Orphan

Дитя темряви

Зачекай. Я знаю.

Ти тримаєшся чудово, люба.

Ти тримаєшся чудово. Усе гаразд?

- Так. - Добре.

Доктор Меттьюз, до реєстратури.

Даруйте.

У дружини пологи. Ми дзвонили докторові Уїлеру.

Заповніть, будь ласка, бланк.

- Дякую. - Сідай.

- Я зараз прийду. - Так.

- Добре? - Так.

- Перша дитина? - Ні, третя.

Підпишіть тут, будь ласка.

Ми назвемо її Джесікою.

Показники хороші.

Де Джон?

- Де мій чоловік? - Розслабтеся.

Усе буде добре.

Що відбувається? Що ви робите?

Мені дуже шкода.

- Що? - Дитина померла.

Ні, не померла! Вона жива!

Про що ви кажете? Вона рухається.

Жахлива втрата. Нам дуже шкода.

- Просто розслабтеся. - Ні!

Що? Ні, ні. Зробіть анестезію.

- Вже пізно для цього. - Ні!

Молодець, люба.

Що ви робите? Що ви робите?

Зараз буде тягнучий біль.

Боже! Це неможливо!

Поздоровляємо, пані Коулмен. У вас дівчинка.

Так, сни можуть виражати емоції.

Так ваш розум і тіло справляються…

…з тим, що ви пережили.

Може, це не пов'язано з пологами?

А з чим же, по вашому, це пов'язано?

Ми на вихідних побачимо дітей.

Може, кошмари…

Може, я не готова до усиновлення.

Днями їхала повз винну крамницю.

Ви зупинилися?

Хотіла. Подумала, може купити вина.

Не для себе.

Хотіла купити пляшку для гостей.

Але ви цього не зробили.

Головне, на мій погляд,

…не те, що ви дуже хотіли,

а те, що ви цьому чинили опір.

Ви не змогли б пройти через це, якби не були готові.

Але рішення…

…ви повинні прийняти самі.

ХАМДЕНСЬКА ШКОЛА ДЛЯ ГЛУХИХ

Привіт!

Привіт, дітки!

Покажи. Це ти намалювала?

Вчителька допомогла.

Який гарний метелик. Чудово.

Правда, гарно. Молодець.

Ходімо. Мені холодно.

Усе гаразд?

Макс!

Макс!

Не кидай!

Я працюю.

Вибач.

Вибач, люба, зроби перерву.

Мамі треба грати. Добре?

Ось і тато.

- Мій! - Привіт.

Вибач, тренування затягнулося.

Нічого.

- Гаразд, дай мені, хвалько. - Нечесно.

Ні, ні!

Кидай, кидай! Давай!

- Ні! - Так! Дай п'ять!

Як пройшло? Деніел?

Нормально.

Ось так.

Добре.

- Залишилося п'ять хвилин. - Досить грати! Іди чистити зуби.

Це нечесно. Не зберігається. Будь ласка, тату.

Почитаємо сьогодні що-небудь інше.

Гаразд.

Я чекала всю ніч,

щоб побачити маленьку сестричку.

Але…

Коли мама і тато прийшли додому,

мама сказала мені,

що сестричка відправилася на небо.

Я рада, що сестричка на небі.

Але мені б хотілося її побачити.

Маленька Джесіка, як ангел?

Так, чудовий ангел.

А у мене буде нова сестра?

Не знаю.

Відчуваю судоми там, де була матка.

Продовжую перевіряти, чи немає місячних,

хоча знаю, що їх більше не буде. Агонія.

ПРИТУЛОК СВЯТОІ МАРІАНИ

Пробач.

Пробач. Пробач. Пробач.

Боже.

Ти чудово пахнеш.

Добре.

Добре.

Мені треба припинити мучитися.

Я розумію.

Я дуже хвилююся.

Я нервую.

Мені дуже страшно.

Останній раз я відчувала те саме перед втратою дитини.

Тобі не треба це робити заради мене.

Це не тільки заради тебе.

Я хочу віддати свою любов до Джесіки…

…тому, кому вона дуже потрібна.

Ти упевнена?

Так.

ПРИТУЛОК СВЯТОІ МАРІАНИ

- Хочеш зліпити сніговика? - Звичайно.

Тут дуже холодно.

Перестань.

- Привіт. - Привіт.

Рада, що ви приїхали.

- Ми теж раді. - Так, нарешті.

- Раді зустрічі. - Дякую за те, що приїхали.

- Це вражає. - Огляньте навколо.

- Бережіться неприємностей. - Так, так.

Дивися, сніговик-сирітка.

Сніговик - сирітка?

"Снігорітка".

- Гей. - Ні, покажи сестрі Мері.

- Тихіше, тихіше. - Не упіймаєш!

А ось і упіймаю!

Здрастуйте.

Привіт.

Це ти намалювала?

- Так. Вам подобається? - Неймовірно.

Дякую.

Мене звуть Естер. А вас?

Джон. Дуже приємно.

- Можна сісти? - Звичайно.

Не втомлююся дивитися, як граються діти.

Шкода, що ми не приїхали раніше.

Це великий крок.

Нелегко прийняти дорослу дитину.

Джон у туалеті.

Думаєте, він нас знайде?

- А як ти це придумала? - У кожному малюнку історія.

Тут про лева, що втратив дітей.

- Вона посміхається. - Їй сняться її діти.

Тільки вони приносять їй щастя.

- Сподіваюся, вона їх знайде. - Знайде. Дивіться.

Вони загубилися в джунглях, і їм дуже страшно,

адже вони залишилися без мами.

Вони думали, що завжди будуть самотні,

але знайшли маму, що спала біля дерева.

Коли вона прокинеться, її сон стане справжнім.

- У неї знову буде сім'я. - Неймовірно. Ти сама придумала?

- Здається, я чую його голос. - Так.

Познайомтеся. Це моя дружина Кейт.

Кейт, це Естер.

Привіт.

Дуже приємно.

Це все вона намалювала.

- Правда? - Так.

Фантастика. Дуже красиво.

- Дякую. - Де ти навчилася малювати?

У мене було багато часу для цього.

Тут дуже нудно.

Тут нудно?

Тоді чому ти не граєшся зі всіма?

Не бачу у цьому сенсу. Раніше ніхто зі мною не розмовляв.

Думаю, я не така як усі.

У цьому немає нічого поганого.

У вас обох багато спільного.

Я думаю, треба намагатися перетворювати погані події…

…у щось гарне.

- Ви так не думаєте? - Так.

Звичайно.

Вона з Росії, але добре володіє англійською,

хоча живе тут усього кілька років.

Сюди потрапляють діти з інших країн?

Це виняток, і для них складно знайти сім'ю.

Сім'я, яка привезла її у США, загинула у пожежі.

У пожежі?

Боже.

Естер вдалося врятуватися.

Вона дуже багато пережила. Але це неймовірна дівчинка.

Вона дуже розумна і зріла.

Вона добре вихована. Майже як принцеса.

Носить стрічки на зап'ястях і на шиї.

І я.

Лише одна проблема виникає, коли ми намагаємося їх зняти.

Вона спілкується з іншими дітьми?

Коли треба, у неї добре виходить.

Любий?

- Вона здається доброзичливою. - Так.

Думаю, що більше, ніж доброзичливою.