Sonic the Hedgehog

Я знаю, про що ви думаєте.

Чому такого вродливого їжака

переслідує навіжений тип з вусами Еркюля Пуаро?

Якщо чесно,

мені здається, що я все життя кудись жену.

Усі встигають? Я не надто поспішаю?

Така в мене звичка... Знаєте що? Почнімо спочатку.

Це острів, з якого я родом.

Там було все.

Піщані пляжі, каскади водоспадів,

вільний вхід на «мертві петлі».

І жодних шкільних автобусів,

бо я пробігав через весь острів

менш ніж за дві секунди.

Та й школи там не було.

Нічогенький острів, скажіть?

Так!

Я народився з суперсилами, і мені сказали тримати їх у таємниці.

І, як будь-яка дитина, я вчинив навпаки.

Це Гострокігтя. Вона гляділа мене.

Фактично як Обі-Ван Кенобі, тільки з дзьобом і їла мишей.

Соніку, тебе могли побачити.

Ніхто мене не бачив. Я надто швидкий!

А ще я хотів принести тобі оце.

Лягай!

Виявилося, що велика сила приманює спраглих влади поганців.

І я привів їх прямо до нас.

Соніку, слухай уважно.

Такої сили, як у тебе, я ще ніколи не бачила.

А тому тебе завжди хтось переслідуватиме.

Щоб захиститися від небезпек, ти повинен ховатися.

Це світ на далекому краю всесвіту.

Там ти будеш у безпеці.

-Я не хочу туди без тебе. -Ти мусиш.

Пильно бережи ці персні.

Якщо тебе знайдуть – використай один з них.

Не припиняй бігти.

Тікай!

Гострокігтя!

Прощавай, Соніку.

Ні!

Ні!

СОНІК ЇЖАК

ҐРІН ГІЛЗ, МОНТАНА ДЕСЯТЬ РОКІВ ПО ТОМУ

Серйозно, одна машина?

Мені нудно.

Томе, чуєш мене? Ти там?

Ні, Вейде, я плаваю на яхті в Барбадосі.

З Ріанною.

Божечки.

Крутяк. Пришли фотки.

Ні, Вейде. Я в засаді з радаром.

Уже? Як ти так швидко повернувся? Барбадос же в океані!

Хвилинку, хтось їде.

Гей, друже! Не ганяй так!

Тут же діти ходять.

Я думав, що смішно пожартував. Вибач.

Що?

Томе, ти потрібен на Мейн-стріт.

Люта перестрілка між бандами.

Жартую. Качка булочку вкрала.

Але її треба повернути.

Обережно, друже. Ти ж міг загинути.

Що, полюбляєш адреналінчик?

Тобі, мабуть, важко бути повільним.

Знаєш що? Сьогодні тобі пощастило.

Почуваєшся живим як ніколи, скажи?

Це неймовірно. Чудово тримаєшся.

Отакої!

Ситуацію врятовано.

Нехай це буде наша таємниця.

Ти мене не бачив. Мене тут не було.

А ви чого чекали?

Брудного їжачка, який їсть тільки ягоди й насилу виживає?

Не вгадали. На Землі я живу на повну.

У мене є бібліотека...

домашній спортзал

і надсучасна система безпеки.

Гіллтоп-Роуд

О ні.

А якщо мене знайдуть, я виконаю настанову Гострокігті

й використаю персні для втечі на іншу планету.

БЕЗПЕЧНІ СВІТИ

У милий безпечний світ, де живуть тільки гриби.

Гидкі смердючі гриби.

Ненавиджу гриби.

Та поки що не турбуймося.

Це Ґрін-Гілз, найкраще місце на Землі.

Це мої люди, а я, смію сказати, їхня найкраща космічна істота.

Вони про мене не знають, то й що?

Мій улюблений персонаж – Дон Жирон,

хранитель цього міста

і захисник усіх живих створінь, від великого до малого.

Доброго ранку.

Дональд. Дейзі. Даффі.

Дон Жирон живе з леді Закрутон.

Вона дуже добра до тварин

і, на диво, народилася без кісток.

