Single All the Way

Ідеально. Дуже гарно.

Чудово, хлопці.

Ти, зліва, стань ближче.

Чудово.

Саме так, хлопці. Дуже добре.

Ще ближче один до одного.

Круто.

Мені подобається. Виходить справді круто!

Так.

Кайле, подаруй нам посмішку. Чудово.

Адаме?

Так?

Гаразд. Агов, Пітере? Мої клієнти починають нервувати.

Важке життя в інстаграмних геїв.

-Знімання тривають вже 45 хвилин. -Ти знаєш мого боса.

Лаклан любить фото з усіх можливих ракурсів.

Що ж, скажу, що він має довіряти тобі. Сірі…

Агов! Ні. Не роби цього.

Ти показав своїм клієнтам, що виконав роботу, дай мені виконати мою.

Ми всі хочемо на вечірку в Джоша й Філіппа,

і я обіцяю, що ми таки підемо після завершення знімання.

Дякую. Чудово.

Підеш з Ніком?

Так. І з моїм хлопцем теж.

З хлопцем?

-Як давно? -Три місяці й 22 дні.

Це треба занести до книги рекордів Пітера.

-Ненавиджу тебе. -Ти обожнюєш мене.

Чудові кадри. Ми відзняли усе, про що говорили.

Кожен ракурс з твого списку.

Так, усі кубики.

Лаклане, слухай, якщо нас раптом роз'єднає, то це я заїхав у тунель.

Сьогодні ти якась засмучена, Ліндо.

Здається, я знаю, чому.

Я знову у стосунках, але це не означає, що ти стала неважливою для мене.

Ти врятувала мене, коли Зак розбив мені серце, це змінило моє життя назавжди.

Якби не ти, у мене не було б інших рослин.

Джудіт!

Не будь ревнивою.

Я тебе теж люблю.

Йди сюди. Привіт, Еммете.

Так, хороший хлопчик.

Привіт, хлопці.

-Готуйся до вечірки. -Я втомився.

Ти прийняв забагато завдань на «TaskRabbit».

Я не приймаю їх, я їх виконую.

Та я все добре знаю. Одягайся.

-Ти ж підеш з новим хлопцем. -Ні, Тім не може піти зараз.

Він у лікарні до дев'ятої. Це неважливо, ти йдеш зі мною.

У мене нема одягу в клітинку.

Є, бо я знав, що ти підеш.

Ти занадто добре знаєш мене.

Я викликаю «Убер».

Вельми тобі вдячний.

-Пітере. -Ого, хлопці.

Браво! Ви цього року перевершили себе.

Дякую. Це я усе влаштував.

Він має на увазі найняття планувальників подій

і погрози судитися з ними на «Судді Джуді».

-Привіт, Ніку. -Вітаю!

-Я взяв тобі… -Я теж.

-Хотів би я собі такого дружбана. -У тебе він є. У тебе є я.

Але ти не приносиш мені випивку.

-Бувай, любий. -Бувай.

Що ж…

Що ж, з річницею.

Вісім років…

Вісім на цій вечірці, дев'ять дружимо.

Ми чекали рік, щоб отримати запрошення.

-Це завдяки тобі. -Так. Дякую!

Агов, хлопці. Привіт!

-Привіт. -Привіт, Адаме.

Лише поглянь на цю картату досконалість.

Ми зробили це. День був важкий.

Припини, ти ж заплатив нам аж 15 тисяч доларів.

Це в тебе 15? Чому мені менше?

Максе, дорогенький, ти ж знаєш, що Кайл був основним…

Байдуже, переживе. То де той самий хлопець?

Він досі у лікарні. Але скоро приїде.

-Лишенько, що трапилось? -Він працює у лікарні.

-Він кардіолог. -Он як.

Він… Вже тут.

Що мені зробити, щоб у мене стався серцевий напад?

-Хочеш, я тебе сфотографую? -Ні, це для мого акаунту про рослини.

У мене окремі акаунти для рослин і особистих фото.

-Рослини не стосуються моєї роботи, тож… -Мені подобається, що ти любиш рослини.

Мені подобається, що ти любиш серця.

Любити серця — моя робота.

Що ж, можливо, колись і я любитиму рослини через роботу.

Якби ж ми разом святкували Різдво.

Згоден.

-Але я хотів би поїхати додому. -Так?

Різдво — важливе свято для моєї родини.

Цей рік стане навіть кращим за інші, бо я буду не самотній.

-Зазвичай святкуєш сам? -Ні. Приїжджаю без пари.

Щороку я стаю проблемою, яку вони намагаються вирішити.

Вони не розуміють, чому мої стосунки не тривають

довше декількох місяців…

Проблему вирішено.

Поїдеш зі мною додому?

-Серйозно? -Так.

Ти казав, що маєш купу вільного часу.

Приїжджай у Нью-Гемпшир, познайомишся з моєю родиною.

