Batman Begins

Рейчел, дай подивлюся.

- Дай подивитись. - Хто знайшов, той і взяв. Я знайшла.

У моєму саду.

Хто знайшов, той і взяв.

Брюс?

Брюс!

Мамо! Містере Альфред!

Щось наснилось?

Поганий сон.

Гірший за це місце?

Вони битимуться з тобою.

- Знову? - Поки не вб'ють тебе.

Нехай вб'ють мене до сніданку.

Ти в пеклі, коротун.

А я - диявол.

Ти - не диявол.

Ти - лише практика.

У карцер!

- Чому? - Для захисту.

- Мені не потрібен захист. - Для їх захисту.

Заходь.

Ви так відчайдушно хочете боротися зі злочинцями...

... що готові сидіти у в'язниці, щоб розправлятися з ними по-одному?

Взагалі-то, їх було семеро.

Я нарахував шість, містере Уейн.

Звідки ви знаєте моє ім'я?

Світ надто тісний, аби така людина, як Брюс Уейн могла зникнути...

... і байдуже, як глибоко вона вирішила залягти.

Хто ви?

Моє ім'я - Дюкард, але я - посланець Раса Аль Гула...

... людини, що наганяє жах на злочинний світ.

Людини, що може вказати вам шлях.

Звідки ви взяли, що я збився з шляху?

Ви опинилися тут добровільно.

Ви вивчаєте злочинне братство...

... проте ваші прагнення, на жаль...

... завели вас у глухий кут.

А який шлях може вказати Рас Аль Гул?

Шлях людини, здатної розділити його ненависть до зла...

... і бажання служити справедливості.

Шлях Ліги Тіней.

- Ви - месники. - Ні, ні, ні.

Месник кидається в бій, щоб потішити самолюбство.

Його можна знищити або кинути за грати.

Але виняткова людина...

... що присвятила своє життя ідеалам...

... і яку вони не зможуть спинити...

... стає чимось абсолютно іншим.

Чим же?

Легендою, містере Уейн.

Завтра вас звільнять.

І якщо вам набридли сутички з дрібними злодюжками...

... знайдіть на східних схилах рідкісні сині квіти.

Зірвіть одну квітку.

І якщо ви донесете її до вершини гори...

... то, можливо, знайдете те, що завжди шукали.

І що ж я завжди шукав?

Тільки ви це знаєте.

Повертайся. Туди, звідки прийшов.

Рас Аль Гул?

Стривайте.

Чого ти хочеш?

Я хочу...

... покінчити з несправедливістю.

Обернути страх...

... проти тих, хто тримає у страху інших людей.

Щоб підкорити страхи інших людей...

... спочатку треба впоратися зі своїми.

Ти готовий почати?

Я.... Я ледь стою на ногах.

Смерть наздоганяє зненацька!

Смерть не чекає, смерть сліпа!

І не тіште себе ілюзією, тут ви лицем до лиця зі смертю.

Тигр.

Джіу-джитсу.

Пантера.

Вправно. Але це не танець.

І ти боїшся.

Але не мене.

Скажіть, містере Уейн...

... чого ви боїтеся?

Брюс?

Все гаразд. Все гаразд.

Все минулося.

«Швидку» викликати, містере Уейн?

Ні, я вправлю кістку, а потім відвезу його на рентген.

Звісно, сер.

- Мені дуже шкода, сер. Моя донька-- - Нічого страшного. Все добре.

Добряче гепнувся, так, містере Брюс?

Навіщо люди падають, Брюс?

Щоб навчитися підводитись.

Лише невеличке падіння. Простий перелом.

Знову кажани?

Знаєш, чому вони на тебе напали?

- Вони злякалися тебе. - Злякалися мене?

Всім істотам знайомий страх.

Навіть найстрашнішим?

Особливо - найстрашнішим.

Я тобі дещо покажу.

- Думаєш, вони сподобаються мамі? - Так.

- Пора вставати. - Можливо.

Годі валятися.

Тату, ти побудував цей поїзд?

Готем приніс удачу нашій сім'ї, але місто страждає.

Люди, яким пощастило менше, переживають важкі часи.

Ось ми і побудували нову дешеву систему громадського транспорту...

... щоб об'єднати місто.

А в центрі...

... Вежу Уейна.

- Там ти працюєш? - Ні, я працюю в лікарні.

А нашою компанією нехай керують люди досвідчені.

- Досвідчені? - Ну...

... ті, кому це цікавіше.

Може, підемо?

Будь ласка.

Гаразд. Ходімо.

- Що сталося, Брюс? - Ні, ні. Це через мене.

Мені захотілося на свіже повітря.

Опера занадто затягнута, правда, Брюс?

Ходімо. Прогуляємося.

Гаманці, коштовності. Швидко!

- Зараз. - Швидко.

Заспокойся.

Заспокойся.

Забирай.

Нічого. Нічого.

Просто підніми і йди.

- А коштовності? - Агов--

Томас!

Брюс.

Так вже вийшло.

Не бійся.

Це твого батька?

Нічого.

Ходи сюди.

Ось так.

Нічого.

Нічого.

Гордон.

Привіт.

Чудова новина.

Ми його впіймали, синку.

Ти в надійних руках.

Ми доглянемо за імперією.

Коли ти виростеш, вона чекатиме на тебе.

Гадаю, час приготувати вечерю.

- Звичайно. - Альфред?

- Так, містере Брюс? - Це я винен, Альфред.

- Я вмовив їх піти з театру. - О, ні.

- Якби я не злякався... - Ви ні в чому не винні.

Це все він, тільки він.

Зрозуміли?

Мені погано без них, Альфред. Дуже погано.

Мені теж, містере Брюс.

Мені теж.

Ти все ще звинувачуєш себе у смерті батьків?

Гнів переважив почуття провини.

Ходімо.

Ти навчився вгамовувати муки совісті гнівом.

Я навчу визнавати провину і дивитися в очі правді.

Ти вмієш битися з шістьма злодіями, а ми навчимо - з шістьма сотнями.

Ти вмієш зникати.

Ми навчимо ставати невидимим.

Невидимим?

Ніндзя знають, що невидимість - це лише терпіння і спритність.

Ніколи не втрачай пильності.

Ніндзя застосовують вибухові речовини.

- Як зброю? - Або для відводу очей.

Театральність та обман - потужна зброя.

Нехай ворогам здається, що ти - не звичайний смертний.

- Хто він? - Він був фермером.

Потім спробував привласнити землю сусіда і став вбивцею.

- Тепер він - в'язень. - І що на нього чекає?

Правосуддя. Зло вимагає відплати.

Злочинність процвітає, якщо суспільство сповідує терпимість.

Батьки загинули не з твоєї вини.

А з вини твого батька.

Можеш гніватися, але визнай, що твій батько проявив слабкість.

- У грабіжника була зброя. - Тебе б це зупинило?

Я знаю прийоми.

Прийоми нічого не варті!

Воля - це все!

Сила волі.

Здавайся.

Ти мене не переміг.

Потрібно твердо стояти на ногах, щоб нанести удар.

Розітри груди.

Руки самі зігріються.

Ти сильніший за батька.

Ти не знав мого батька.

Але мені знайома лють, яка керує тобою.

Неймовірний гнів, який душить горе...

... перетворюючи пам'ять про рідних...

... на отруту, що тече по твоїх жилах.

Ти раптом ловиш себе на думці, що якби люди, яких ти любив, ніколи...

... не жили на світі, це позбавило б тебе від болю.

Я не завжди жив у горах.

У мене була дружина.

Кохання мого життя.

Але смерть забрала її.