Bewitched

ЗА МОТИВАМИ СЕРІАЛУ СОЛА САКСА

ЗДАЄТЬСЯ БУДИНОК

ВІДКРИТО ДЛЯ ОГЛЯДУ СЬОГОДНІ

УМЕБЛЬОВАНИЙ

Ідеально.

Чудово.

Я купую його.

Прекрасно. Я так рада.

Але є дещо...

Потрібні рекомендації.

У мене їх немає.

Люба, це серйозно.

Не знаю, чи ми домовимося...

-Боже... -якщо в вас немає рекомендацій.

БЕЗ РЕКОМЕНДАЦІЙ

Бувайте!

ШТОРИ ЛІЖКА, ВАННИ ТА ІНШЕ

УСЕ ДЛЯ ВАННИ

ВАШ БАТЬКО

Тато.

Що коїться, Ізабель?

Я тут переїжджаю.

У долину? Нащо тобі це?

Бо це нормально.

-Ти нормальна, але... -Знаю, але я більше цього не хочу.

У тебе немає вибору. Ти така, яка є.

Помаранчевий колір гарний. Колір щастя.

Щастя? Чому не жовтий тоді?

Не можна. Жовта у нас буде ванна.

Коли ми це вирішили?

Вони сваряться через фарбу.

Так, бачу.

Я теж хочу сваритися через фарбу.

З ким?

З кимось.

З чоловіком?

Так!

О, Ізабель.

Досить з мене чарівників. Вони всі як ти.

Навіть коли ви з мамою були одружені, ти зачаровував інших жінок.

Твоє життя крутиться навколо задоволень, тату.

Фантастично, хіба ні?

Ні.

Як ти можеш бути впевнений, що тебе люблять таким, який ти є?

Як ті багатії, які не впевнені, чому жінки сплять з ними.

Але з ними сплять, тому вони не переймаються.

Я хочу чоловіка, якому я була б потрібна.

Потрібна?

Бо він ні на що без мене не здатний.

О ні. Ти говориш про кохання, так?

Як гадаєш, як це?

О, дуже просто.

Кажеш комусь, з ким хочеш піти додому, «я тебе кохаю».

А коли все стає погано, кажеш «я більше тебе не кохаю».

Ось і все.

Мені здається, ніби я притиснута до вікна.

Життя за цим склом.

І я бачу його...

але не можу відчути.

Доторкнутися.

Твоя матір знає про це?

Вона знову зникла.

З вас $420,56.

Гроші.

Це останні чари.

Я хочу бути як усі.

Мати друзів,

ходити до кав'ярні,

де ми б обговорювали проблеми,

які неможливо вирішити.

Можеш мати, що захочеш.

Кожна жінка хоче бути відьмою.

А я хочу покінчити з цим.

Хочу днів, коли моя зачіска залежатиме від погоди.

Привіт, що будете замовляти?

Яєчню, будь ласка.

Не хочу більше отримувати бажане по клацанню пальців.

Сніданок лише до 11.

Ось це точно востаннє.

Не роби цього.

Ти ще зустрінеш когось. Ви зблизитесь. А коли він дізнається...

Якщо він любитиме, йому буде байдуже.

Зроблю собі парасольку.

Вперед.

Ти собі теж зроби.

Ні, тато. Ні. Серйозно.

-Вперед. -Ні. Ніколи.

Ти змокнеш.

Сподіваюсь на це.

Знаю, що ти скажеш.

Я незграба.

Зберися, Джеку. Ну ж бо.

Не можу.

Гей, як я виглядаю?

Чудово.

-Чудово? -Так.

Я завжди чудово виглядаю.

-Важливо, що... -Що?

Уявлення не маю.

Кажу тобі, я з глузду скоро з'їду.

Я хочу повернути своє життя.

Мати дружину, дім.

Я хочу знову бути кінозіркою.

Що взагалі трапилося, Річі?

Усе було чудово.

«Минулого року в Катманду». Картина коштувала 140 лимонів.

А принесла лише 1,6. DVD не продали.

Не треба було знімати чорно-біле.

Але тепер тебе знімуть в серіалі,

він стане хітом.

Тому зберись, друже, ти виглядаєш як Дон Джонсон.

-Але в поганому сенсі. -Ясно.

-Я зберуся. Гаразд. -Ходімо.

І не сюсюкай зі мною. Будь суворим.

-Суворим. -Ось так.

Будь суворим.

Вдар мене. Ось так.

Ти як Термінатор.

Ну ж бо. Вперед.

Привіт, джентльмени. Як справи?

-Привіт. -Привіт. Джек Ваятт.

-Привіт, я Джек. -Я ваш фанат.

-Як діти? -Чудово.

Досить люб'язностей.

Дякую. Я Джек, до речі.

-Ніна. -Джек хоче знятися в шоу.

Це чудово.

Так, хотілось би.

Чудово. Приголомшливо.

Тільки одна проблема.

У нас те саме.

Але ми гадаємо, всі забули про «Минулого року в Катманду».

Хіба що вони дивилися.

Проблема в тому...

що в центрі подій відьма.

Ти будеш в центрі подій.

Ми змінюємо сценарій.

Тільки без крайнощів, гаразд?

Тобто, це ж «Чаклунка».

Саманта повинна бути сильною, так?

Це все ускладнює.

О боже. Гей, це вже інша справа.

Я хвилювався, бо Ларрі сказав,

що ти хочеш, аби шоу було тільки про тебе...

-Стю. -Ні.

Ми будемо гарною командою.

Розумієте? Ендора, сусіди

та вся ця божевільна сім'я.

Хто буде дядьком Артуром?

Він мені подобався.

Ну, ми ще шукаємо його.

-Ваш стіл готовий. -Дякую.

Пам'ятаєте, коли він дивився в дзеркало, воно тріскалося.

Тріскалося. І я знав, що так буде,

але коли це траплялося,

я завжди сміявся.

-Можна поговорити? -Казково.

«Вітаю, Семмі».

Секунду, хлопці.

Зустрінемося за столиком.

Вони мені подобаються.

-Джеку? -Що?

-Ти боягуз. -Що?

Ти боягуз!

Боягуз!

Ні! Я хочу, щоб шоу було хорошим.

Ти хочеш... Знаєш що?

Джек Ваятт знімається в серіалі, бо з кіно покінчено.

А ще він не єдина зірка шоу.

До біса дядька Артура.

До біса команду.

Я боягуз.

Так. І якщо шоу не вигорить, ти ще десять років

будеш на дні Голлівуду.

І станеш мером міста слабаків.

-Зрозумів? -Не хочу бути мером міста слабаків.

То йди туди та будь лютим шерифом.

-Добре? -Так.

-Вперед. -Гаразд.

Ходімо.

-Припини. -Вибач.

Вибачте, на чому ми зупинилися?

На роль Саманти є декілька відомих імен.

-До біса їх. -Так.

Я хочу невідому акторку. Добре?

Гарне нове обличчя, щоб я вигідно виглядав.

Бо я працював як раб на галерах надто довго,

щоб побудувати імідж «Джека Ваятта»!

У шоу лише одна зірка.

І я хочу три трейлери.

Ні в кого на телебаченні немає трьох трейлерів.

Раз хоче, то отримає.

І хочу персональну команду візажистів

в однакових костюмах.

І леопарда!

Ручного леопарда.

З діамантовим ошийником. Із справжніх діамантів.

-Досить, Джеку. -І торт.

Двоповерховий.

День торта щосереди.