200 ensimmäistä riviä.
- На добраніч. - Добраніч.
Нарешті.
23:13
ВИКОРИСТАЙ ШАНС НОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ!
ВИ ВПЕВНЕНІ, ЩО ХОЧЕТЕ ВИДАЛИТИ СВОЮ СТОРІНКУ?
ЛІСО, ВАША ПАРА - ДЕННІ! 91%
СТОРІНКА ЛІСИ ОСҐУД
ВИДАЛИТИ СТОРІНКУ
ВИДАЛЯЄМО СТОРІНКУ...
СТОРІНКУ ВИДАЛЕНО!
Так, я впевнена.
- Упевнена в чому? - У нічому.
Дякую, що змогла прийти.
- Знаю, ти ввечері не працюєш. - Нічого.
Алонсо залишив для Поппі шоколадного торта.
Прекрасно.
Алонсо. Дякую. Це чудово. Вона буде рада.
Е-е, то виходь за мене. Я готую, ти їси. Ідеальна пара.
Це... Цікава пропозиція.
Треба лише обговорити її з твоєю дружиною.
Забирай його собі.
Та попереджаю: в нього дуже волохата спина.
- Справді? - Може, вип'ємо?
Не можу. Мушу дещо завезти. Але - дякую!
До зустрічі.
- На добраніч, Лісо. - На добраніч. Дякую.
Так.
Гаразд.
Не люблю пропускати час, коли вона лягає спати. Усе добре?
Так. Вона майже одразу відключилася.
Але була засмучена?
Ні, не була.
Міг би збрехати й сказати, що була.
Точно. Вибач.
Ти заговорила про це, і я згадав: вона була трохи...
Пізно. Усе,
я вже скоро буду. Та спершу мушу завезти дещо тітці Ем.
- Зараз? - Так.
Вибач. У мене нема вибору.
Але ти лягай спати. Серйозно.
- Ну, добре. - Дякую.
Я закінчив працювати над новим відео.
Хотів показати тобі, перш ніж заливати на канал.
Справді?
Так. Можу прислати.
Подивишся в автобусі.
Так. Прекрасна ідея.
Мушу прощатися. Та я повернуся - й оком не встигнеш кліпнути.
- Добре. - Добре.
- Добраніч. - Добраніч.
Зачекайте! Стоп!
Чорт...
БЕЗСОННІ НОЧІ
Дерево чи плитка? Легко.
Парова швабра SC 3 Upright EasyFix -
єдине, що вам знадобиться для догляду за такою підлогою,
завдяки простому використанню й триетапній системі керування.
SC 3 Upright EasyFix видаляє найстійкіші плями
та 99% бактерій.
Вона розігрівається за 30 секунд,
тому майже одразу готова до використання.
ПОВІДОМЛЕННЯ ВІД «ВИКОРИСТАЙ ШАНС» У ВАС Є ПАРА!
ДЕННІ, ВАША ПАРА - ЕМІ!
Пропарте, витріть - готово.
SC 3 Upright EasyFix.
Навіщо чекати?
Веджі-фани, вітаю вас у новому випуску
«Розпакування для розпакувальників».
Сьогодні я розповім про продукт, потрібний усім
серйозним розпакувальникам:
Ніж Sharptooth Box Blade 32AA.
Не плутайте його з Sharptooth Box Blade 32.
Це - найкращий ніж для розпакування коробок.
- Навіть не... - Неймовірно.
- Поговоримо про характеристики. - О боже.
- Гладкий, ергономічний... - Ідіоти.
Чув, що вона сказала?
- Про що це ти? - ...і не вислизає з рук.
І не забуваймо про керамічне покриття.
ДЕННІ
- Привіт! - Вітаю.
- Ну, розповідай. - Що?
Бачу, що ти хочеш щось мені сказати. Кажи.
І ти зрозуміла це лише з «Привіт»?
Я дуже добре тебе знаю.
Ти в автобусі?
Так.
О 22:30?
- Довга історія. - Я не поспішаю.
Що ж. Померла моя тітка Ем.
- О боже. Співчуваю. - Ага.
- Ви були близькі? - Так. Були.
