Frances Ha

Без ніг!

Ні! Ні!

- Ні! І за волосся не смикати! - Так.

- Не... Френсіс! - Ой!

Я хотіла зробити фріттату *омлет, але вийшла якась бовтанка.

Це цікаво.

"Хвалити літературний твір, називаючи його щирим...

зараз найкращий спосіб сказати, що хоча він і не заслуговує...

естетичного чи інтелектуального захоплення..."

Я б не їла одомашнених собак.

Ти так кажеш тільки тому, що вони гарненькі.

Не дуркуй.

Я маю спати в своєму ліжку.

Чому?

Тому що я купила його.

Лишайся.

Але зніми свої шкарпетки.

- Воно без шерсті? - Ні, у нього гарне, кучеряве хутро.

У цьому будинку у Вестчестер...

у підвалі живуть самі Корніш рекси.

Жахлива смердюха. На верхньому поверсі - сіамські коти.

- У мене алергія на котів. - Вони гіпоалергенні.

- Це особлива кицька Френсіс. - О. Хто знав?

Це слабке кошеня, що дешевше, але я все одно вважаю, що воно найкраще.

Хочу цього маленького і одне звичайне.

Я заплатив перший 100-доларовий внесок за кожного кота.

Ну, 80 за меншого і сотню за іншого.

- Чому не завести одну кішку? - Коту потрібен дружок. Якщо ти вже хочеш заводити, то зразу двох.

Я подарую тобі $200, щоб котів не було.

Отже, хто буде піклуватися про них, коли тебе немає?

Мені здавалося, ми могли б бути разом.

І тягати їх взад-вперед між нашими квартирами?

Ні, я подумав, може...

ти можеш переїхати до мене.

О. Ого!

- Ти хочеш переїхати до мене? - Так.

Так. Тобто, я мала інші плани.

- Що значить інші? - Ну, я не знаю.

Я обіцяла Софі продовжувати платити ренту...

і вона, напевно, розраховує на мене.

Це погано? Вибач. Я почуваю себе паскудно.

- Вона не могла б знайти когось іншого? - Ага, але вона мій друг.

- Угу. - Я хочу переїхати до тебе. - Добре.

- Мені нехороше. - Не треба. Забудь.

- Ні. Що? - Нічого.

- Ти злишся. - Я не злюся. Я засмучений.

- Мені паскудно. - Припини почуватись погано.

Френсіс, я запитую в тебе, чи переїдеш. Ти кажеш ні.

- Але я не можу. - Можеш. Ти не хочеш.

- Хто це? - Нічого. Я не відповідатиму.

- Хто там? - Софі. Я передзвоню їй згодом. - Просто візьми телефон.

- Правда? - Відповідай.

Йо, дівчина! Що там?

Гей, де ти?

Я не можу прийти.

Ти п'яна?

Я тебе люблю!

Ахх! Дамплінг Ґаус!

Насправді я не можу зараз говорити.

Добре. Я люблю тебе.

Добре.

Я люблю тебе.

Вона з отими хлопцями...

Бенджі і Левом, на вечірці в Чайна-тауні.

Вони п'яні.

Я не знаю.

Здається, нічого не клеїться.

- Мені дуже шкода. - Мені теж.

Можливо... Нічого, не зважай.

- Що? - Я хочу заплатити тобі за котів.

Я не візьму в тебе гроші...

але заведу кицьок все одно.

Але тоді ти станеш одиноким хлопцем з двома котами.

Чому я маю бути один?

- З двома котами. - Нє, я знаю.

Тобто чому я маю бути один?

Я не знаю.

Мені почулось, що ти сказав, що нічого не виходить.

Тобто якщо ми не будемо жити разом. Якщо ми не можемо з'їхатись.

Ми зможемо жити разом.

Я не знаю, чи вірю у все те, що кажу.

Угу.

Усе ішло не так і добре.

"Усе ішло не так і добре".

Усе ішло...

- Куди ти ідеш? - Додому, я думаю.

Я дійсно... втомилася.

Я завжди така втомлена.

Давай жити разом.

Привіт!

Ти збожеволіла. Знаєш Лева?

Так.

- А Бенджі? - Привіт.

Мене не цікавлять картини чи книжки...

чи фільми про тварин.

Щоб я зацікавилася, тварини повинні

вміти розмовляти чи воювати.

Рейки заіржавіють.

Чорт!

