Indecent Proposal

Втратити Даяну — ніби втратити частину себе.

Я думав, що ніщо не змінить наших почуттів одне до одного.

Я думав, що ми нездоланні.

Хтось сказав: "Якщо хочеш чогось дуже сильно, відпусти.

Якщо повернеться, це твоє навіки.

Якщо ні, це ніколи тобі не належало".

Я знала одне. Передусім, я була Девіда.

А він був моїм.

Ми зустрілись у коледжі. Девід був випускником, я — першокурсницею.

Після співів він забирав мене і мою найкращу подругу зі школи.

Я дивилася на його відображення у дзеркалі.

Я закохалася в його очі.

Коли мені було 19, Девід освідчився на пірсі Райська бухта.

Наші батьки були проти.

Казали, що ми замолоді і добре не знаємо один одного.

Але Девід казав, що життя без ризику не життя.

І ми побралися.

Я закінчив архітектурний коледж і влаштувався у маленьку фірму.

Даяна заробляла, продаючи нерухомість.

Весь вільний час я присвячував проектуванню власного дива.

Я поєднав в архітектурі все, що мало значення для мене.

Будинок моєї мрії.

Ді?

Я казала, що кохаю тебе?

Ні.

-Я кохаю. -Досі?

Довіку.

Ми були різні.

Він роздягався і кидав одяг просто на підлогу. Це мене дратувало.

Що це таке? Як можна залишати взуття на столі?

-Я не мушу прибирати за тобою. -Я заберу. Не сердься.

-А це що таке? -Не треба.

-Ти когось пораниш. -Я когось пораню?

Ти з глузду з'їхала!

Гаразд. Годі вже.

Чорт забирай!

Ну ж бо. Охолонь.

-Я тебе зачепила? -Ні. Усе гаразд.

-Вибач. -Усе? Жартуєш?

Ді, у тебе в трусах усе палає.

Не уявляєш як.

Ми не мали грошей, тож для розваг Девід показував мені будівлі, що до душі йому.

Іноді я запитувала: "Що такого у цій безглуздій автомийці?".

А він відповідав: "Вона не безглузда.

Дивися не лише очима".

Він інакше сприймав світ.

Девіде, це дешево. Ділянка щойно з’явилася. Її ще ніхто не бачив.

Чудово.

Ідеальне місце для будинку. Ти станеш відомим,

бо твій проект дивовижний, бо це будинок Девіда Мерфі.

Я знайшла неймовірну ділянку в Санта-Моніці поблизу океану.

Це було ідеальне місце для будинку Девіда.

-Як же ми її купимо? -Візьмемо кредит, як усі інші.

Мусиш глянути на брухт, що купують ці біржові маклери.

Вони очманіють, коли побачать твій будинок.

Це було неймовірно,

хоча я нічогісінько не зрозумів.

Довелося більше економити через кредит,

але це було наше майбутнє, і я розпочав будівництво.

Аж раптом настала криза.

Ринок нерухомості зупинився. За півроку я нічого не продала.

ВІДКРИТО ДЛЯ ПЕРЕГЛЯДІВ

Будівництво стало найзбитковішим за останні роки.

Працівників звільняли звідусіль, і мене звільнили.

-Мені справді дуже шкода. -Я не розумію. Що сталося?

Банк надіслав вимогу про виплату.

Вони можуть це зробити?

Зараз у вас немає доходів, тож вони можуть забрати активи.

Які активи?

Ваш будинок.

Ви маєте оплатити рахунки.

Мені прикро.

Девіде, мені страшно.

У нас немає грошей. Що нам робити?

Знайду роботу офіціанта чи водія таксі. Не знаю.

Я попіклуюся про тебе.

Зроби щось.

ДЕВІД МЕРФІ АРХІТЕКТОР

Я був у розпачі. Ми могли втратити все:

будинок, який я будував, навіть наш дім.

Я проковтнув свою гордість і позичив у батька $5 000.

Цього було недостатньо.

Нам потрібні були $50 000.

-Що? -Прокидайся. Одягайся. У мене є ідея.

-Давай. -Котра година?

Привіт! Як справи?

Неймовірно!

