To The Max (La fiera)

ФІЛЬМ ЗАСНОВАНИЙ НА РЕАЛЬНИХ ПОДІЯХ

НА ПОВНУ

Чесно кажучи, не знаю, чи це когось зацікавить.

Чому ні?

Бо люди вважають нас божевільними.

Обирають стереотип, що якісь психи просто жадають уваги.

Але я себе таким не вважаю.

Я не божевільний. Нітрохи.

Я став чемпіоном із веломотокросу у 20 років.

І я завжди любив екстремальний спорт.

Я робив багато божевільного,

але я все одно вважаю себе

врівноваженим.

Відповідальним.

То що?

З чого почнемо?

З Чани.

Усе почалося з нього.

РЕЙНЕБРИНГЕН, НОРВЕГІЯ

Ні!

Чана був втіленням чистої енергії й сили.

Він міг сам поїхати в Норвегію.

-Чорт! -Заради стрибків.

І пройти два кілометри через гори зі зламаною гомілкою.

Агов!

Гей!

Я зламав ногу!

-Усе гаразд? -Ні.

Я зламав ногу.

Мені треба допомога.

-Викликати вертоліт? -Га?

-Що? -Вертоліт.

Верто… Ні. Не треба вертоліт.

Викличте швидку.

Будь ласка. Вертоліт надто дорогий.

Не треба.

Він був неймовірним. Був…

Це він нас усіх познайомив.

Даріо, Карлоса й мене — з барселонцями Альваро й Санті.

Якось Чана подзвонив нам, і каже: «Я говорив із каталонцями.

Вони вже кілька місяців випробовують у Піренеях вінгсьюти.

Запросив їх показати все нам».

Якраз був мій день народження, і…

Я вирішив, що це гарна нагода спробувати щось нове.

-Такий тонкий. -Це нейлон — він дуже легкий.

Я пас, Альваро. Обійдуся старим добрим парашутом.

Та облиш. У цьому ти летітимеш набагато довше.

-Крила напинаються й тримають тебе. -А як їх розкрити?

Так само.

Тільки тут підвісна система всередині.

Треба спробувати, згодні?

Чано, якщо ти готовий, то ми з тобою.

-Ви будете в захваті. -Для того ми й тут.

-Так? -Порядок.

Так.

Карліто.

Альваріто, я лечу!

Відтягнемося!

-Чорт! -Відпад!

Карлосе!

Ми летимо!

Карліто, як воно?

Ура!

Чорт забирай!

Бляха!

Хай йому грець!

Так!

Чорт забирай!

-Затягує, правда ж? -Та це охрініти просто!

З днем народження тебе

З днем народження тебе

З днем народження тебе, любий Карлосе

З днем народження тебе

Ура!

-Усе, загадуй бажання. -Давай.

Так, Карліто!

Ні пуху ні пера!

Надто нахилишся — забуксуєш.

-Ні, я контролюю швидкість. -Ти її не відчуваєш.

Ви це чуєте? Літає один день і вже вважає себе експертом.

Так дратує.

Годі, я хочу дещо сказати, поки не забув.

Карліто, у 35 уже починають з'являтися екзистенційні сумніви.

Тож обережно.

І знаєте, коли чую від когось,

що екстремальний спорт для багатіїв, я завжди розповідаю про Карлоса.

Він завжди живе сьогоднішнім днем, так, як йому хочеться.

Як і ти, тату.

Чорт, але в мене є три ресторани.

З комбінованим робітничим меню, але все-таки це бізнес.

-От Армандо має таблао. -Не я, а моя мама.

А Даріо продає кулінарні книги.

От гівнюк.

Але Карлос завжди заробляв собі на життя скелелазінням.

П'ять років тому, коли ми познайомились, я безбожно йому заздрив.

-Чорт. -Але про себе думав:

«Подивимося, скільки цей пацан зі своїм маленьким ранцем протягне,

постійно шукаючи спонсорів.

Хай-но захоче придбати будинок чи взяти іпотеку».

Оренда мене влаштовує, Чано.

«Оренда влаштовує». Ти мій герой.

У Гімалаях підкорюєш восьмитисячники, у «Йосеміте» — Ель Капітана,

а в Гренландії… І ти завжди зі своїм ранцем.

-І без справжньої роботи! -Гей!

