Toy Story 3

Walt Disney Pictures представляє

фільм компанії Pixar Animation Studios

Історія іграшок 3

Гроші-грошенята. Ей!

У тебе побачення з Фемідою, Одноокий Барте.

На жаль, шерифе. Бо я одружений.

Одноока Бетті!

Здається, ви когось загубили, пане.

- Джессі? - Здавайся, Барте!

Все, ти приїхав, тобі сходити!

Я завжди хотів зійти під феєрверк!

- О, ні! - Сироти!

Вибач, та мушу вже йти - за нами приїхали.

Обирай, шерифе - або я, або дітлахи.

Лети, як вітер, Бичаче Око!

Тримай його!

Вуді, швидше!

Ні!

Добре, що я встиг на поїзд!

Ану спіймаємо злодіїв.

У безкінечність і далі!

ДО КОРДОНУ - 1 МИЛЯ ЗЛОЧИНЦІВ ЛАСКАВО ПРОСИМО

Осягнемо небо.

Не чіпай мене, шерифе!

Зі мною мій пес-нападник, із вбудованим силовим полем.

А зі мною динозавр, який харчується

собаками із силовими полями.

Злий доктор П’ятачок!

Для тебе - пан злий доктор П'ятачок.

СМЕРТЬ ВІД МАВП

"Баззе, стріляй лазером у мій жетон".

"Вуді, ні. Ти загинеш". "Зроби це!"

"Ти сядеш у в'язницю, Барте". "Стережись!"

Мамо!

Ні, ні, ні. Грайся собі, ніби мене немає.

О ні, Моллі!

Усе гаразд, мамо. Це 15-метрове немовля з космосу.

Та вона лютує. Тікайте!

Бастере, пішов геть. Червоний вогник

значить, що вона працює?

Ну ж бо. Скажи Моллі "з днем народження".

- З днем народження! - Як мило.

З днем народження!

- Поглянь, як ти виріс. - Так!

"Я дуже поспішав. Баззе, в тебе за спиною!"

"Не хвилюйся, Вуді".

Базз Лайт'єр іде на порятунок!

"Молодець, Баззе".

Гаразд, усі по місцях. Швидше, швидше, всі на позиції.

Стійте! Я не можу знайти друге око.

- Так, чия нога в мене на обличчі? - Моя. Віддай її.

Ти врятував нам життя. Ми навіки тобі вдячні.

Баззе! Ти не проти, якщо я тут притиснуся до тебе?

Так. Ні. Чому це я маю бути проти цього?

Щось тут спекотно, ні?

А ось і вони!

Сержанте, дістав?

Завдання виконано.

Ура!

Обережно. Обережно!

Гаразд, народ. У нас лише один шанс. Усі готові?

Готові, Вуді. Зробимо це!

Гаразд, Баззе. Дзвони.

Мішень наближається.

Робимо так, як репетирували.

Алло?

Алло? Хто там?

Моллі, не заходь до мене в кімнату!

Я не заходила.

Тоді хто тут все перемішав?

Це не я.

Так, чудово.

Він мене тримав! Він же тримав мене!

Як прикро.

Нічого не вийде. Хлопцю вже 17 років.

Він більше не гратиметься з нами.

Народ, заждіть.

Нам потрібні загальні збори. Увага! Всі на нараду!

Знову? Ні!

Ну ж бо. Слінку, збери всіх.

Вуді, та ми зібралися.

Гаразд. Перш за все,

операція "Час ігор" мала незначні шанси на успіх.

Скоріше не мала їх зовсім.

Але ми завжди вважали, що для нас головне не гратися з нами. А...

Бути поряд з Енді. Ми знаємо.

Ми можемо спробувати ще раз! Правда?

Це кінець, друзі. На нас можна ставити крапку.

Що?

Енді от-от піде до коледжа. То був наш останній шанс.

Переходимо в режим "на горищі".

Ви повинні мати при собі все необхідне.

Запчастини, батарейки, все, що треба для організованого переїзду.

Організованого? Ти не розумієш? Нам кінець! Життя скінчилося!

Гей, гей, гей, ану. Не треба так. Ми знали, що цей день прийде.

Так, але ось зараз він прийшов.

Слухайте, це доля кожної іграшки. Ніхто не хоче...

Агов, Сержанте! Ти що робиш?

Війна скінчилася, народ. Ми з хлопцями йдемо.

- Куди це? - У самоволку?

Ми своє відслужили. Енді виріс.

Та подивимося правді в очі: першими на сміття викидають

саме нас, солдатиків.

- Сміття? - А хто щось казав про сміття?

Для нас була честь служити з вами. Хай вам щастить.

