The Tiger's Apprentice

ГОНКОНГ

ТРЕК 1

Дивіться, хто нарешті прокинувся.

Якраз встигнеш вперше побачити феєрверки.

КИТАЙСЬКИЙ НОВИЙ РІК

Хіба вони не прекрасні?

Як і ти, моя солодка булочка.

Дивно.

О ні. Вони нас знайшли.

Тримай Бінкі міцніше, дитинко.

Бабуся розбереться.

ТРЕК 2

Глянь на цього дурненького «яогуай».

Па-па, лялечко!

«Па-па» — слушне слово.

Не хвилюйся, Томе. Допомога вже в дорозі.

Бувайте, лузери!

Няв.

Тримай. Причин хвилюватися немає, бачиш?

Ну ж бо. Давайте.

Де ж ви?

Перепрошую. Обережно. Пропустіть.

Швидке доставлення!

Хто сказав, що свині не літають?

Нарешті з'явилися.

Розчисть дорогу, Козле.

Уперед. Ви знаєте, що робити. Захистіть вартову.

Атака!

Поласуй пір'ячком!

Копняк, копняк і копняк.

Мила атака!

Лошице, оточи їх.

Це недобре.

Місіс Лі!

-Тигре, ні! -Зачекай на нас!

УЧЕНЬ ТИГРА

САН-ФРАНЦИСКО

15 РОКІВ ПО ТОМУ

Дивись, куди преш, лузере.

Сам дивися, куди йдеш, чемпіоне.

Чи ні.

Ти в нормі?

Так, усе чудово.

Гей. Ти ж новенька.

Не така вже й новенька.

Я Том. Скоро повернуся.

Тобі повний гаплик.

Не невеликий гаплик, а прямо стовідсотковий?

Він того не вартий.

Тікай, фріку!

Я просто йду, а не тікаю.

Хтось бачив його будинок?

Він увесь у цьому мотлоху.

Магічні амулети й пахощі.

Це його чокнутої бабці.

Вона що, якась відьма?

Так, не вплутуймо в це бабусю.

Або що?

Скажи: «Моя бабця — відьма».

Твоя бабця — відьма?

Стій. Ні! Твоя…

Ось тобі. Тобі і твоїй бабці-відьмі.

Я сказав не чіпати мою бабусю!

Ти це бачиш?

Видно його спідню білизну.

СТАРША ШКОЛА САН-ФРАНЦИСКО

Що відбувається?

Йоу! Бійцівський клуб!

Усе гаразд. Це лише я.

Так. Це було неочікувано.

Я Рав.

Я Том.

Так, ти вже казав перед тим,

як підкинув чувака до стелі.

Оце так.

Це через протеїновий батончик, який я з'їв уранці.

Ого. Я теж такий хочу.

-Зачекаєш? -Гаразд.

Вітаю.

Сказала, що піду додому пішки.

Ходімо. Ну ж бо.

Так.

То це створює твоя бабуся?

-Ага. -Ого.

Моя прийомна мати любить такі речі.

У бабусі є історія про те, як вони відганяють злих духів.

Так, зупинись. Злі духи?

-Вибачте! -Дорогу!

Знаєш, бабусі розповідають небилиці.

Узагалі-то, не знаю.

-Пробач. Я не хотів… -Усе нормально.

Я нарешті зірвала джекпот.

Місце, де я зараз живу, крутезне.

Це класно.

Бабуся взяла мене, коли я був дуже малий.

Та вона чудова.

-Знаєш, вона може бути… -Якою? Дивною та докучливою?

Так. Але при цьому вона крута.

Я б жила з крутою відьмою.

У мене застрягло щось у зубах?

Ні. Усе добре.

А зараз?

Привіт, Джіджі.

Ця штука в нормі? Це її нормальний вигляд?

Так. Просто вона спить із розплющеними очима.

Бувай, Джіджі!

Напевне, в тебе очі пересохли.

Благаю, краще розвертайся.

Ти не зможеш це розбачити.

-Ну ж бо, Томе. Упевнена, там усе добре. -Угу.

Я отримую стусани за свій нормальний будинок.

Невже так погано?

Ого!

Люди думають, що наш будинок — храм, і залишають на ґанку апельсини.

Із хорошого — безкоштовні апельсини.

Гей, Томмі!

Привіт! Хто твоя подруга? Вона така мила.

Вітаю, бабусю Тома.

Чорт би мене побрав.

Томе, запроси її в гості.

Гаразд. Зараз буду, бабусю!

Побачимося завтра.

Твої батьки познайомилися в старшій школі.

Бабусю, спокійно.

Вона просто подруга, ясно?

Та і напевно злякалася нашого шаленого будинку.

Шалено чудового?

Добре хоч не бачила його зсередини.

Томе, ці амулети можуть здаватися тобі безглуздими,

та вони важливі для мене.

Я не знаю, що вони означають.

Щоб розуміти, знати не потрібно.

Ти говориш загадками.

Колись

ти пізнаєш істинного себе,

а не того, ким собі здаєшся.

І що це означає?

Ми ж про це говорили.

Томе, ми не використовуємо це.

Ми використовуємо це й це.

Нам не потрібно битися.

Ба більше, це не твоє.

Дехто назвав тебе відьмою.

То й що? Може, так і є.

Дуже смішно.

Тому забіяці потрібне твоє співчуття.

Що? Чого б це?

Можливо, колись і його ображали.

За природою люди хороші, Томе.

Наша родина завжди в це вірила.

Яка ще родина? Є тільки ти і я.

У твоєму родоводі тисяча поколінь.

Наші традиції живуть у тобі.

Може, хоч раз спробуємо бути менш традиційними?

Очевидно, що я пишаюся цим і таке інше.

«І таке інше»?

Я лише хочу бути звичайним.

Томе, ти не звичайний.

Чудово. Дякую.

Уся наша родина дуже не звичайна.

Я давно хотіла поговорити з тобою про це.

Та спершу ти маєш повісити амулети назад.

А тоді поговоримо.

Гаразд, бабусю.

Поквапся!

Їх не можна так вішати.

Ого, чуваче!

Є система.

Хто ти?

Довго захисні амулети було знято?

Хвилин п'ять.

-Я тебе знаю? -Ні.

Та я знаю тебе.

-Ти мене обнюхуєш? -Так. І ти смердиш.

Брехня.

Де бабуся? Місіс Лі, з вами все гаразд?

Чуваче. Гаразд.

Не роззувайся. Це зовсім не нечемно.

Ну ось. Розніс бруд і все таке.

-Ху! -Мей Лін.

Я така рада тебе бачити.

Щипати необов'язково. Ми ж про це говорили.

Томе, це Ху, мій давній друг.

Давній друг?

Про яку дружбу ми говоримо?

Сподіваюсь, платонічну?

На це немає часу.

Я упіймав аромат «фашу» в школі.

Магія?

Знаю. Я теж.

Він ним тхне. Це небезпечно.

Заспокойся.

Якраз збиралися поговорити «про це».

Бабусю, ні, мені не потрібна ця розмова. Мені 15.

Амулети зняті, хлопець досі не знає, хто він такий,

і жоден із Зодіаків не дотримується моїх протоколів.

Томе, щодо сьогоднішньої бійки. Що саме сталося?

Той хлопець на мене розізлився.

Він кремезний.

Із величезними плечима. Як ти.