F не ходять.

- Дай затягнутися. - Може, свою закуриш?

Дай затягнутися.

Люди, які п'ють каву, правильні.

Ми як лесбійська пара, яка більше не займається сексом.

- Чекай. Повернися. - Не шкреби обличчя.

Я не люблю курити сама.

Ми з Деном більше не займаємося сексом.

Більше не займалися сексом.

Так, саме тому ви й розбіглися.

А якщо це й траплялося, то він просто...

Був тільки один спосіб, що він міг кінчити.

Ой, я це ненавиджу.

Завжди коли я лежу на ліжку обличчям донизу...

коли просто...

я нічого не бачу.

- Це як я і Петч. - Йо, Петчі!

'Що, поц?

Йому завжди подобається кінчати мені на обличчя.

Так. Класно.

Він з тих хлопців, які кажуть: "Мені треба відлити".

І носить типу поношені бейсболки.

Він хороший хлопець...

Ну, поки що.

Мені повинно бути совісно, що я пішла на ту вечірку.

Ти це заслужила. Ти щойно вийшла із тюрми стосунків.

- Я думаю, Ден був алкоголіком. - Так і є.

Він не був справжнім алкоголіком...

але іноді він випивав банок 12 пива.

- Гей. - Що?

Лев просить твій номер.

Дай йому.

Ти щойно порвала з Деном. Сьогодні.

Просто зроби це.

Я тебе люблю, Софі, хоч ти й любиш...

свій телефон з e-mailом більше, ніж мене.

Мій телефон з e-mailом не залишає посудину після рагу...

у раковині на три дні.

А пам'ятаєш той раз, коли ти пекла торт?

Я теж тебе люблю.

"Ахой, сексі. Чим зайнята на цьому тижні?"

"Ахой, сексі"?

Це взагалі-то дуже по-гейськи.

У мене є морська хвороба?

Ти кумедна.

Лев не сміявся над жодним із моїх жартів.

Ти така кумедна.

Відписати йому...

"Анальним сексом біля правого борту"?

Не варто.

Розкажи мені історію про нас.

Знову?

Добре, Френсіс.

Ми завоюємо весь світ.

Ти будеш видавничим магнатом.

А ти станеш знаменитою танцюристкою...

і я видам шикарну книжку про тебе.

Бовдури триматимуть її на журнальних столиках.

- І ми купимо на двох літню резиденцію в Парижі. - І у нас будуть кавалери.

- І ніяких дітей. - І будемо виступати на випускних у коледжах.

- І у нас будуть всякі почесні ступені. - Вчені почесні ступені.

- Коллін? - Так.

Коли репетиція?

О 4:00. Не забудь взяти взуття.

- Гей. - Господи!

Вибачте. Це я.

Я не маю часу на розмови. Працюю за трьох.

Але спробуй підійти після репетиції.

Я читала вашу статтю у "Таймз". Ви, мабуть, дуже щаслива.

Так, дякую. Я іноді не встигаю робити свою роботу.

Але дякую.

- Я зазвичай не люблю всяку жіночу писанину. - Добре. Дякую, Френсіс.

Власне, у мене є кілька запитань. Я намагаюся бути активною по життю.

Ах. Ну, може, буде місце в студії...

якщо ти хочеш зайнятися хореографією.

Ух, ні, я думала, може, є...

якісь заняття у школі, які я могла б проводити.

Я трохи... Я трохи зовсім без грошей.

Я перевірю, але, здається, нічого немає.

Я так і думала. Я просто пишаюся собою, що хоч спитала.

Можливо, мені вдасться зайняти тебе й інших учнів для різдвяних виступів.

- Ну, це хоч щось. - Це чудово.

Я просто хотіла сказати, я справді вами захоплююся...

і я просто... думаю, що ви класна.

Стара танцюристка, яка займається писаниною?

Мені справді потрібно закінчити з папірцями.

У мене сьогодні репетиція, тому там і побачимося.

- Бувайте. - Бувай.

А тоді він, типу: "Рейчел, ти холодна і підла".

А я, типу: "Блін,

ти мене ображаєш".

І над головою.

Бум. Чудово. Угору і... плече.

Бум, бум, бум.

Це було чудово.

Обличчям одне до одного. Подивіться одне на одного.

Навколо голови...

Добре. Добре.

Поверніться.

Добре, Рейчел. Правильно.

Правильно. Дублери, на вихід.