Мені виповнюється 35, а не 50.

-Ти крутий, Карліто! -Але ось до чого я веду, Карлосе.

Не зупиняйся, брате.

Ніколи не змінюйся.

І ніколи не ставай працівником місяця.

Прекрасні слова.

-Правда? -Він до біса крутий.

Ні, я серйозно, бо рано чи пізно

весь цей тиск дасться взнаки.

Це неминуче. Тому будь сильним, Карліто.

Борися. І будь сильним.

Карліто, ніколи не витрачай своєї іскри, братику.

Ніколи її не втрачай.

Масив Транго найбільше вражає тим,

що він здіймається над кряжем чистого граніту.

Він простягається між двома льодовиками: Транго на заході

та Дунге на сході.

Сходження там —

це щось неймовірне.

Особливо

на Безіменній Вежі.

Але якщо не пощастить із погодою…

Кілька років тому я пробував і…

Що ж, нам довелося спускатися.

До вершини лишалося 700 метрів.

-Яка там висота? -Рівно 6 239 метрів.

Першим її підкорив Джо Браун у 1976-му, і нагору веде дев'ять маршрутів.

Якщо цікаво, то мій улюблений — це…

Словенський.

Так.

Він на південно-західному боці, і там найчистіші щілини

та вже є закріплені мотузки.

А рекорд Сінґлмена ще не побили?

Ну… Узагалі, Сінґлмена й Фетеріса.

Їх було двоє. Австралійці.

Вони здійснили БАМЗ-стрибок із 5 955 метрів.

І це досі рекордна висота.

І найдовше вертикальне падіння.

«БЕЗІМЕННА ВЕЖА» КАРЛОС СУАРЕС

Перепрошую, є хвилинка? Я Міріам Монтаньяна.

-Дуже рада. -Це твоя робота?

Ні, я біолог.

Але люблю скелелазіння, тому записалася сюди ще три місяці тому.

Знайдеться хвилинка?

-Ну, я… -Я не фанатка, раптом що.

Тут серйозна справа.

Серйозна?

Експедиція до масиву Транго. Щоб побити рекорд австралійців.

Усі деталі тут.

Бюджети, поїздки, потенційні спонсори, спорядження.

І телекомпанія, яка профінансує всю експедицію.

Зніматимуть документалку.

Для більшої взаємодії треба п'ятеро.

Не буде п'ятьох людей, які полізуть туди, ще й стрибнуть.

Ну, усім стрибати не треба. Я не планую.

Ти?

-Уже XXI ст. Будуть не лише чоловіки. -Ти не зрозуміла.

Ця гора — не жарти.

-І якщо це якась показуха… -Ні. Про що ти? Нічого подібного.

Я займаюся скелелазінням із 17-ти.

Була в Сьєрра-де-Мадриді, Пікосах і Гредосі.

Тягну шосту й сьому категорії.

-Скільки тобі? -Ще ходила в гори в Альпах.

Безіменна Вежа набагато складніша за все це.

То випробуй мене.

АВАРІЙНИЙ ВИХІД

Власник — мій друг. Дав ключі, щоб я тренувався.

Тут є маршрути шостої й сьомої категорій.

Навіть восьмої.

Багато вже скелелазок сюди водив?

Нуль.

Серйозно.

Отже, продюсер — хлопець твоєї подруги?

Так.

Він любить спорт, і, враховуючи, яку дурню він знімає, я запропонувала йому

зробити щось у стилі National Geographic.

-Ого, справді? -Так.

-Я доволі наполеглива. -Ага.

Обрала б якийсь інший фах.

«Біологія» звучить, як вісім годин на день за мікроскопом.

Може, тому я й лажу.

Обережно!

Є гарна опора ліворуч від тебе.

-Скористайся. -Тихше.

Спокійно.

Далі вже буде 8a.

Знаю.

Круто!

Якщо ти хотів мене приструнити, то тут знадобиться справжня гора.

Я справді так сказала?

Ні. Не може бути. Я не така. Неможливо.

Так. Сказала. Точно сказала.

Я ще подумав: «Ну, раз хоче справжню гору,

то буде їй справжня».

Якщо вертоліт доставить мене на вершину, то я тільки за.

Скелелазіння — це класно, Чано. Ми потренуємось.