Bee Movie

За всіма відомими законами аеродинаміки

бджоли взагалі не мали б літати.

Їхні крила надто малі, щоб підняти в повітря товстенькі тільця.

Утім, бджоли все одно літають,

бо їм абсолютно байдуже на те, що люди вважають неможливим.

Жовто-чорний, жовто-чорний, жовто-чорний.

Жовто-чорний, жовто-чорний. О, чорно-жовтий!

Це вже цікавіше!

МЕД

-Беррі, сніданок готовий! -Уже біжу!

Хвилинку.

-Алло? -Беррі?

-Адаме? -Невже це насправді?

Сам не вірю. Я заскочу за тобою.

Красунчик!

Беррі, а як же сходи? Батько за них чималеньку суму віддав.

Вибач, я на емоціях.

А ось і наш випускник. Ми пишаємося тобою, синку.

І бездоганний бджолиний табель!

-Дуже пишаємося. -Ма, не чіпай зачіску.

-До тебе ниточка причепилася. -Це мій пушок!

-Помахай нам. Ряд номер 118 000. -Бувайте!

Беррі, я ж казала вдома не літати!

У ВУЛИК ВЛЕТІЛО ФРИЗБІ

-Привіт, Адаме. -Привіт, Беррі.

-Гель для пушка? -Еге. Нині особливий день.

-Довгожданий випуск. -Не думав, що доживу.

Три дні початкової школи, три дні середньої.

-Там було непросто. -Три дні коледжу.

Радий, що взяв академвідпустку на день і помандрував вуликом.

Ти повернувся геть іншим.

-Привіт, Беррі. -Привіт, Арті.

Відпускаєш вуса? Непогано.

-Чув про Френкі? -Так.

-На похорони підеш? -Ні, не піду.

Усім відомо: вжалиш когось – помреш.

Навіщо жалити білку? Оце паливода.

Слід було просто дати їй дорогу.

Мені подобаються ці шалені гірки

посеред робочого дня.

Мабуть, саме тому нам не потрібні вихідні.

Ого, оце так урочистості для випуску.

-Ну що, Адаме, нині ми мужики. -Саме так.

-Бджоляки. -Амінь!

-Алілуя! -Алілуя!

Студенти, викладачі, почесні гості, вітайте декана Дзижченка.

ВІТАЄМО НЕХАЙ ЩАСТИТЬ

Вітаю вас, випускники Нововуликівського коледжу,

клас 9:15.

КЛАС 9:15

На цьому церемонію завершено.

Гарної кар'єри у компанії «Медекс»!

Сьогодні обиратимемо роботу?

Сьогодні профорієнтація.

Обережно! Поїхали.

Просимо не висовувати з вагончика лапки й вусики.

-Цікаво, як воно буде. -Трохи страшно.

Вітаємо в «Медекс», підрозділі «Медеско»,

що належить до групи «Чарунка».

Ось ми й тут!

Нам відомо, що як бджоли ви все життя працювали,

щоб дожити до миті, коли зможете працювати все життя.

Усе починається з нектару, який до вулика приносять наші хоробрі Пилкоздоровили.

Завдяки надсекретним технологіям ми вирівнюємо колір, покращуємо аромат

і формуємо бульбашки, щоб виготовити м'який і солодкий сироп

з виразним золотистим блиском, який відомий вам як...

-Мед! -Мед!

-Гаряча штучка. -Це моя кузина!

-Справді? -Так, ми всі кузини.

Точно. Твоя правда.

У «Медекс» ми постійно намагаємося покращити бджолине життя.

Ці бджоли саме тестують наші нові шоломи.

НЕ МІСТИТЬ ЖИРУ

-Цікаво, скільки він заробляє. -Недостатньо.

А ось наш останній винахід – Крелман.

-Ого, що він робить? -Ловить останню краплю меду,

яка вічно стікає посудом. Економить нам мільйони.

Можна мені на Крелмана?

Звичайно. У більшості бджіл дрібна робота.

Проте ми знаємо, що навіть вона важить багато, якщо добре її виконувати.

Але обирайте уважно,

бо саме на цій роботі вам доведеться працювати до кінця життя.

Одна робота на все життя? Цього я не знав.

Яка різниця?

Рада також повідомити, що бджоли як вид

не відпочивали ні дня вже 27 мільйонів років.

-Ви змусите нас гарувати до скону? -Неодмінно спробуємо.

Я в захваті!

«Яка різниця?» Адаме, як ти можеш таке казати?

Одна робота назавжди? Нелегко зробити такий вибір!

А мені подобається. Всього одне рішення за все життя.

Але, Адаме, чому нас про це не попередили?

Беррі, звідки всі ці сумніви? Ми ж бджоли.

У нас найдосконаліше суспільство на Землі.

Агов!

Адаме, а ти не думав,

що все тут якось надто ідеально?

У якому сенсі? Поясни.

Не знаю. Але ти розумієш, про що я.

Звільніть ворота. Наближаються Королівські нектарні сили.

-Хвилинку. Поглянь-но. -Це ж Пилкоздоровили!

