Animal Kingdom

У Майкла зараз буде напад!

- От молодчина! - Отже?

Бери,

бери.

Це аж п'ятнадцять тисяч доларiв.

Я вже про човен думаю.

Думай скiльки влiзе.

Я про сукню думаю.

- Добре. - Так.

Якщо зробите ще одну спробу,

то заробите тридцять сiм тисяч.

А це вже велике весiлля.

Не сперечатимусь, Майкл.

Це дуже гарнi грошi. Але й ризик великий.

- «Швидку» викликали? - Так.

- Що вона прийняла? - Героїн.

Якщо ви пропустите хiд, наступна пропозицiя буде вже

у межах двадцяти п'яти.

Хто не ризикує, той не п'є шампанське.

Але вирiшувати тобi, люба.

Добре подумай.

Я вiдмовляюсь!

Ви погляньте-но на чоловiка!

Не пам'ятаю, чи питала я чотирнадцятий

номер про те, що в неї?

- Увiв налоксон? - Так.

Ви також зрозумiли? О, Боже ж мiй!

I купа грошей.

Алло.

Бабусю, це Джей.

Хто?

Джош.

Джош!

Як справи, любий?

Добре.

Мама померла.

В неї було передозування.

- Як ти? - Нормально.

Пробач.

Мабуть, треба було пiдготувати тебе, а не казати отак вiдразу.

Я не знаю, що менi робити.

Де вона?

Їїзабрали. «Швидка» приїжджала.

А полiцiя?

Вони приїхали, взяли свiдчення.

Але я сказав їм, що менi вже вiсiмнадцять.

Насправдi я не знаю, що робити.

Так.

Вони нiчого не сказали.

Тепер менi доведеться органiзовувати похорон?

Я ж поняття не маю, якi документи потрiбнi,

як усе органiзувати, розумiєш?

Так.

Пам'ятаю, коли помер дiдусь Доннi,

ти все органiзовувала, от i вирiшив подзвонити.

Зачекай, малий. Я скоро приїду.

Так.

Не забула, де ми живемо?

Звiсно, пам'ятаю, любий.

Нiкуди не йди, я скоро буду.

Добре.

Бувай.

Засапалась. Ти зiбрав речi?

Iди до мене, любий.

Бери сумки.

ЗА ВОВЧИМИ ЗАКОНАМИ

Мама боялась i не давала менi спiлкуватися з її сiм'єю.

Тодi я цього не розумiв, але вони всi боялись,

навiть якщо цього не показували.

Думаю, i Берi Браун боявся, хоча зовнi й бровою не зморгне.

Поряд з Базом усi почувались у безпецi.

Вiн мiг будь-кому вiдiрвати голову,

хто б наважився йому завадити.

Якби пiд час пограбування...

Дев'ять чотириста.

ти опинився на його шляху, вiн би завалив тебе без жалю.

Доброго ранку.

Але до мене вiн добре ставився.

I до iнших теж.

Соку? Смурф, сама тиснула.

Привiт, дядьку Дерене.

Не називай мене дядьком. Мене аж пересмикує.

Дерен був лише на кiлька рокiв старший за мене.

У дитинствi ми були найкращими друзями.

Ми кидали камiння у машини i таке iнше.

I велик у нього був крутiший за мiй.

Дейзi, до мене!

У мене був фуфлижний велик.

Ходiмо. Розумниця. Ходiмо. Давай.

Що ти робиш?

А на що це схоже?

Греби звiдси. Там i живи. Не думай приходити!

Мамо! Чорт! Та й справдi!

Якого хрiна?

Навiщо ти притягла її до мене в дiм?

Це твоя.

- Неправда. - Правда.

Я знайшла її пiд раковиною. Хочеш соку?

Нi.

Мiй дядько Крейґ завжди метушився,

наче поспiшав утекти вiд чогось.

- Крейґ. - Що?

- Ходи сюди. - Я зайнятий.

А, бабуся Смурф.

- Чим? - Нiчим.

Iди сюди i поцiлуй мене.

Вона просто хотiла завжди бути зi своїми хлопчиками.

Бути поряд, щоб вони не робили.

Але всi вони боялися, навiть якщо й не виказували цього.

Навiть якщо й самi не розумiли.

Навiть якщо коїли те, що коять злочинцi.

I намагались не думати про те, що знали напевне,

iнакше й бути не могло!

про те, що всi злочинцi завжди попадаються.

Завжди.

Так чи iнак.

У Мельбурнi на той час, - а це було давно, -

Вiддiл боротьби зi злочиннiстю скаженiв.

Вони вбивали налiво й направо,

iїм усе миналось.

I цей вiддiл уже кiлька мiсяцiв

стежив за Базом i моєю сiм'єю.

Насправдi їм був потрiбен iнший хлопець.

Найбiльше їм допiкав мiй iнший дядько — дядько Ендрю.

Хоча всi називали його просто Поуп.

Вiн ховався в якомусь готелi

як дiзнався, що наче його хочуть убити.

- Це вам. - Дякую.

- Його тут нема. Ви дарма гаєте час. - Кого нема?

- Ви знаєте кого. - Я поняття не маю, про що ти.

Крейґ продавав наркотики.

Чимало продавав.

Брат знає чутки про Вiддiл боротьби з бандитизмом?

Так. Вiн каже, на нього полюють, заникався десь.

Вiн мав свою людину в наркоконтролi.

Детектив на iм'я Рендел Роуч.

Це шмаль, Андерi?

Тут половина, iнша — у сховищi.

Потiм обговоримо, менi сина на тренування везти.

Вони зустрiчались в зоомагазинi на Футскреї .

Тому що Крейґ любив рибок.

Що в них на нього?

Вони хочуть позбутися його.

До суду йти нi з чим, от i вирiшили самi його прибрати.

Але чому Поуп? А з Базом i Дереном що?

Не знаю. Вони ж як ковбої, що хочуть те й роблять.

I що йому робити?

Хай на дно заляже.

Вiддiл боротьби зi злочиннiстю

незабаром розпустять, i все саме вирiшиться.

А поки хай заляже.

Вiн залiг. Так залiг, що далi нiкуди.

Якби я до цього й мав справу, ти з цим не за адресою.

Чорт!

Усе це менi здавалося дивно i нормально водночас.

Розумiєте?

Як дiти не вибирають, де їм бути й що робити,

так i я зараз опинився саме тут i почав робити саме це.

Пiсля смертi мами мене наче викинуло в цей свiт.

Агов, приятелю,

зелений горить, бовдуре!

Чого вирячився? Куди ти витрiщився?

Ковтай пилюку.

Iди до нього.

I що робити?

Покажи, хто тут головний.

Давай, виходь.

Я тобi зараз так навiшаю — мало не буде.

Виходь!

Давай, кретине.

Стiй, стiй, братику.

Розслабся. Я просто хотiв з ним поговорити.

Заспокойся, брате.

До дупи.

Валимо, чувак.

Як вiдчуття?

Трохи пiднявся?

Прикольно, га?

Я дам тобi сто баксiв.

Сто баксiв даю.

Любий, навколо люди.

Двiстi баксiв.

Скажи їй.

Залиш її в спокої .

Давай, вiдчиняй. Двiстi баксiв.

Отак.

Круто!

Я тепер багата.

Нiколь, люба.

Де ти таку надибав?

У школi.

Ти куди?

А що?

- Ти руки помив? - Нi.

Ти член у руках тримав.

Треба мити руки, якщо торкався сраки чи члена.

Боже. Давай.

Трохи мила.

Так, щоб добре пiнилось.

Тепер змивай.