As primeiras 200 linhas.
Такі милі.
Так.
Сама невинність.
Поглянь-но на ці рученята.
Це бешкетник.
-Виросте норовливий. -Крихітка.
-Відразу видно, що бешкетник. -Баламут.
Джаваде, така милота, я не можу.
Диви, як бавиться ніжкою.
Оце урвиголова росте.
Милесенькі.
Прошу, Господи.
Пошли мені чоловіка, з яким у нас буде маля.
Ні, не так.
Не одне маля.
Я хочу багато діток.
Багато-багато діток.
Будь ласка, Господи.
Не дивись так.
Джаваде, не…
Так і буде, ти ж знаєш.
Джаваде, не починай!
-Ти ж знаєш, що ти мені за брата. -Гаразд, Хає. Ми просто друзі.
Хутчіше, бо в неї буде зрив.
Вона ж божевільна. І я не в гуморі.
-Джаваде, можна селфі? -Звісно.
Швидше.
Дякую! Соррі, ми запізнюємося.
-Джаваде, селфі? -Звісно.
-Джаваде, ну! -І зі мною.
-Так. -Та божевільна нас прибʼє.
Біжи, я зараз.
-Не затримуйся. -Ще одненьке.
Гаразд.
Овва!
Усе гаразд?
-Де ти була? Запізнилась! -Вибач, сестричко.
Вибач. Лікарко, усе добре?
Тут зазначена стать дитини.
Ваша сестра довірила цю таємницю вам.
-Відкривай! Чого чекаєш? -Гаразд.
Що тут у нас?
Хлопчик?
Дівчинка? Скажи, що хлопчик. Ні, не хочу знати!
-Не кажи! -Ну, скажи!
Усе добре!
Ти ж щаслива, так? Таке щастя!
У сестрички буде дитя,
а ти в 35 досі мужика не найшла.
Перфектно.
Так.
По-перше, ще не 35. Час ще є.
І хто сказав, що я не хочу сім’ю і дітей?
Багато діток.
Але ніяк не збагну,
як усі навколо знайшли свою людину, а я — ні.
У мене або немає талану,
або ще не трапився ідеальний чоловік.
Але що я знаю точно…
то це те, що я хочу діток.
-Зберися і будь розсудливою. -Тітко!
І не «тіткай» мені!
Знаєш, чому я не одружена?
-Вибачте. -Я чекаю на тебе!
Якби твоя мама була жива, сказала б, що я погано тебе навчила!
-Що таке? -Класна помада.
-Так? Ну й добре. -Ага.
-Я не стягую, зроби щось. -Іди!
Куба від раночку там сам, я поїду.
Куба, авжеж! Пуп землі!
Біжи до нього, бо ще засмутиться!
Тільки й Куба в голові!
Молодець!
Давай пʼять.
Не розумію, чому тітка так причепилася до Куби. .
Хтось заводить котів чи собак,
а в мене є Куба.
Так, він мені ніби синочок.
Я його дуже люблю.
Із ним так весело.
Він мене смішить, грається, розмовляє…
Що? Думаєте, що я чокнута? Ну й нехай.
Ось і паста.
Швидше, сестра голодна!
-Ого! Смачно пахне! -Я ж сказала, не мене нудить!
Вам із малям корисно.
Я не хочу їсти! Мене нудить. Скажи їй. Я не можу!
Дай їй спокій. Вона не хоче їсти.
Вона мене силою годує! О! Нудить від запаху!
Відчепися від неї.
-Коли повернеться чоловік? -Наступного тижня.
Прошу, не напосідай.
Добре. Маю гарні новини.
-Ану? -Мм?
Мене затвердили на головну роль.
-Та ну! Серйозно? -О!
-Справді? -Овва!
Навіть Куба зрадів!
Вітаю!
Супер, вітання!
Дякую, знімання будуть на Мальдівах цілий місяць.
Божечки!
На Мальдівах?
Я так тішуся!
Мальдіви?
Усе буде топ, от побачиш.
Ага, фільм класний.
Велика романтична історія.
Господи! Повірити не можу!
Але я трохи хвилююсь.
Не починай. Ти чудово впораєшся.
Запам’ятай мої слова. І ви теж запам’ятайте.
Мій кращий друг буде суперзіркою
у всій Затоці. Побачите.
Давай пʼять, Кубо!
Хороший хлопчик!
«Мій кращий друг»!
Дивно!
Що? Я щось дивне сказала?
Щось невідоме? Щось нове?
Ви ж маєте бути разом.
Що тут дивного?
Ви знаєте одне одного як облуплених.
Одружіться і народжуйте.
Подорослішай вже! Виходь за нього. Не за Кубу!
Хає.
Є ще паста? Не хочу прокинутися голодною вночі.
Хвилинку. Добре?
Треба…
Ось!
Що це означає?
Що ми змалечку знайомі.
Він знає про мене все, а я… ну…
Зустрічатись із Джавадом?
Це ніби…
Ну…
Та ні, так не буде.
Ти не сів на літак?
Не сів.
І не сяду. Знаєш чому?
Чому?
Бо коли я пакував валізу,
відчув, що чогось бракує.
Я подумав: «І чого тобі бракує?»
І раптом…
у мене перед очима була ти.
Мені не вистачало тебе, хоча ти завжди була поруч.
Тебе.
-Що смішного? -Джаваде, вибач.
Так драматично, не стрималась.
Ти з якого століття?
Навіщо стільки придиху? Не збагну.
Дарма я з тобою репетирую.
Це важливе кіно, а ти насміхаєш!
Джаваде. Джа… Ну, годі!
Не треба отак ображено йти! Спокійно.
Я ж допомогти хочу. Так ніхто не грає.
Покажи любов очима. Не лише словами. Добре? Давай.
Спробуємо…
Спробуємо ще раз.
Вибач, справді.
Ну-бо.
Ну, тільки не витріщайся так.
Давай.
Ти не сів на літак?
Коли я пакував валізу,
то відчув, що чогось бракує.
Я подумав: «І чого тобі бракує?»
І раптом у мене перед очима була ти.
Ти.
Це тебе мені бракувало, хоча ти весь час була поруч.
Хає, я кохаю тебе.
Ти вийдеш за мене?
Ем…
Джаваде, це було дуже добре, кажу тобі.
Ти зіграв якось по-іншому.
Неймовірно. Але…
Щось не можу знайти. У сценарії цих реплік немає. Я…
Бо це не гра.
Чому ми не разом?
Ми ж і так постійно разом, ні?
Хає, я серйозно.
Ні-ні, я не хочу тебе втратити.
Це точно не спрацює.
Чому ж? Може, і спрацює. Звідки ти знаєш?
Та ні. На нас усі так тиснуть.
Усі навколо говорять про правильну люд…
Гінд!
Хто така Гінд?
Моя подруга. Ви схожі.
Стилем, манерами, І говорить вона так само.
Вона тобі сподобається.
І якщо ти маєш на гадці друга —
когось із тренажерки чи роботи — познайом нас.
Можемо допомогти одне одному.
Га?
Привіт, Гінд.
Лікарко Гінд. Як справи?
Привіт, Джаваде.
Сідай.
No comments yet. Be the first to leave one.