Я ще ніколи не бачив їх зблизька.

Вони знають, яке життя поза вуликом.

Але деякі вже не вертаються.

-Привіт, здоровили! -Привітики!

НЕКТАР

Хлопці, чудова робота!

Неперевершені! Небесні вар'яти! Я в захваті! Просто в захваті!

Цікаво, звідки вони прилетіли.

-Не знаю. -Їхні дні не розплановані.

Вони ширяють за межами вулика бозна-де, роблять бозна-що.

Не можна просто стати Пилкоздоровилом.

-Їх до цього з народження готують. -Авжеж.

Поглянь. Ми стільки пилку за все життя не побачимо.

Це лише символ статусу. Бджоли надають пилку надто багато ваги.

Можливо, але коли він на тобі, дівчата це відразу помічають.

Ті дівчата? Хіба вони не наші кузини?

Дуже далекі.

Поглянь на цих двох.

-Двійко віслюків із вулика. -Розважимося.

Мабуть, бути Пилкоздоровилом так небезпечно.

О так. Якось ведмідь притиснув мене до гриба.

Однією лапою взяв за горло, а іншою

без упину мене лупцював.

-Лишенько! -А потім я його вирубив.

А що ви робили у цей час?

Я намагався попередити керівництво.

Якщо хочеш, можу підписатися.

Сьогодні було трохи вітряно, чи не так, колеги?

Ага, вітряно.

Завтра ми летимо на поле соняшників за десять кілометрів звідси.

-Десять кілометрів? -Беррі!

Нам це раз плюнути, та не знаю, чи ти таке витримаєш.

-Витримаю. -Не витримаєш.

Тоді о 9:00 на цих воротах.

Що скажеш, дзвіночку? Крильця не затонкі?

Може, і не затонкі. Лише поясніть, що таке 9:00.

-Ну от, «Медекс»! -Тату, ти мене налякав.

Ти вже вирішив, ким хочеш стати, синку?

-Ну, варіантів чимало. -Слід обрати один.

Тату, тобі не набридає щодня виконувати одну роботу?

Сину, я розповім тобі, як ми розмішуємо.

Береш паличку і крутиш, вертиш нею.

Поволі входиш у ритм. Це прекрасно.

Знаєш, тату, що більше я про це думаю,

то більше мені здається, що медова справа – це не моє.

А чим ти хочеш займатися, з кульок тваринок робити?

Непідхожа робота для істоти з жалом.

-Ну, ні... -Джанет, твій син не певен,

чи хоче працювати з медом!

-Беррі, оце ти жартівник. -Я не жартую.

Це не смішно. Мед – це твоє. Наш син буде розмішувати мед.

-Будеш розмішувати? -Ніхто мене не слухає.

Я вже підготував для тебе палички.

Я можу говорити що завгодно. Я наб'ю собі тату з мурашками!

Відкриймо свіжого меду й відсвяткуймо!

-Або зроблю пірсинг. -За мед!

-Зголю вусики. -За мед!

Одружуся з сараною. Зроблю золоту коронку.

-І називатиму всіх братанами. -Так пишаюся.

Не віриться, наш перший робочий день.

-Саме так. -Ходімо!

-Усі гарні місця розберуть. -Так, добре.

Пилкобухгалтер, каскадер...

РОБОТА ДОШКА ВАКАНСІЙ

...наливач, мішальник, секретар, епілятор.

-Ще є вакансії? -Секунду. Ще дві!

І одна з них твоя! Вітаю, синку! Пропусти інших.

-Ура! -Що там у тебе?

Вигрібати покидьки. Бомбезно!

-Ще новенькі? -Так! Наш перший день! Ми готові!

То підходьте й обирайте.

-Хочеш першим? -Ні, давай ти.

Овва. Що тут у нас?

Вакансія туалетного працівника, і не тому, що ви думаєте.

-А можна на Крелмана? -Звісно, зараз погляну.

КРЕЛМАН ЗАКРИТО

Вибач, Крелмана саме зайняли.

У восковому є місця.

КРЕЛМАНА ВІДКРИТО

Вакансія на Крелмані знову доступна.

-Що сталося? -Бджола помирає, вакансія з'являється.

Бачиш? Він помер. Помер. Ще один мертвий.

Відійшов. Спочив. І ще двійко.

Дуба врізав, дух спустив. Таке життя!

Як же це важко!

Нагрівач, охолоджувач, каскадер, наливач, розмішувач,

інспектор номер сім, координатор,

контролер смуг, полірувальник вусиків, наглядач.

Беррі, як гадаєш, що краще... Беррі?

Беррі!

Соняшникове поле у секторі дев'ять...

Що сталося? Ти де?

-Я лечу звідси. -Летиш? Куди?

-Назовні. -О ні!

Я маю це зробити, перш ніж почати працювати.

Ти загинеш! Безумець! Алло?

-Ще один дзвінок. -Безуме...

Якщо комусь не забракне хоробрості, то в корейський ресторан на 83-й

-сьогодні завозять троянди. -Усім привіт.