Wreck-It Ralph

ФЕЛІКС-РЕМОНТУЙ МОЛОДШИЙ КИНЬТЕ МОНЕТУ

Мене звати Ральф, і я поганець.

З чого почати... Три метри на зріст.

ЗВАЛИЩЕ

Я важу понад триста кілограмів.

Іноді буваю нестриманим.

АЛЬО! НЕ ЧІПАТИ МІЙ ПЕНЬОК!

Я заводжусь з пів-оберта,

брехати не буду.

Що вам іще розповісти?

Я руйнівник. Я все руйную. Професійно.

РАЛЬФ-РУЙНУВАТИ!

І в цій справі я крутий. Крутіших я навіть не знаю.

Але в цій грі треба ремонтувати.

Вона зветься "Фелікс-Ремонтуй молодший".

ФЕЛІКСЕ, РЕМОНТУЙ!

Я ВІДРЕМОНТУЮ!

Тому, відповідно,

той, кого звуть Фелікс-Ремонтуй, може бути тільки хорошим.

Він справді молодчина, як і всі хороші.

І ремонтує він майстерно.

ДОБРЯНДІЯ

Але коли від батька тобі перепав чарівний молоток,

це нескладно.

ЕГЕГЕЙ!

Якби він був звичайним теслярем,

зуб даю, він би не міг

так швидко ремонтувати все те, що я ламаю.

ТИ ВІДРЕМОНТУВАВ!

І за те, що він ремонтує, йому дають медалі.

ФЕЛІКС

А чи дають медалі за мій майстерний роздовбач?

Я відповім вам - "Ха!"

Тобто, ні, не дають.

1-й РІВЕНЬ ПРОЙДЕНО

30 РОКІВ ТОМУ

Я вже ЗО років так живу.

І за цей час повз мене пройшло чимало ігор.

Це сумно. "Астероїдів" пам'ятаєте?

Бабах! Вже немає. А "Сколопендру"?

Хтозна, які кури її склювали.

Комп'ютерна гра-довгожителька - велика рідкість.

Я не скаржуся.

Тільки, знаєте, сказати по правді,

мені дедалі важче любити свою роботу,

бо через неї мене ніхто не любить.

НАШ ЧАС

Усе чисто! Салон закривається!

Сюрикен!

Фух! Ну і день! Хильнемо в Тапера по кухлику?

Якщо пригощаєш.

Пора відпочивати!

Ну, не знаю.

Може, мені було якось інакше,

якби хоч після роботи було якось інакше.

Але маємо, що маємо.

Всі молодці!

Фелікс і бобрики

розходяться по домівках,

які він відремонтував, і всі такі...

Вони - по своїх домівках, я -до себе,

а живу я на звалищі.

Я кажу так не тому,

що в мене не прибрано.

Я живу на справжньому звалищі,

куди звозять сміття,

биту цеглу, різний непотріб.

Це мій рідний дім.

Але чого мені скиглити?

В мене є черепки, і мій пеньочок.

На вигляд - незатишно, але я звик. Мені тут добре.

Але якщо сказати вам по правді...

Коли я бачу Фелікса, як його всі шанують,

пирогами пригощають, як йому дякують,

як вони йому завжди раді,

я собі думаю:

О Боже! Це, мабуть, таке щастя - бути хорошим.

ПОГ-АНОН: Жити сьогоднішньою грою

Подякуємо Ральфу.

Всі ми поганці,

і всі ми тебе розуміємо.

Ми навчилися жити з цим.

- Справді? - Прошу уваги!

Я Занґїєв, і я поганець.

- Привіт, Занґїєв! - Привіт, Занґїєв.

Я розумію тебе. У найгірші часи

я лущив людські черепи,

як горішки своїми стегнами.

І я питаю себе: "Чому ти робиш таке погане, Занґїєв?

Чому ти не робиш щось хороше?"

А тоді приходить просвітлення.

Якщо Занґїєв хороший,

хто буде лущити людські черепи,

як горішки, своїми стегнами?

І я кажу собі: "Занґїєв, ти поганець!

Однак це не означає, що ти 'поганий'".

Добре. Пробачте, я трохи заплутався.

- Зомбі - поганець! - Привіт, Зомбі!

