The House - First Season

NETFLIX ПРЕДСТАВЛЯЄ

I БРЕХНЯ — ЯК ТОЙ ПАВУК, ЩО СПЛІТАЄ ПАВУТИНУ

Добридень, тітко Елеанор.

Вітаю, Мейбл. Який милий будинок.

Може, почитаємо разом у саду?

Мейбл!

Іду, мамо!

Коли вони приїдуть, тату?

Ось-ось, Мейбл.

Вони хороші люди?

Ні, не хороші.

Який жах…

Пенні, вони вже тут.

Чорт!

Реймонде, тут страшенно брудно.

У мене промокли ноги.

Ще одна дівчинка.

Її звати Ізобель.

Щось я нічого не бачу.

Дочекайся своєї черги, Джорджі. Тут ніде голкою ткнути.

Скільки тобі років?

У червні буде дев’ять.

Якась ти замала для свого віку.

Хочете її взяти?

Ні. Щось я змерзла.

Хочете сендвіч?

Ні.

Сендвіч?

Ні.

Ти сама пошила штори, що за твоєю спиною?

Так, сама.

А ще мою клаптикову ковдру й шаль Ізобель.

Бідні діти.

Хіба це не комод Мейх’ю?

Схоже на те.

Колись він стояв у розкішному зимовому салоні,

а тепер — у цій похмурій дірі.

Як низько ми пали.

Він належав моєму батьку.

Твій батько — жалюгідний п’яниця!

Він завжди скиглив.

Скиглив про гроші.

Скиглив про борги.

Скиглій.

Він усе програв.

Але не комод Мейх’ю!

Повірити не можу, Реймонде, що ти зі своєю освітою й можливостями

так і не зміг вибратися з цих злиднів.

Ти весь у батька, Реймонде.

Так само слабкий.

Солодких снів, Ізобель.

Вони дуже дивні люди, так, мамо?

Вони інакші, але це родичі.

А це твій батько.

Він засмутився, мамо?

Зранку з ним усе буде добре. А зараз йому варто провітрити голову.

Чорт забирай!

Ти жалюгідна свиното!

Глянь на себе.

Елеанор мала рацію.

Га?

Пенні!

Я голодний.

Сталося дещо неймовірне.

Диво!

Що? Про що ти говориш, Реймонде?

Що сталося?

Усе змінилося.

Геть усе.

Вина, Пенні. Вина!

Вина?

Господи, Реймонде, ліпше скажи прямо.

Може, розбудимо тата?

Ні, Мейбл. Нехай проспиться.

Добридень, мадам. Мене звати Томас.

Я представляю містера Ван-Шунбіка.

Я прийшов обговорити умови угоди.

Угоди?

Минулого вечора ваш чоловік переговорив із моїм роботодавцем.

І вони уклали угоду.

З ким?

З містером Ван-Шунбіком. Це дуже відомий архітектор.

Він люб’язно запропонував побудувати дім для вас і вашої родини.

Вибачте, але ми зараз не можемо собі такого дозволити.

Певно, мій чоловік піддався емоціям.

Ви не зрозуміли, мадам. Це подарунок.

Мій роботодавець придбав землю довкола вашого котеджу.

Ось тут буде споруджено будинок.

Коли роботи закінчаться, ви вступите в права володіння землею й будинком.

Є лише одна умова.

Ви маєте відмовитися від котеджу й поселитися в новому будинку.

І це все? Він не хоче нічого в обмін?

Мого роботодавця не цікавлять гроші, мадам.

Він великий митець

і прагне лише творчого самовираження.

Цей Ван-Шунбік був другом мого батька.

Він сказав, що всі навколо будуть нам заздрити.

Пенні, це буде немов маяк на схилах.

На жаль, містер Ван-Шунбік — людина вельми нетерпляча.

Тому нам потрібен ваш письмовий дозвіл уже сьогодні.

Так, я…

Чудово.

І коли має початися будівництво?

Думаю, що воно вже почалося, сер.

Містер Ван-Шунбік не любить тягнути кота за хвоста.

От ми і тут.

Ходімо.

Неймовірно.

Розкішно.

Добрий ранок, містер Томас.

Ви взяли деякі свої речі.

Так. Лише кілька дрібничок.

У будинку є всі меблі.

Містер Ван-Шунбік особисто спроєктував кожен предмет.

Але деякі речі передавалися в моїй родині з покоління в покоління.

Авжеж. Я вас чудово розумію.

Я попрошу перенести їх у безпечне місце.

Будь ласка, сюди. Я вас проведу.

Гляньте на ці стелі.

Який цікавий колір.

З цього коридору можна потрапити у вітальню, бібліотеку, різні вбиральні,

кімнати для ігор і гостей.

Це сходи в західному крилі.

Ось тут у нас приватна вітальня.

За бажання ви можете влаштуватися тут.

Боже. Ви тільки гляньте на цей камін.

Гляньте на цей диван!

А штор немає?

Швейна машинка!

Хіба не чудово?

Яка чудова тканина.

Навпроти розташовується їдальня.

Вам щодня будуть доставляти різні страви.

А тепер мені час. Гарного дня, сер, мадам.

Дякую, містере Томас.

Яка смакота!

І не кажи. Я більше ніколи не муситиму готувати.

Готування їжі? Чорт, та це марнування часу!

А хто готує всі ці страви?

Мабуть, наші слуги.

Ви тільки гляньте на це.

Як гарно.

Мамо, Ізобель втомилася.

Це добре, Мейбл.

Ходи сюди, Ізобель.

Добраніч, тату.

Добраніч, мамо.

Добраніч, Мейбл.

Солодких снів.

Глянь туди!

Це ж наш будинок.

Ну ж бо, Ізобель. Ходім.

Це… Дехто…

Не лише я.

Містере Томасе!

Що сталося зі сходами?

Добрий ранок, мадам.

Містер Ван-Шунбік вносить незначні зміни.

Тимчасовий прохід є в кімнаті для ігор.

Дякую, містере Томасе.

Ой.

Добрий ранок, мамо.

Мамо?

Мама.

Ох.

Схоже, я так і заснула.

Ходи до мене, Ізобель.

За моїм вікном був чоловік. І звідти більше не видно вулицю.

Мейбл, у мене багато роботи.

Піди знайди тата. Я гляну, що в нас на сніданок.

Але, мамо!

Ні, Ізобель. Не чіпай це.

Добрий ранок.

Ми щойно переїхали.

Тату!

Мейбл! Іди-но глянь.

Наш будинок!

Що вони роблять?

Думаю, їм потрібні будівельні матеріали.

Містере Томасе.

Вечір добрий. У містера Ван-Шунбіка є прохання.

Справді?

Що за прохання?

Він хоче, аби ви прийняли це в подарунок.

Овва!

Можете не поспішати.

Я чекатиму тут.

Як незвично.

Так. Це дуже гарно.

Не думаєте, що це надто сміливо?

Ні, сер. Аж ніяк. Може, глянете на себе в дзеркало?

Вбрання дивовижне.

Так, і дуже модне.

Я радий, що вам сподобалося.

Містер Ван-Шунбік спеціально створив це вбрання,

щоб доповнити свою архітектурну концепцію.

Ви маєте дурний вигляд.

Обоє.

Мейбл!

Як ти можеш таке казати?