Ти їм сподобаєшся.

Я залюбки поїду з тобою додому на Різдво.

-Справді? -Так.

Це чудово.

Зможемо розважитися разом.

Вибач. Зачекай хвильку.

Дідько. Я потрібен у лікарні. Мені прикро.

Ні, усе гаразд. Це знак.

Так мало статися. Іди! Іди заробляти, щоб заплатити за квиток на літак.

-Пітере? -Привіт, тату.

Так, якщо на твоєму екрані написано «Пітер», коли хтось телефонує,

і ти бачиш моє обличчя, то це я.

Я підписав тебе «Йому, напевно, потрібні гроші».

Чому? Я вже давно не просив у тебе грошей.

Я хотів змінити на «Самотній», але…

Гарний жарт, тату.

Телефоную не через тебе, а через маму. Що їй привезти?

Келихи для вина. Вона розбила два вчора.

Два? Як це сталося?

Вино винне.

-Привіт, мамо! -Привіт. Швидше б ти вже приїхав.

Я теж дуже хочу до вас. Мамо, що привезти тату?

Нічого. Йому нічого не потрібно.

Здається, він стає барахольником.

Він нічого не викидає.

Згадала. Привези йому одну з тих штук. Ти ж знаєш, штуку для сміття.

Як це називається?

Смітник. Це смітник, мамо.

Так! Привези йому такий.

-Знаєш, що мама й Ліза хотіли б отримати? -Що?

-Набори з моєї нової косметичної лінійки. -З якої лінійки?

Вона органічна, компоненти привезені з ферми, тому я…

називаю її «Ферма на обличчі».

Звучить…

круто!

-Хочу «Ролекси». Можна й несправжні. -Гаразд.

Але якщо хочеш, купи…

Якщо серйозно, не купуй мені нічого. Просто приїжджай. Я сумую за твоєю пикою.

А я сумую за твоєю пикою.

Але я приїду не сам.

Я привезу сюрприз.

Невже людину?

Може. А, може, й ні.

Отже, купиш «Ролекси».

Я щодня телефонувала хлопцю, який вішав нам гірлянди, Карле.

Він не відповідав. А сьогодні його дружина зняла слухавку й сказала, що він помер,

коли вішав гірлянди. Він впав з даху й зламав собі шию.

Мені шкода.

Дякувати Богу, я знайшла тебе.

Не знала, що працівники «TaskRabbits» вішають гірлянди.

На Різдво вас називають ельфами?

Якщо ви не проти, я зосереджуся на роботі, щоб не впасти з даху.

А ось і мій чоловік. Ми не заважатимемо вам.

-Це Карл? -Ні, він з «TaskRabbits». Карл помер.

Цей теж крутий. Він прикрасив чотири будинки цього тижня.

Чудово вийшло.

Ні. Ти одружений!

Ти брехун і зрадник.

Ти місяцями брехав мені й роками брехав своїй дружині.

А сам…

Ні. Я не засуджуватиму твій шлях.

Це не те, що я шукаю.

Сподіваюсь, що ти більше ні з ким так не вчиниш.

-Я не хотів говорити тобі, просто… -Ти мусив.

Що ж, Ліндо, ми знову тут.

Ти ж знаєш, що ти грошове дерево, так?

Ти маєш приносити щастя.

Агов, ти надовго збираєшся додому?

На десять днів.

Може, не варто брати стільки светрів?

Можливо, мені не варто повертатись.

Тому що у Бриджвотері з населенням у 36 осіб,

мешкає багато вільних геїв.

А Лос-Анджелес подарував мені сім разів розбите серце, величезний борг за терапію

і вибитий зуб.

Зуб сам відколов.

Я тікав від хлопця, який вдавав, що хворіє на рак.

Можливо, справа не в ЛА. Ти обираєш не тих хлопців.

Добре! Тоді я буду одинаком. Але я зближуся з родиною,

відкрию свій магазин рослин. Буду дядечком-геєм і квіткаркою до скону.

Звучить непогано. До того ж рослини не зраджують.

Поїдеш зі мною додому? Вдамо, що врешті закохалися.

Хвилинку, зажди.

Взагалі-то, це крута ідея.

Зажди.

-Ти такий кумедний. -Це усе вирішить.

Я зможу тимчасово приховати біль мого жалюгідного особистого життя,

а також доведу їм, що я не психічно хворий, який не вміє будувати стосунки.

-Постійно брешучи їм? -Так.

Це буде дуже просто. Моя сім'я вже питає, чому ми не разом.

Усі гетеросексуали питають таке про друзів-геїв.

До того ж я вже купив харчів для святкування вдома.

Твоє перше самотнє святкування.

Я люблю святкувати наодинці.

Ти ніколи не святкував на самоті.

У тебе завжди був хлопець. Ну ж бо.

Поїдь зі мною. Ти ж не хочеш провести Різдво на самоті.