The Sinner

Коли я побачу сина?

Ми відвеземо вас до притулку після бесіди.

-Що сталося з Адамом і Бесс? -Схоже, їх отруїли.

Ми думали, що Адам і Бесс є батьками Джуліана.

Вони живуть на моїй землі. Вони везли його на вікенд до Ніагарського водоспаду.

Коли вона сказала, де живе, ти трохи зніяковіла.

-Чому? -Це місце зветься «Моссвуд Ґроув».

Однокласниця Гезер... Вона з ними сплуталася.

Більше ми про неї не чули.

Софі казала, що насправді ці люди займаються серйозними речами.

Що б вони там не робили, упевнена, це набагато цікавіше наших справ.

Ну то ходімо.

Коли ви кажете про роботу, що саме ви маєте на увазі?

Це легше пережити, ніж пояснити.

Ми всі маємо тінь. Усе те гарне і погане, що ми приховуємо.

Ми проливаємо світло на цю тінь.

Той чоловік у бараку, з хвостиком.

Я бачила його в мотелі, коли говорила з менеджером.

Історія про подорож до Ніагарського водоспаду - брехня.

Мамо?

Мамо?

Як приємно. Теж страждаєш на безсоння?

Вже майже ранок, хіба ні? Чайник щойно скипів.

Чудово, дякую.

Ліжко в порядку? Тобі зручно?

Так, усе чудово.

То...

Ви вже закругляєтеся зі справою?

Ну... не зовсім. Але ми близько.

Але обвинувачення вже висунуто?

Так.

Схоже, завдяки тобі у Гезер тепер усе під контролем.

Я лише хочу сказати...

не треба примушувати себе лишатися.

Я і не примушую.

Не зрозумій мене неправильно. Я дуже радий тобі.

Але я розумію, що...

тобі перебування тут не в радість.

Усе гаразд.

Я в порядку.

Вже давно пора.

І все ж, я б не хотів, щоб ти почувався зобов'язаним.

У нас все буде добре.

Я би хотів ще ненадовго лишитися... якщо це зручно.

Тоді гаразд.

Але за однієї умови: цього тижня ідемо на зустріч Клубу ділових людей.

Дозволь нам привітати тебе із поверненням.

Гаразд.

...за хвилину, але спочатку термінові новини.

Ми знаходимося біля мотелю «Рокфорд Лодж», де, за повідомленнями,

тринадцятирічний хлопчик отруїв двох людей,

що удавали з себе його батьків, по дорозі до Ніагарського водоспаду.

За попередніми даними, усі троє були членами «Моссвуд Ґроув»...

Я усе міркую про той камінь у коморі.

Як гадаєш, що це?

Гадки не маю.

Наче якийсь Стоунхендж.

Можливо, це вівтар, чи якийсь символ.

Символ чого?

Отож.

Ти вже щось доповіла Ліделлу?

Він скаже мені видати це за перемогу.

-У нас вже є все необхідне. -Ні. Той Адам Лаурі і Бесс Мактір,

вони від чогось тікали, а Вєра Вокер хотіла це приховати.

Вони забрали Джуліана з якоїсь причини...

А він їх убив і зізнався в цьому.

Усе просто.

Ти знаєш, що не просто.

Коли вбивцею стає хлопчик, це, насправді, ніколи не лише його вина.

У «Моссвуд» щось коїться, і Джуліан в самісінькому епіцентрі цього.

Тож ще зарано переставати ставити питання.

Знаю.

Як і з тією твоєю однокласницею, що пішла до «Моссвуд» після випуску.

Що в неї сталося?

Нічого. Це пропаща справа.

Пробувала розібратися?

Це пропаща справа.

Гаразд.

-Це Вєра Вокер. -Справді?

-Алло? -Що це ви робите з моїм сином?

-Про що ви? -Йому 13. Він ще дитя.

-А ви зібралися судити його як дорослого? -Його справа в сімейному суді.

Більше ні.

-Що ви сказали прокуророві? -Нічого.

Що ви йому сказали після обшуку у нас вдома?

Я нічого йому не казав. Справді.

Алло?

Що там?

Справу Джуліана передано до кримінального суду.

Ви маєте право мовчати.

Усе, що ви скажете, може і буде використовуватися проти вас у суді.

-Нікому нічого не кажи. -Не підходьте, будь ласка.

Руки перед собою, будь ласка. Ви маєте право на адвоката.

Якщо ви не в змозі найняти його, вам його надасть суд.

-Навіщо наручники? -Такий порядок.

Куди мене забирають?

ПОМІЧНИК ШЕРИФА

Не дивись на них. Схили голову.

