Die Hard

Не любите літати, так?

Чому ви так думаєте?

Хочете відкрию секрет виживання після повітряних подорожей?

Коли прибудете на місце призначення, скиньте черевики та шкарпетки.

І пройдіться босоніж, стиснувши пальці ніг ніби у кулаки.

Пальці ніг у калаки?

Я знаю — це звучить дивно.

Повірте. Я роблю це вже дев'ять років.

Так сер. Краще за душ і чашку гарячої кави.

Гаразд.

Все нормально. Я — коп.

Повірте мені. Я роблю це вже 11 років.

Від імені капітана та екіпажу,

Ласкаво просимо вас у Лос-Анджелес.

Щасливого Різдва.

На виході номер 14 йде посадка на політ номер 247 до Тусону.

На виході номер 14 йде посадка на політ номер 247 до Тусону.

Як ви?

Леді та джентельмени...

Леді та джентельмени!

Хочу привітати вас усіх і кожного

із закінченням одного із найкращих років

в історії Корпорації Накатомі.

Від імені голови правління, містера Отцу,

та ради директорів,

ми дякуємо вас усім

і бажаємо Щасливого Різдва та Веселого Нового Року!

Щасливого Різдва! Веселого Нового Року!

Голлі, може повечеряємо сьогодні разом?

Гаррі, сьогодні Свят Вечір.

Родина, подарунки...

Смажені каштани.

Рудольф і Фрості?

Різдвяні дзвіночки?

Насправді, я думав про

витримане вино, з гарним сиром

біля каміну. Розумієш, про що я?

Джинні, вже 17:40. Йди на вечірку. Випий шампанського.

Інакше я почуватимусь, як старий Скрудж.

Дякую. Гадаєте малому можна трохи ковтнути?

Цей малий вже міг би працювати барменом.

Останній шанс.

Бувай.

Будинок МакКлейнів. Люсі МакКлейн слухає.

Привіт, Люсі МакКлейн. Це твоя мама.

Мамо! Коли ти приїдеш додому?

Дуже скоро.

Та коли я приїду, ти будеш у ліжку.

Будь ласка, поклич до телефону Полін.

І не марнуйте часу на пошуки подарунків.

А татко приїде з тобою?

Побачимо, що

Санта і матуся зможуть зробити, добре?

Дай мені Полін. Бувай солоденька.

Полін!

Слухаю, місіс Голлі.

Чи дзвонив містер МакКлейн?

Ні, місіс Голлі. Не телефонувати.

Напевно не мав часу перед польотом.

Думаю варто приготувати ще одну спальню...

... про всяк випадок.

Так, місіс Голлі. Я це вже зробити.

Полін, що б я без тебе робила?

Каліфорнія!

Привіт, Я — Джон МакКлейн.

Аргайл.

Я — ваш шофер лімузину.

Крутий ведмідь.

Добре... Аргайле.

І що будемо робити?

Я сподівався ти це скажеш.

Це я вперше за кермом лімузину.

Все нормально. Це я вперше в ньому їду.

Розслабся. Тут є все, що нам потрібно, чоловіче.

Поглянь... плеєр, телевізор,

телефон, повний бар, відеоплеєр.

До речі, якщо потрібна дівчинка...

Я знаю декількох краль, які можемо підчепити.

Чи ти одружений?

Одружений.

Зрозуміло.

Вибач за це. Не встиг прибрати.

Не знав, що ти сядеш спереду.

Твоя дама живе тут?

Десь останніх шість місяців.

Отже ти ще живеш у Нью-Йорку.

Аргайле, ти завжди такий допитливий?

Вибач. Просто коли я був таксистом люди любили потеревенити.

— То ти розлучений? — Просто слідкуй за дорогою, чоловіче.

Ну скажи, годі тобі. Розлучений? Живете окремо? Що давала тобі перцю?

У неї була хороша робота. Потім вона стала блискучою кар'єрою.

— Тобто вона мала переїхати сюди? — А ти тямиш, Аргайле.

Та чому ти не переїхав?

Ну?

Чому не переїхав з нею?

Тому, що я — Нью-Йоркський коп.

І там ще багато виродків повинен запроторити за ґрати.

Не можу піти ось так.