Давайте ще! П'ятдесят тисяч — те, що нам треба! Ми переможці!

МЕГАБАКСИ

Дай киці трохи грошей!

Друзі, у нас бомбардир! Дуже і дуже щаслива жінка.

Ставлю.

Чому б тобі не приміряти?

Вам дуже личить.

Що ж, я не можу собі його дозволити.

Шкода.

Так.

Я справді думаю, що вам потрібна гарна сукня.

Я вам куплю.

Хочете купити мені сукню?

Так.

-Чому? -Ви мені сподобалися.

Ви достойні її.

Ні.

Сукня продається. А я — ні.

Давай, подружко!

Сім!

Я не можу програти. Я виграв понад $9 000.

Дев'ять тисяч! Це моя дружина Ді.

Це мої дівчата. Вони моя команда.

Поцілуй їх.

-Я казала, що кохаю тебе? -Ні.

-Я кохаю. -Досі?

Довіку.

П'ять тисяч.

Ось ця купка, ти відгадала. Ще п'ять, Ді.

А це що таке? Ще п'ять.

Пограйся з ними. Поваляйся у них. Отримай насолоду.

Усього буде...

Двадцять п'ять тисяч сорок доларів.

Лише за годину ми наблизилися на півдороги.

Я гадаю...

завтра ще дві години і найскладніше буде позаду.

Іди сюди.

Що?

Я тебе кохаю.

Я знаю.

І гроші тут ні до чого.

Робіть ваші ставки.

Ставок більше немає.

Сорок одна сотня. Ми домовлялися, що не підемо за $5 000.

Хочете ще кави?

Ні, дякуємо.

Решка — ми кинемо все. Орел — ми підемо до кінця.

-Два рази з трьох. -Два рази з трьох.

Робіть ставки.

Ставок більше немає.

Так. Ми виграємо. Поставимо на червоне.

Усе. На червоне.

Відчуваю, що на червоне. А ти, Ді?

Ми зможемо, Ді?

Я ставлю.

Я ставлю на червоне.

Гаразд.

-Ні, на чорне -Що ти робиш?.

-Це чорне. -Що ти робиш?

Ні. Це червоне. Йти за інстинктами. Так?

-Ставок більше немає. -Ну ж бо. Давай, червоне.

Я мушу виграти. Мушу.

Надто пізно, леді.

Робіть ставки. Банк, гравці.

Усі поставили? Прошу карти.

Розкривайте карти.

Гравець програв.

Ставка.

На банк або на гравця.

-Хто цей хлопець? -Джон Ґейдж.

Він бісовий мільярдер. Багатий сучий син.

Він уже програв близько мільйона.

Бачиш золоті фішки, якими він грає?

Десять тисяч за кожну.

Щоразу він закладає одну з них.

Поглянь, який він крутий. Мабуть, має таких краль, які тобі й не снилися.

-Вибач, я не хотів тебе образити. -Гравець виграв.

Давно пора.

-Ви одружені? -Так.

Пограйте ще.

Перепрошую?

Перепрошую.

Можна позичити вашу дружину? Це ж ваша дружина?

Перепрошую?

-На щастя. -Спитайте її.

Можна?

Не думаю, що це хороша ідея. Ходімо.

Лише на мить?

Іди. Може бути весело. Що нам втрачати?

То що?

-Спробуй. -Ми підтримаємо тебе.

Дякую.

Подивимося, що з цього вийде.

Гадаєш, вона повернеться?

Жартую.

Сідайте. Я програвав увесь день.

Виграв лише, коли з'явилися ви. Ви принесли мені щастя.

Гадаю, це знак,

А ви?

-Хочете випити? -Ні, дякую.

Цукерки?

Робіть ставки.

Сто тисяч.

-Так просто? -Так просто.

-Не так. -Вибачте.

Ставки зроблено? Прошу карти.

Відкрийте карти.

Отже, що нам потрібно...

Нам потрібна дев'ятка.

Ні, така нам не потрібна.

Гравець не виграв. Прошу карти в банк.

Банк переміг завдяки вісімці. Виплата у банк.

Здається, мені не так вже й щастить.