-Усе буде добре. -Не підходьте, будь ласка.

Джуліане.

Відійдіть, будь ласка.

-Під'їжджайте до відділку. -Я поїду слідом за тобою.

Усе буде добре. Я їду слідом, гаразд? Просто дихай.

Мамо.

Я їду одразу слідом.

Що ви тут робите?

Я до цього непричетний. Дайте мені хвилинку.

Мамо!

Привіт.

Цього не мало статися. Я цього не хотів.

Те місце, куди тебе везуть...

Там буде непросто.

Головне – тримати рот на замку, але до певної міри.

Мене не скривдять?

Дай-но руку.

Вивчи цей номер напам'ять.

Якщо будуть проблеми, чи щось знадобиться, подзвони.

Гей.

З тобою усе буде добре.

Що ви робите?

Що я сказав? Ворушіться!

Іти прямо, дивитися перед собою!

Руки по швах.

Обличчям до стіни.

Наступний.

Джуліан Вокер. Неповнолітній.

Руку, хлопче.

Готово. Іди.

Дивися прямо.

Ось твоє місце. Мінятися й ходити навколо заборонено.

Давай, ворушися!

Ось твоє місце. Мінятися й ходити навколо заборонено.

Гезер.

Добридень, місіс Калхун. Давно вас не бачила.

Як ви?

Досі не звикла бачити тебе у формі.

Можна зайти на хвилинку? Це стосовно Марін.

Коли ми бачилися востаннє, у вас було від неї лише кілька повідомлень.

«Востаннє» – це ти маєш на увазі 12 років тому?

Марін тоді дзвонила з «Моссвуд», вірно?

-Гадаю, так. -Відтоді більше нічого?

Чого б їй дзвонити мені? Це ж ти її подруга, чи не так?

Ви про що?

Ми обидві знаємо, про що, дорогенька.

Ні, відтоді більше нічого.

Ані дзвінків, ані листів? Нічого?

Просто мені дивно, що за весь цей час ти не спробувала її знайти,

будучи копом.

Я намагалася.

Я шукала в поліцейській базі, у соцмережах... але все марно.

Тож я вирішила, що вона у «Моссвуд».

Ви посварилися?

На кшталт того.

Марін завжди жадала того, чого в неї не було.

Вона завжди була корислива, навіть маленькою.

В моєму житті було достатньо таких, як вона.

З мене досить. Більше не хочу.

Можна мені оглянути її кімнату?

Люба, навряд чи там щось лишилося. Я тепер тут працюю.

Але в мене є коробка з її речами, якщо цікаво.

Чудово.

-Бенджі, рада тебе бачити. -Я щойно все почув.

Джуліану потрібен найкращій адвокат. Хтось, хто точно на нашому боці.

Потрібні старі контакти?

Потрібен колишній Бенджі.

Я знов питаю, чому Джуліана Вокера мають судити, як повнолітнього?

Вашого клієнта звинувачують у двох убивствах другого ступеня,

в яких він вже зізнався.

Це демонструє упередженість

-по відношенню до комуни «Моссвуд». -Облиште це.

Також походження того зізнання щонайменш сумнівне.

Це судді вирішувати.

Можете ризикнути й домагатися визнання зізнання недійсним,

а можемо обговорити угоду.

Гаразд, ми слухаємо.

Вашому клієнту загрожує від 30 років до довічного за два вбивства.

Ми хочемо дозволити йому відбути обидва строки одночасно.

Що це означає для Джуліана?

Якщо він визнає вину, ми приймемо рекомендацію суду.

Це від 15 до довічного.

Від 15 до довічного? Ви збожеволіли.

Хай там як, це краще, ніж іти до суду після зізнання.

Не треба вирішувати сьогодні. Не поспішайте.

Обміркуйте це.

Дякую.

Ми можемо поговорити?

Мій адвокат цього не рекомендує.

Я говорив із суддею, що слухатиме справу, і він призначив СПЕ...

психологічну експертизу.

То вони вважають, він божевільний?

-Це діагностичний засіб... -Або що я його таким зробила?

-Одне з двох. -Я б сказав «божевільний»,

але та історія про Ніагарський водоспад, якщо дозволите, – неправда.

Ви знали, що та пара з вашим сином не збиралася повертатися до «Моссвуд».

-Можете не відповідати. -Гаразд. Чому ви про це не повідомили?

Я засвоїла, що «служити та захищати» до «Моссвуд» не відноситься.

У мене є власні ресурси.

Ви не звернулися в поліцію, навіть коли зник ваш власний син?

Хіба я була неправа?

Подивіться, що вийшло.