Коротше, ти не думав, що вона досягне таких висот

і покірно повернеться, тоді навіщо складати речі, правильно?

Як я і казав, ти — хлопець тямущий.

Не проти музички?

Оце крута штука.

А в тебе немає якоїсь Різдвяної музики?

Це і є Різдвяна музика.

Тож твоя леді побачить тебе, ви обійметесь,

потім заграє музика і ви будете жити довго й щасливо, так?

Я не проти такого розкладу.

А якщо це не спрацює, маєш де залишитись?

Знайду.

Слухай...

Я почекаю в гаражі. Якщо все буде пучком, передзовони мені на телефон у машині.

Я віднесу твої речі. А якщо ні, я знайду тобі готель.

— Аргайле, а ти добрий хлопчина, — Не знабудь про це коли даватимеш на чай.

— Привіт. — Доброго вечора.

Я тут, щоб зустрітися з Голлі МакКлейн.

Просто наберіть там ім'я.

Класна іграшка.

Так, допоможе навіть знайти застібку на ширінці, коли притисне.

Господи.

— 30-ий поверх? — Там зараз вечірка.

Зараз в будівлі тільки вони.

Їдьте швидкісним ліфтом.

Виходьте коли почуєте гамір.

Дякую.

— Шампанського? — Так, дякую.

Вибачте.

Привіт! Веселого Різдва!

Господи.

Клята Каліфорнія.

Я більше не міг з вами погоджуватись.

Чому б мені не поговорити з ним прямо зараз?

Привіт. Я шукаю...

— Голлі Дженеро. — Так.

Тоді ви, напевно, Джон МакКлейн.

Джо Такаґі. Як доїхали?

Добре. Це вам треба дякувати за те?

Це найменше, що ми могли зробити для вас.

— Гарне місце тут у вас. — Буде коли ми все закінчимо.

Залишилось декілька поверхів.

Голлі пішла відправити деякі документи. Буде з хвилини на хвилину.

А ось її офіс.

Еллісе?

Зайшов подзвонити. Це був найближчий телефон.

Хочу познайомити тебе з Джоном МакКлейном.

Чоловіком Голлі.

Поліцейським.

Елліс завідує міжнародними зв'язками.

Багато чув про вас.

Витри носа.

Щось бажаєте?

Перекусити? Тістечка? Може шампанського?

Ні, дякую. Не треба.

Весела у вас вечірка.

А чи святкують Різдво в Японії?

Ми гнучка нація.

Перл-Харбор не спрацював, тож ми завалили вас касетними магнітофонами.

Взагаліто у нас подвійте свято. Ми уклали дуже вигідну угоду

Чим багато в чому завдячуємо Голлі. Правда, Джо?

Мене не буде через декілька хвилин.

Джоне.

Ви вже познайомились?

У нас тут цікава розмова.

Авжеж, познайомились.

Ця жінка — природжений ділок. Твердий і рішучий.

Сподіваюсь ти долетів без проблем.

Покажи йому годинник.

Пізніше.

Давай, покажи. Що тут такого?

Це тільки маленький символ високої оцінки

її тяжкої праці. Це Ролекс.

Неодмінно гляну трохи пізніше.

Можна десь тут умитися?

Звичайно.

Пробач Елліса.

У цій порі року у нього завжди депресія.

Він вважає, що його недооцінюють.

Я знаю таких людей.

Він тобі заздрить.

А я заздрю, що у нього є приватний туалет.

Де ти зупинився? Усе трапилось так швидко,

я не встигла навіть спитати по телефону.

Кеппі Робертс переїхав сюди після виходу на пенсію.

Справді?

Сказав, що я можу перекантуватись у нього.

Кеппі вийшов на пенсію? Де він живе?

— Ромона. — Хах, Помона.

— Що? — Помона.

— Помона. — Так.

Ти будеш у машині половину часу.

Навіщо нам все ускладнювати? Я маю вільну спальню.

Вона не така велика, але

діти будуть тобі дуже раді.

Діти?

Я теж.

Пробачте.

Я сумувала за тобою.

Проте не сумувала за моїм прізвищем?

За вийняком коли підписувала чеки?

Відколи це ти міс Дженеро?