджюцу не знадобився.

Ти навіть нінджюцу знаєш?

Покажеш мені, що вмієш?

Навіщо?

Особистий інтерес.

Тоді ні.

Спалити його!

Як правило, на вогнищі спалювали паліїв.

Біль від опіків – просто жахливий.

Від температури м'язи починають скорочуватися, і тіло так згинається, що аж ламаються кістки.

Зрештою людина помирає від задухи чадним газом, який іде від вогнища.

Це неймовірно болючий спосіб страти.

Тому іноді засудженого з милості вбивають перед спаленням.

Ой. Мені шкода.

Як?! Ми ж навіть доклали хмизу!

Якщо що, я сьогодні теж не опирався.

Чесно кажучи, я навіть хочу загинути.

Зрозуміло.

Ти будеш озиратися? Якщо так, то дай одяг.

Чуєш? Чуєш?

Я ж лише веду тут записи. Чим мені завадить голий торс?

Продовжуй.

Навіщо тобі це знати? Моє життя все одно нецікаве.

Така моя робота.

Батьків я не знаю.

Мені сказали, що їх вбив голова села, коли я ще був немовлям.

Чому – не знаю.

Та й байдуже.

Мрій… мрій немає.

Яка мета життя може бути в шінобі?

Я просто вбивав тих, кого замовили.

Чому мене зловили?

Ну… як би сказати…

Я намагався піти з селища.

Але побратими мене зрадили, і мене зловили на завданні.

Думаю, їх підмовив голова селища.

Нам не можна покидати селище. Нікому.

У них не було вибору.

Добре. Але чому ти вирішив піти із селища?

Роздерти його биками!

Як правило, коли людину роздирали биками, то прив'язували мотузки саме до ніг.

Людські ноги в середньому можуть витримати навантаження в п'ятсот кілограм.

Бики ж тягнуть дев'ятсот п'ятдесят кілограм.

Вони не лише відривають людині ноги, а ще й розривають її аж до грудей.

Ой… що ж це…

Скільки можна?! Він збезчещує наш суд!

Ведіть більше биків!

Дивно.

Ти про тіло шінобі?

Ні.

Ти стверджував, що хочеш померти, але тепер, схоже, опирався.

Навіщо людині без волі до життя це робити?

І ще одне.

Розкажи, чому ти вирішив піти із селища.

Відповідай на питання, яке я поставила ще вчора.

Який сенс це все записувати? Просто вб'ємо…

Не заважайте працювати.

Бики вже тут…

Не заважайте працювати.

Ну гаразд.

Не заважайте…

Причина насправді нецікава.

Я найсильніший у селищі, схованому в камені.

Голова селища визнав мою силу й одружив на мені свою доньку.

Тоді все й почалося. Вона виявилася дурепою.

Не уявляю, як дитя шінобі, та ще й самого голови, могло вирости таким.

Вона була безтурботна, наївна і розпещена.

І почала руйнувати моє старе життя.

Скидай взуття, коли заходиш у будинок.

Обов'язково молися один раз на день.

Коли сідаєш за стіл, завжди молися і дякуй за те, що на столі є їжа і за дане тобі життя.

Спочатку вона просто бентежила. А потім задовбала.

Я не хотів втрачати хватку.

Ну що ж, вирішив, то вирішив.

Зможеш виконати для мене ще одне завдання? Цього разу останнє.

Я знав, що мене підставлять.

Але й знав, що тікати немає сенсу, що воїни із селища ніколи не відчепляться.

І тоді я потрапив у заготовану для мене пастку.

Я зробив помилку ще тоді, коли відкинув милість голови. Лишалося просто здатися.

Задоволена? Не дуже цікава причина.

Вибачте, що лізу не в свою справу, але пристойній пані не личить розмовляти з такими людьми, як він.

Ви ж знаєте, хто він такий?

Шінобі з селища, схованого в камені, Ґабімару.

Ні. Я про його прізвисько.

Бездушний Ґабімару.

Це бездушна людина, яка не знає жалю.

Чудовисько, яке вбило двадцять людей при арешті.

Подейкують, що якийсь шінобі з селища, схованого в камені, випив Еліксир життя.

Це напій, який надає безсмертя, дарований Шінсенкьо.

Безсмертя?

Перепрошую. Щось я дурниці верзу.

Словом, я вів до того, що він небезпечний.

А ви впевнені?

Скажіть, хіба бездушна людина може битися так відчайдушно, що аж вбиває двадцять людей в процесі?

Ти стверджував, що хочеш померти, але тепер, схоже, опирався.

Це правда. І що я роблю?

Легше ж просто померти.

Мене все одно нічого не тримає на світі.

Ну гаразд. Завтра з усім покінчу.

На завтрашній страті.

Варіння в олії – страшна страта, для якої потрібно дуже багато рідини.

За температури понад триста сімдесят градусів олія загоряється. Страта мала бути швидкою, адже в період Едо люди ще не могли довго нагрівати рідини в глиняних посудинах.

Чому я просто не помру?

Чому я досі борюся?

Мене ж нічого не тримає на світі.

Я бездушний.

Чорт! Чому ти просто не здохнеш!

Пане. Усі умови виконано.

Я готова до роботи.

Як мене тепер будуть страчувати?

Чесно кажучи, мені вже все це набридло.

Що ви тепер вигадали?

Тепер буде тобі наука.

Що це все означає?

Думав, вона просто звичайний писар?

Вона тестує мечі. Її послали до нас з Едо.

Кат Ямада Асаемон Саґірі.

Звання "Ямада Асаемон" отримували всі роніни з роду Ямад. Вони століттями, з покоління в покоління перевіряли якість мечів та страчували злочинців.

Усі вони – майстерні мечники, здатні одним ударом обезголовити засудженого, ще й оцінити при цьому якість зброї.

Асаемон? Жінка?