Віддайте!
У школі я мала небагато друзів.
- Не вловила. - Дай!
- А ти влови. - Годі!
Якщо треба - бери.
Не треба плакати.
Лісо, що сталося?
Вона мене підтримувала.
Рух льодовиків супроводжується абразією, виорюванням та...
Хто скаже?
Вам допомогти?
Думаю, не допоможете.
Хто з вас Мелані Бент?
Ясно.
Хоч її методи були дещо неортодоксальні.
Пустіть! Що ви робите?
- Твоє щастя, що я пацифістка. - Пустіть!
Для мене вона була героїня.
Ще й дуже щедра.
Вона позичила мені на випуск свою улюблену сукню.
З зеленого атласу.
Як вона мені подобалася!
Але потім я забула повернути її тітці.
- Ти її вкрала? - Так. Трохи.
Нізащо.
Я не винувата. У юності я була забудькувата.
Ясно. То чого ти зараз в автобусі?
Очевидно, тітка Ем лишила чіткі вказівки
про те, в чому її ховати.
- У труні? - Авжеж у труні.
Вона заповіла поховати її в цій сукні.
- А похорон на цьому тижні. - І як ти вчиниш?
- Я вчиню правильно. - Зізнаєшся?
- Ні. - Ні.
Сукня зараз зі мною.
Я везу її в будинок тітки Ем.
І сховаю десь на видному місці.
Завтра її знайдуть
і всі житимуть довго й щасливо.
Крім тітки Ем.
Так. А що ти хотів мені сказати?
О, так.
Ти ж зареєструвала мене в застосунку для знайомств.
Так.
Мені підібрали пару.
Справді?
Справді. Не треба так дивуватися.
- Як її звати? - Емі.
Ясно. Це чудово.
Так, чудово. Але що робити далі?
Пошли їй повідомлення. Напиши: «Гей».
Ні, я так не можу.
Я не з тих, хто «гейкає».
О боже. Ти надто мудруєш. Повір мені.
- Ти так вважаєш? - Так.
- Справді? - Так.
- Давай. - Добре.
ГЕЙ
- Відіслав. - Добре.
Молодець.
Вона не відповіла. Чому?
Це все ти з цим «гей».
- «Пошли "Гей"». - Минула хвилина. Чекай!
- Це вона. - І що там?
Вона теж написала «гей».
- А ще: «Як минув твій день?» - Бачиш?
Це хороший початок.
То розкажи їй, що ти сьогодні робив.
- Краще не треба. - Чому? Що ти робив?
І тобі не скажу. Подумаєш, я дивний.
- Денні, я знаю, що ти дивний. - Це правда.
Ну?
Що ж...
Я ліпив погруддя Майкла Фассбендера
- з пластиліну. - Вибач, що?
Це він у «Людях Ікс».
Нащо ти це робив?
Був у творчому настрої. І в мене дуже багато пластиліну.
Так. Не треба їй про це розповідати.
То що робити?
Просто будь собою.
Так, згодна.
Будь майже собою, але приховай дивні боки.
Гаразд. Так... Я впораюся.
- Це ти про мене? - Білий костюм. Так.
ВЕДЖІ - ТО ЩО ДУМАЄШ ПРО ВІДЕО?
Я тобі передзвоню.
Ні. Благаю. Що мені їй сказати?
Я передзвоню. Просто...
Будеш моєю дівчиною.
- Ти щойно на когось цикнула? - Так. Цикнула.
Я ніколи ні на кого не цикала. Аж ноги тремтять.
І я. Хотів би я бути людиною, яка може цикнути.
Я заздрю.
- Денні, я вимикаюся. - Ні.
- Зачекай. Не... - Я передзвоню.
Ні, Лісо. Блага...
Щодо кольорів: є червоний,
чорний, сріблястий, зелений і лайм.
А от фіолетового нема. Шкода.
Давай.
«Непогано. Дякую».
«А як твій?»
ЗУПИНКА
00:06
Роздрібна ціна вища, ніж ми очікували.
Але на додачу до леза для скотчу
й запасного леза на заміну першому,
No comments yet. Be the first to leave one.