Удача вам знадобиться.

Ні, ні, ні. Стійте, заждіть, заждіть!

- Нас викинуть на сміття? - Ні. Нікого не викинуть на сміття.

А звідки ти знаєш?

- Від нас відмовились! - Усе буде добре, Джессі.

- Тоді чому пішов Сержант? - Може, й нам піти?

- Я думав, що ми будемо на горищі. - Ненавиджу невизначеність!

Стоп, стоп, стоп, стоп. Заждіть. Хвилинку. Тихо!

Нікого не викинуть на сміття. Адже ми й досі тут.

Тобто, так, нам довелося втратити друзів.

- Уїзі та Етча, а ще... - Бо Піпа?

Так. Навіть Бо.

Класні іграшки, які знайшли нових господарів.

Проте, незважаючі на всі розпродажі та прибирання, Енді нас залишив!

Він до нас не байдужий, інакше нас би тут не було.

Зачекайте. Енді віднесе нас на горище. Там безпечно і тепло...

- Ми будемо там усі разом. - Точно!

Там є ігри, книжки та...

- Гоночний трек! - Гоночний трек. Дякую!

- А ще старий телевізор. - Будь ласка, старий телевізор.

І всі ті іграшки, якими прикрашають ялинку. Смішні вони, правда?

Так.

Та коли-небудь, якщо нам пощастить, у Енді будуть діти.

Тоді він з нами гратиметься, так?

Ми завжди будемо поряд із ним.

Ну ж бо, народ. Зберімо запчастини, приготуймося

та налаштуємося на позитив.

Пошукаю своє друге око.

Де ти його залишила цього разу?

У темному й пильному місці.

Ходімо, подивимось, скільки за нас дають на сайті eBay.

Не хвилюйтеся. Енді про нас подбає. Гарантую вам це!

Гарантуєш, невже?

Не знаю, Баззе. Що ще я мав сказати?

Що б там не сталося, принаймні ми залишимося всі разом.

До безконечності.

- Можна забрати твій магнітофон? - Ні.

- Чому? - Бо я візьму його з собою.

- А комп'ютер? - Не можна.

- Може, хоча б твої відеоігри? - Відчепися, Моллі.

Гаразд. Енді, займемося ділом.

Усе, що ти не береш у коледж, піде або на горище, або в сміття.

- Мамо, я їду аж у п'ятницю. - Сьогодні приїдуть за сміттям.

- Мамо. - Слухай, це ж нескладно.

Скейтборд - у коледж. Дитячий кубок - напевно, на горище.

Недогризок - у сміття. А далі ти сам.

І досі бережеш ці іграшки?

Моллі, геть із моєї кімнати!

Через три дні вона буде моєю!

Моллі, в тебе також є справи.

У тебе більше іграшок, ніж тобі потрібно.

Деякі з них порадували б інших дітей.

Яких дітей?

Тих, за якими доглядають няньки. Вони завжди приймають дарунки.

А чому вони за ними доглядають?

- Мамо. - Мовчи.

Вибери іграшки, які хочеш віддати, а я відвезу їх дітям у "Дивокрай".

"Дивокрай"

Бідолашна Барбі.

"Корветт" мій.

Енді, ну ж бо. Ти маєш прийняти якесь рішення.

Наприклад?

Наприклад, що робитимеш з цими іграшками?

Віддамо їх дітям у "Дивокрай"?

- Ні. - Може, продамо через Інтернет?

Мамо, їх ніхто не купить.

Це ж непотріб.

Гаразд. У тебе є час до п'ятниці.

Усе, що не спаковане в коледж або не на горищі,

- я викидаю. - Як скажеш, мамо.

КОЛЕДЖ

- Що відбувається? - Нас викидають, йолопе.

Ось що відбувається.

"Дивокрай"

- Тобі допомогти? - Усе гаразд.

Давай.

Сумуватимеш за мною?

- Як скажу "ні", віддаси кімнату? - Ні.

Тоді так, сумуватиму.

Я задихаюся!

- Це неможливо! - Тихо! Що це за звук?

Енді!

Це не сміття. Не сміття!

Думай, Вуді, думай. Думай, думай, думай.

Бастере! Песику, йди сюди! Ну ж бо!

Гаразд, хлопчику. Мерщій на вулицю!

Ні, Бастере! Ні!

Вставай. Бастере!

- Ми на вулиці! - Я знав, що цим закінчиться!

Ану тягнімо! Разом!

- Ми його не розірвемо! - Облиште!

Це тришаровий надміцний поліетилен!

Але ж має бути якийсь вихід!

Ми не потрібні Енді. Від цього серце коле.

Коле. Коле. Проколоти!