200 baris pertama.
Капець!
Господи! Мені дуже шкода! Це було інстинктивно.
О!
Ні!
Ні!
Щоб я здох!
Нейт!
Давай. Я тримаю.
Рятуй, я падаю!
БОСТОН, 15 РОКІВ ТОМУ
Я тримаю! Давай!
-Господи. Господи. -Не треба кричати. Тихо, тихо.
Я сказав чекати на мене. Ти не чув?
-А я сказав, що піду з тобою. -Добре.
Шукаємо експозицію «Епоха відкриттів».
Тихіше.
«Бабл Ням»?
Остання з пачки. Поділимось.
Гей. Паразит.
Кажи, розумнику. Хто це такий?
Раз плюнути. Фернандо Магеллан. Перший обплив довкола світу.
Помиляєшся.
Магеллан не завершив своєї подорожі. Йому це приписують.
Здуріти. Ось воно.
Що таке?
Ходи сюди.
Перша мапа всього світу.
Знаєш, що насправді шукав Магеллан?
Золото.
Однак він так і не дістався додому.
І все те золото... просто згинуло?
Стривай. Зникло. Не згинуло.
Різниця велика. Те, що зникло...
можна знайти.
Нам пощастило, брате. У нас піратська кров у венах.
Самого сера Френсіса Дрейка.
Принаймні... так вважали наші мама з татом.
А знаєш, іноді мені здається, що вони досі десь є.
Теж десь зникли.
Вони не зникли. А загинули.
Гаразд.
Ця мапа коштує купу грошей.
Пан чи пропав.
Давай.
Шухер.
Стій! Куди? Ані руш.
От капець.
Ми привезли їх сюди з поваги, сестро Бі.
Та це вже втретє.
Іди збирай речі, Сем.
Не дозволяйте їм забрати Сема.
Іди попрощайся.
Ти куди?
Я не збираюсь гнити в тюрмі. Ніколи в житті.
Я піду з тобою.
Не цього разу.
Слухай мене.
Ти коли-небудь мене бачив без цього?
Ні.
Це доказ, що я повернуся і заберу його.
Я завжди буду з тобою.
Тут сказано Sic parvis magna.
«Велике починається з малого».
Так і в нас буде.
Спускайся, малий.
Мені пора.
Я повернуся по тебе, Нейт.
Обіцяю.
Ніколи не забувай, що ти Дрейк. Я люблю тебе.
НЬЮ-ЙОРК, НАШ ЧАС
Які люди! Це наш славетний і вже безробітний Нейт.
Ну, про славетного ви вгадали.
КИЦЬКА ЗМОКРІЛА
-Ґолді, я все приніс. -Дякую.
-Як було вчора? -Класно.
-Симпатичний хоч? -Не те слово.
Я радий.
-Салют. -Салют.
Можна вас?
Даруйте.
Уважно слухаю.
-Мені горілку з тоніком. -Горілку з тоніком?
Ви перша клієнтка. Може, щось складніше?
Ну, не знаю... Неґроні.
Не... що?
Жартую.
Коктейль «Неґроні».
Вперше зроблений у 1919 р. для графа Камілло Неґроні,
коли той замінив свою содову у традиційному американо...
на джин.
Я вас раніше не бачив.
Це далеко від мого району.
Справді? А звідки ви?
-З Ґрінвічу. -З Ґрінвічу. Дуже гарно.
У нас бармени не читають лекцій з історії.
А ще бармени у Ґрінвічі не роблять «Неґроні», як я.
Чек закривати чи ще гуляєте? Думаю, гуляєте. На таткові грошики.
Сигарета.
Придумана Альфонсо Сиґаретті у 1462 р.
Жартую. Я не знаю, хто придумав сигарету.
Ти типу дивний. І типу прикольний.
Ну, тоді я типу ображений і водночас типу задоволений.
Ось.
Та що ж це...
А знаєш, не переймайся. Я намагаюсь кинути.
Можливо, це знак.
А, можливо, просто запальничку треба робочу.