Ой-ой-ой.

Один чолов'яга в місті таки ганяється за мною.

Я для нього блакитний диявол.

Я його вчора ледь не впіймав.

Привітайтеся з дурником Карлом.

Нам так весело разом.

Я знаю, що ти там!

Знаю, що ти справжній!

Ні, я несправжній!

Люблю дивитися кіно.

Благаю.

Так! Кіану!

Ти наше національне надбання.

-Коли я знайду тебе. -Завдання для крутих.

Автобус замінований.

«Завдання для крутих».

Це ж класика.

Ми всі наче одна сім'я.

Хоч ми й не знайомі.

ПСИХІАТР ІДЕ ПРИЙОМ

Не думаєш, що така тривала ізоляція довела тебе до божевілля?

До божевілля? Мене?

Та ну, док. Ви мене не так зрозуміли.

І незважаючи на всіх цих так званих друзів глибоко всередині

ти почуваєшся дуже самотнім?

Можливо, ти боїшся, що завжди будеш один?

Годі. Гей! Ні.

Забирайтеся. Швидко.

Та ну вас! Забирайтеся!

Ану геть, сміттєві панди.

Медді, ти ж найшановніший ветеринар Ґрін-Гілз,

підкажи, як швидко позбутися єнота?

Привіт, Оззі! Ти радий мене бачити?

Ти ж сміття не їси?

Що це?

-Це те, що я думаю? -Ага. Відкривай.

Якийсь маленький. Це погано?

Просто відкрий.

«Шановний Томасе,

ми розглянули вашу заяву на вступ у поліцію Сан-Франциско,

і після міжвідомчого огляду й перевірки біографії

будемо раді запросити вас у нашу команду».

-О боже! -Ого.

Боже!

Та-дам!

«Сан-Франциско – відстій».

Не той!

Та-дам!

-Не сумнівалася? -Ні секунди.

-Не віриться. -Я знала! Тобі вдалося.

А це що?

Квартири, які здаються в оренду.

Ми з Оззі можемо злітати туди завтра й оглянути кілька районів.

Усе відбувається так швидко.

Просто нечувано.

Подаєшся на роботу й отримуєш її.

Після перевірки біографії.

Не починай.

Хоч би не дізналися, що ти підключався до вай-фаю сусідів.

Уточнення: я досі підключений.

Медді, ти точно готова на це?

Томас Майкл Ваковськи,

що ти робив, поки я вчилася на ветеринара?

На другій роботі заробляв на оренду...

А на третій – на навчання.

Ти йшов на жертви задля мене. Я хочу відплатити тим самим.

Коханий, а ти точно готовий?

Сім'я Ваковськи оберігала це місто

понад 50 років.

Це великий крок.

Я готовий.

Настав час мені вийти у світ і проявити себе.

Я люблю Ґрін-Гілз, але хочу допомагати людям у справжній біді.

Щоб, потрапивши в халепу, люди знали,

що я й життя врятувати можу.

Розумію.

-Я пишаюся тобою. -Дякую.

З важким серцем повідомляю вас усіх,

що я прийняв пропозицію про роботу в поліції Сан-Франциско

й негайно вирушаю туди.

Мені важко покидати рідне містечко й усіх друзів.

Проте я вважаю, що мушу це зробити,

щоб стати кращим... поліцейським і чоловіком.

Ну як, сержанте Пончик?

Непогано, правда?

Залишилося тільки...

розказати всім не-пончикам.

Ого, вирішальна гра!

Крутяк.

Дев'ятий інінґ, нічия.

У вирішальну мить на домашній базі саме той гравець – Сонік.

З пітчерської гірки його свердлить

поглядом найгрізніший захисник у Ґрін-Гілз –

також Сонік.

Так. Соніку, зосередься.

Якщо виграєш цю гру, у Ґрін-Гілз тебе обожнюватимуть.

Бий на гравця ліворуч! Він гальмо.

Терпіти його не можу.

Нападнику Сонік. Бий, нападнику Сонік.

Я піймаю!

Не піймав!

На базу!