Bellas artes

У попередніх серіях

Доброго ранку всім. Я Антоніо Думас.

І поступово ми познайомимось.

Дон Хуліан Мартінес Санчес.

Ти навіть не уявляєш, з ким говориш.

Що з цим старим зарозумілим невігласом?

Він помер.

Це інсталяція Хуліана Мартінеса Санчеса.

Він присутній, але наразі не може з вами розмовляти.

Як це потворно.

Але мистецтво – це не про те, потворні речі чи гарні,

а про те, що тебе зворушує або змушує замислитися.

Це група африканців під назвою "Ем'бе".

Вони пропонують відтворити свій побут у залі музею.

А де вони сратимуть?

Щось смердить, правда?

Це розкладається труп, і цей процес триватиме.

Трясця твоїй матері.

Як на мене, ця робота – лайно.

Сморід нестерпний.

Усе це – мій твір.

"Ми хочемо пробудити совість, щоб вийти з буржуазної летаргії..."

Як низько впав революційний дух.

Міністерко!

Гаразд, а тепер об’єднайтеся в пари.

Лікоть до ліктя.

Ні, ні, ну все, все.

Що за снобістська суча дочка!

Ти – відповідальна посадова особа.

Якщо тобі це не подобається, ти знаєш, що робити.

Незамінних немає.

Вона дурепа, ідіотка.

Якщо вона думає, що я піду, то глибоко помиляється.

Я насмілився показати кілька малюнків, щоб дізнатися вашу думку.

Зараз не час і не місце.

За кого ти себе маєш?

Маріель переживає труднощі. Ти повинен їй допомогти.

Ти серйозно?

Мені подобається, дідусю, це чудово.

Не називай мене дідусем.

- Ти нічого не їв? - Ні.

Послуга няні закінчилася.

Тату, ти здурів?

Ми хочемо привернути увагу до проблеми зміни клімату.

"Я повертаю гроші, які ти мені надіслав, з невеликою корекцією".

"Маріель".

Шановні пасажири, ласкаво просимо до аеропорту

Мадрид-Барахас імені Адольфо Суареса.

Відтепер ви можете користуватися своїми електронними пристроями.

Будь ласка, будьте обережні, відкриваючи відсіки.

Будь ласка, не забудьте свою ручну поклажу та особисті речі.

Нагадуємо, що в терміналі заборонено палити

за межами спеціально відведених для цього місць.

За будь-якою інформацією, будь ласка,

звертайтеся до наземного персоналу аеропорту.

Щиро дякуємо і гарного дня!

Можна позичити ваш мобільний на хвильку? Мені треба подзвонити.

- Так. - Дякую.

Чи можна?..

Привіт, Селесто.

Це Маріель.

А, це ти.

Так, вже приземлилася. Я позичила мобільний телефон.

О, добре.

Ти вже тут?

Так, тут. Як вийдеш, поїдемо на квартиру,

а потім до твоєї мами. Добре?

Краще відразу в лікарню.

Гаразд, як хочеш. Добре, що ти вже тут.

- До зустрічі. - Па-па.

Дуже дякую.

У мене немає мобільного.

Мені здається, що це пристрій для контролю,

який робить людей ідіотами.

Це просто моя думка.

КРАСНЕ МИСТЕЦТВО

КВАСНЕ МИСТЕЦТВО

Ми працюємо над тим, щоб музей став живим комплексним організмом.

Цікаво.

Потрапивши до музею, ми очікували побачити знамениту скульптуру,

яка була всередині своєрідного акваріуму з колючим дротом.

Що з нею сталося?

- Пам'ятник людській дурості? - Так.

Чому його зняли? Це була дуже популярна робота.

Саме так.

Так, він став настільки відомим, що його просять у нас різні музеї.

Просто зараз, наприклад, він експонується в MoMA у Нью-Йорку.

Потім до Токіо, Пекіна...

Ну, я не тримаю в голові весь маршрут, але ми з ним ще довго не побачимось.

- Це повний успіх. - Так.

І музею вигідно, бо платять нам значні гонорари.

Її автор, Сельсо Санторо, навіть не міг уявити,

що через півстоліття після смерті стане знаменитістю.

Антоніо, тепер нам потрібно зробити фотографії до статті.