Ця клацалка стара...
Зате працює.
Та мажорка зелена?
Ідеальна мішень.
-Не розумію, про що ви. -Усе ти розумієш.
Не поспішав, перестрахувався, не забрав багато одразу.
Чи я помиляюсь?
Помиляєтесь. І ми вже зачинені, тож...
Відчалюйте.
Віктор Салліван. Зви мене Саллі.
Дякую, не буду. Але дякую.
У мене роботка накльовується. Жирна. Потрібна додаткова пара рук.
Це твій метод? Завалюєшся в бар, щоб підчепити напарника?
Я пропоную тобі квиток у краще життя.
Місце, про які читають у романах.
Що скажеш?
Ти промахнувся, Вікторе.
Я тобі не мішень у барі.
І дехто тут уже поспішає додому, тож...
Іди собі.
Переконав.
На все добре.
Чуєш, Ґолді, наллєш мені пива?
Зараз.
ВІКТОР САЛЛІВАН ПРИВАТНІ НАДБАННЯ
НЕ КРАДЬ У БЛИЖНЬОГО СВОГО!
Сучий син!
Гей, очі роззуй!
Пробачте. Я не помітив вас.
МАГЕЛЛАНОВІ КОРАБЛІ
Привіт. Бачу, терпіння – не твоя чеснота.
Здивований, що я тут?
Я на тебе чекаю. І вже налив.
«Ширлі Темпл». Дотепно.
А браслет?
У верхній шухляді мого столу, якщо хочеш.
Та думаю, тебе більше цікавить велика риба.
Нє, я зайшов по браслет.
Це все?
Ні.
О, теж цінна штучка.
Отепер усе.
Чому мапа? Тільки вона привернула твою увагу.
Бо вона може бути справжньою.
О ні, не може бути, а є.
Крутизна.
Лінія відтворює шлях Фернандо Магеллана
навколо світу.
Першопроходець. Ти знаєш історію.
Тільки він не першопроходець.
Магеллан загинув на Філіппінах десь на якомусь пляжі.
Це його капітан, Хуан Себастьян Елькано, доплив із 17 моряками.
Їх ще звуть «Сумнозвісні 18».
Я чув легенду, що це була не дослідна місія,
а пошуки золота. Та це лише казочка.
Ні. Якраз навпаки.
Такі подорожі були надзвичайно дорогі.
Король Іспанії не потягнув.
І не було б жодного плавання, якби не приватні гроші.
Дім Монкади.
Саме так.
Вкладали у хрестові походи, інквізицію, фашистів Франко у 30-х
і купу інших жахливих речей.
Магеллану запропонували здійснити мрію,
якщо він повернеться із золотом.
Скільки саме золота? Якщо у доларах... П'ять мільярдів – легко.
Найбільший із загублених скарбів.
Слухай, я марив ним змалку.
Звідки ж ти дізнався про це?
Коли Сем сказав, що його братик
також захоплюється Магелланом, я не повірив.
Ти знаєш Сема?
Ми були майже приятелями,
що дуже незвично для людей з мого товариства.
Ось.
Нічого собі. У нього борода.
І де він? Коли це фоткали?
Два роки тому. Сан-Себастьян в Іспанії.
Ми знайшли гробницю капітана Елькано. Сем вірив, що там його щоденник,
де є координати того золота. Після чого Сем зник.
Не дзвонить, не відповідає на смс, нічого. Ігнорує мене.
Так, це схоже на мого брата.
Ви з ним не контачите?
Із Семом? Ні.
Навіть поштівок не шле?
Ні. Жодної поштівки, дзвінка, смс, імейлу – нічого.
Не знаю, що між вами сталося, але якщо знайти те золото,
є шанс, що ми й Сема знайдемо.
Що скажеш?
Сем пішов, коли мені було десять.
Іноді дзвонив, обіцяв повернутися, але не приїхав.
Сем, якого я знав, зник дуже давно.
Тому ні. Знайди собі когось іншого.
No comments yet. Be the first to leave one.