As Green As It Gets

Бачите різницю, пане Кемптер?

Звісно. - Отож бо й воно.

Це ж пустеля.

А тут у нас...

Пане Кемптер, облиште виправдання.

У чому, власне, проблема? - Зелень.

Не той колір. - Тобто?

Не той відтінок зеленого.

Не підходить.

Зеленіше не стане.

Я ж казав вам про раду... - Яку ще раду?

Рада директорів наказала, щоб зелений був такий самий

як у клубі гольф-клубі Shadow Creek у Лас-Вегасі.

Але ж то каліфорнійський газон.

Він ніколи не бачив дощу, його просто змиє.

Якщо у вас були сумніви, треба було нас повідомити.

Я повідомляв і казав, що американські газони це фігня.

Мені потрібні мої гроші, зараз.

Знаю. Я над цим працюю.

Докладу усіх зусиль. Нові розробки...

Поспілкуюся з вашою дружиною.

Вона ж у вас займається фінансами, так?

Не журіться.

Життя триває.

Я розберуся, гаразд?

От мудак.

Фімпеле, прийом!

Це Шорш. Я злітаю.

Шорше, стоп!

Погана видимість.

Не злітай!

Я хочу спробувати зробити штопор. - Відміна!

Стоп, я кажу погана видимість!

Я напишу рапорт ! - Який ще борт! Я й так на борту!

Ти давно не платив за послуги!

Ти заборгував аеропорту 1200 євро.

Чуєш? - Заплачу, коли гольфодранці мені заплатять.

Від тебе самі проблеми, дурню!

Поцілуй мене у дупу!

Ти не зможеш постійно так тікати.

Нічого в тебе не вийде.

Шорше, чуєш мене?

Можете усі поцілувати мене у дупу.

ЗЕЛЕНІШЕ НЕ СТАНЕ СКАЗАВ САДІВНИК І ПОЛЕТІВ

Мамо!

Як тобі? - Краса.

Забагато пурпурового? - Ні, просто клас.

Знову дуркує.

Певна, йому у гольфклубі знову не заплатили.

То як тобі?

Супер.

Чесно?

Чесно.

Сказав, що з тобою поговорить.

Хоче, щоб ти до нього зайшла.

Я? - Ну а хто?

Ти ж займаєшся бухгалтерією.

А що це за дурня надворі? Мені ці чоботи могли ще знадобитись.

Це не дурня, а частина заявки для вступу в худакадемію.

Такі жертви заради мистецтва...

Сказав великий мистецтвознавець. - Та яка різниця.

Вона ж все одно кине.

Вона ж нічого до кінця не довела. - Тату, я не..

Будеш займатися садівництвом.

Як колись робив мій батько, а тепер я. - Амінь.

Ковбаса.

Що?

Чому ти з нею такий суворий?

Хай помріє.

Нащо дарма марнувати час, все одно рано чи пізно вона зрозуміє.

Зрозуміє, що це марнування часу.

Хай затямить.

Добраніч.

Добраніч.

Взагалі, я з Берліну.

Але уся ця метушня,

шум, бруд,

уся негативна енергія.

Принеси ще дві таці.

Не всі можуть взяти втямки, але я надзвичайно чутлива.

Надчутлива. - Як вона мене бісить

Це особливий дар,

який рідко зустрічається.

Колись таких, як я, називали відьмами і палили.

Ох, як це непросто.

Ми з чоловіком тягнемось до природи.

Ми прагнемо возз'єднатися з первісною енергією. - Жимолость.

Та, що зліва.

У глибоку яму і присипати.

Хочемо, щоб руки були у землі. Чудово!

ГОЛЬФКЛУБ "ЛІСОВЕ ОЗЕРО" ВІДКРИТТЯ

Заходьте!

Моніко!

Вітаю. - Вітаю.

Годі, припини!

Я ж казала тобі, що це помилка.

Як може кохання бути помилкою? -Ти мене напоїв.

Хочеш шампусика? - Ні, треба поговорити.

Гаразд, пані Кемптер.

Вперед.

Ти уникаєш Шорша.

Але ж правила, рада... - То скажи раді, щоб заплатили!

Це акули, бездушні капіталісти.

Ти винен нам 83 тис. 461 євро.

У нас можуть конфіскувати майно. - Я роблю усе, що в моїх силах.

Але у мене зв'язані руки.

Я ж хочу допомогти, чому ти мене відштовхуєш?

Свиня!

Моніко!

З тебе нездалий садівник.

Мушу вибачатись перед рослинами за тебе.

Це правда, я б краще працював у IT.

Але тут такої роботи немає.

Але я переїду до Нью-Йорка чи Нюренберга.

У твоєму віці я хотів бути пілотом.

Дійсно?

Вітаємо на борту Боїнга-737.

Я Георг Кемптер, буду вашим капітаном у рейсі до Нордкапу.

А чому не стали?

Батько мав теплицю, а не аеропорт.

Шорш, треба щось робити.

Комунальники надіслали попередження, податкова — два листи.

Скоро усе конфіскують.

Чуєш?

Чую я, чую.

Слухай.

Може якщо я...

Знову ти про свої орхідеї?

Знову оці "Квіткові світи Моніки Кемптер"?

Це нікому не потрібно.

Вечеря о шостій, зрозуміла?

Може, нам пощастить і він розіб'ється на своїй літайці.

Що ти таке кажеш?

Бо це правда.

ПІДЛЯГАЄ ВИЛУЧЕННЮ

Що ви тут робите?

Геть від мого літака!

Пане Кемптер? - Так, це він.

Пане Кемптер, я офіцер Берґштедт. - Мені начхати.

У нас три розпорядження...

Відійдіть. - Три розпорядження згідно з заборгованістю.

Ось ордер на конфіскацію.

Він конфіскує твій літак.

Ви не маєте права. -Мені дуже шкода.

Ми оцінили його... - Тільки не мій літак!

Треба було оплатити борги.

Такі справи, пане Кемптер.

Отак і тут підпис.

У мене в літаку лишились деякі речі.

Можна забрати?

Гаразд, а ми поки залагодимо справи.

Адреса аеродрому правильно вказана? - Так.

Шорше!

Пане Кемптер, так буде лише гірше!

Зупиніться!

Зупиніться, пане Кемптер!

Шорше, ти ідіот!

От лайно!

Не може бути.

Так, цей ідіот щойно злетів.

І куди він полетів?

А мені звідки знати?

У нього при собі ні телефону, ні грошей.

Що ж він робитиме?

Зовсім здурів.

Це правда.

Але він найбільше у світі любить той літак.

Пора.

Мюнхен, Мюнхен.

Говорить Дельта-Майк-Майк-Віскі-Віскі.

Скільки у вас там коштує пальне?

Що? - Покиньте мій повітряний простір.

Як скажете.

Нужбо, ще трохи.

Чорт!

Нужбо, ти зможеш.

Нужбо.

Нужбо!

Так!

Тільки не у воду, нужбо!

Ти один з тих нудистів?

Зі Східної Німеччини?

Ні, в мене скінчилось пальне.

Добре, що хоч вдалося коло озера приземлитись.

Пощастило, так. - Так.

Голодний?

Так.

Тоді ходімо.

Чекатиму тебе біля трактору.

Ось мій будинок.

Ось.

От і приїхали.

Ти просто полетів?

А вдома лишилась сім'я, яка нічого не знає?

Так.

Хочеш принаймні подзвонити дружині і заспокоїти її?

Ще встигнеться.

А у тебе немає родини?

Сім років тому дружина вийшла з дому, сказавши, що поїде до міста на закупи.

Починаю сумніватися, що вона повернеться.