Ні, вибачте, але без фото.

Ні-ні. Я це чітко сказав. Фотографувати не дозволяю.

Ну, гаразд, нічого страшного.

Для ілюстрації використаємо зображення музею і творів.

Думаю, журнал заплатить близько 4000 євро за авторські права,

але я розумію ваше небажання фотографуватися.

Схрестіть руки, будь ласка.

Профіль три чверті до вікна.

Корпус... Ось, подивіться сюди, подивіться сюди. Дуже добре.

Антоніо, а тепер візьміть книгу і вдайте, що читаєте.

Але читати стоячи?

Так, так, це просто фото.

Можете торкнутися підборіддя?

Так, ніби сумуєте.

Ага.

Ось.

Злегка підніміть підборіддя, ніби дивитесь на небо.

Ідеально. Дуже добре.

Вибачте, що перериваю.

Міністерка в залі.

Просто так з'явилася?

Чого вона прийшла?

Не знаю, вона ще з двома людьми.

Гаразд, зараз підійду.

Я вже йду.

Перепрошую. Я мушу йти. Дуже дякую за все!

Треба десь розписатися для оплати?

Близько 19:30.

Ну, машина забирає мене о 18:30.

Я буду там дуже недовго.

Маріє, що вас сюди привело?

- Привіт, Антоніо. - Привіт.

Антоніо Думас – директор музею. Він співпрацюватиме з вами.

Це чиновниці Міністерства рівності.

Перевірятимуть кількість художниць у колекції.

Якщо б вони нас попередили.

Ми б надіслали їм список. Вони могли сюди не приїжджати.

У них є своя процедура і методологія.

Давай дозволимо їм працювати, як вони вміють. Гаразд?

Звісно. Вартові рівності.

Саме так.

Рівності.

І для нас це державна політика.

Авжеж.

Пані, я прощаюся.

Думас залишається у вашому розпорядженні,

щоб надати будь-яку інформацію.

Чудово. Не хвилюйтеся.

Ми до ваших послуг.

- Директоре. - Дякую.

Сьогодні день був...

нормальний...

скажімо, на п'ять балів.

А ні, ні.

Забув про візит ідіоток з Міністерства рівності.

Скажімо, на чотири.

Так,

на чотири.

Привіт. Привіт!

Ні, ні, ні, ні.

Я тисячу разів казав – не дзвони мені більше!

Я не братиму участі в жодному довбаному опитуванні!

Викресліть мене зі списку, бо буду скаржитися.

А трясця твоїй матері!

Що сталось, сусіде? Я почув грюкіт. Все добре?

Я випадково залишився за бортом.

Можна спробувати?

Не вдасться.

Ну, гаразд.

Вуаля!

Чесно кажучи, я відчиняв і складніші двері, ніж ці.

- Що ж, дякую. - Нема за що.

Будь ласка, візьми ось...

Не ображай мене.

О, вибач.

Як я можу на це ображатися, чоловіче? Це жарт.

Та які між нами порахунки? Сьогодні я тобі, завтра ти мені.

Відсоток робіт художниць у постійній колекції: 6%.

Персональні виставки художниць: 10%. Мені продовжувати?

Щодо колекції тут є логіка.

Тому що в нашому музеї роботи переважно 20-го століття.

В той час визнані художниці були великою рідкістю, а серед тих небагатьох, що...

Бла-бла-бла.

А персональні виставки?

Впевнена, у тебе також є пояснення.

Але перш ніж ти мені щось скажеш, я скажу тобі.

Ми не можемо мати такі відсотки.

Ви повинні щось зробити, аби це змінити.

Ну, у нас в планах...

Послухай, Антоніо,

я не вказую тобі, яких художників виставляти.

Але ти маєш зважати на статистику.

Вони не розглядають її постійно через лупу.

Вони просять хоча би подвоїти відсоток.

Подвоїти?

Антоніо, я дуже прошу тебе залучити художниць.

Мені байдуже, хто вони, звідки, скільки їм років, але, будь ласка, жінки.

Дуже хороші критерії відбору.

Жінки.

Послухай, Антоніо, це те, чого вимагає міністерство

в усіх сферах – рівності.

І це правильно.

Чи ти і проти цього будеш боротися?