Привіт, Зомбі!

Занґїєв каже, штампи не давати щастя.

Хороший! Поганий!

А ти себе полюбити!

- Еге! Всім серцем! -Так!

Ой, я зрозумів, добре. Обережно, капає.

Дозволь, спитаю.

Ми давно запрошували тебе на ці зустрічі,

але прийшов ти чомусь тільки тепер.

- Що сталося? - Ну не знаю.

Захотілось прийти.

Може, це якось пов'язано з тим,

що сьогодні тридцятирічний ювілей моєї гри.

О, вітаємо з ювілеєм, Ральфе!

Дякую, Шайтане.

Шатен, красунчику.

Ясно. Справи такі.

Я більше не хочу бути поганцем.

Проти програмного коду не попреш.

Ти ж не хочеш турбонутися, Ральфе?

Що? Ні, я не хочу турбонутися! Облиште!

Хіба турбонуто хотіти друзів? Або медаль?

Або манюній шматочок пирога?

Прагнути кращого - турбонуто?

Так!

Ральфе, ми все зрозуміли.

Але змінитися ми не можемо.

І коли ти це приймеш,

і твоя гра, і твоє життя покращаться.

Живи сьогоднішньою грою, Ральфе.

Повторимо нашу поганську заповідь.

Я поганець, і це добре.

Я не стану хорошим, і це не погано.

Я хочу бути лише собою.

РАЛЬФ-РУЙНІВНИК

До зустрічі наступного тижня.

Тільки я не зможу принести печивка.

Тримайся, друзяко.

Гей, Зомбі, сокир не погуби.

Молодець.

СХІДНИЙ ПОРТАЛ - ТУАЛЕТИ ЦЕНТРАЛЬНА ГРА

ПЕКМЕН

ДО ЦЕНТРАЛЬНОГО ІГРОВОКЗАЛУ

Підійдіть, сер. Вибіркова перевірка.

Вибіркова? Ви мене щодня трусите!

Я стабілізатор, сер, і це моя робота.

- Ім'я? - Лара Крофт.

- Ім'я? - Ральф-руйнівник.

І звідки ви приїхали?

З Пекмена.

У вас є при собі фрукти?

Ні, ні, фруктів немає.

Добре, куди прямуєте?

У "Фелікс-Ремонтуй молодший".

- Щось задекларуєте? - Задовбав.

Я всіх задовбав. Проходьте.

Поганець!

Покидаючи свою гру,

будьте надзвичайно обережні.

Головне - намагайтесь не померти.

Бо смерть за межами своєї гри

позбавляє можливості рестарту.

І Гру закінчено.

ФЕЛІКС-РЕМОНТУЙ МОЛОДШИЙ

ДОПОМОЖІТЬ! МОЮ ГРУ ВІДКЛЮЧЕНО ВІД МЕРЕЖІ. ДЯКУЮ.

Брате, чим можу.

Свіженька. Щойно з Пекмена.

Тримайтеся, хлопці.

Ім'я?

"Вітаємо з 30-річчям?"

А мене навіть не запросили.

Пекмен? А Пекмена - будь ласка?

Та цей надутий крапкожер

не з нашої гри взагалі!

У тебе так весело!

О, дякую, друже!

Феліксе! Ану ходімо танцювати!

Супер Фелікс! Супер Фелікс!

Це, мабуть, Маріо!

Запізнюється, італійський стрибунець!

Я відчиню, Феліксе.

Це Ральф!

- Він усе нам рознесе! - Ховайте весь посуд!

Прожени його, Феліксе!

А, так. Я побалакаю з ним.

А ви собі веселіться.

Ральфе, ти хотів щось?

Привіт, Феліксе! Хотів спитати, чи все добре.

Я побачив великий вибух

над будинком і занепокоївся.

То був звичайний салют.

Салют? Ну, добре, фух!

У когось день народження чи...

Ну, знаєш, не день народження, а ювілей.

Тридцятирічний ювілей нашої гри.

Що? То він сьогодні?

Уявляєш?

Я завжди плутаю дати.

Ну тоді вітаю тебе.

Дякую, Ральфе. І я тебе теж.

Ти довго, Феліксе?

Бо там зараз тортик винесуть.