Thor: The Dark World

Задовго до народження світла панувала темрява.

І з тієї темряви постали Темні ельфи.

Багато тисячоліть тому найбезжальніший із них, Малекіт,

прагнув знову перетворити наш всесвіт у вічну ніч.

Таке зло стало можливим завдяки потужності Ефіру,

древньої сили безкінечного знищення.

Малекіт.

Асґардійські сили йдуть на нас.

Шляхетні армії Асґарду, керовані моїм батьком, королем Бором,

оголосили цим істотам непримиренну війну.

Вводьте Клятого!

І коли над ним сумістилися Дев'ять світів,

Малекіт нарешті зумів випустити на волю Ефіра.

Але Асґард вирвав цю зброю з його рук.

Без неї Темні ельфи зазнали поразки.

Коли битву було майже програно,

Малекіт пожертвував власними людьми

у відчайдушній спробі знищити армію Асґарду.

Їхня погибель – це наше життя.

Війну ще аж ніяк не закінчено.

Малекіт був переможений, і Ефіра не стало.

Так нас запевняли.

Володарю, Ефір. Накажете його знищити?

Якби ж ми могли.

Але його сила надто велика.

Сховайте його подалі.

Там, де його ніхто й ніколи не знайде.

Локі.

Привіт, мамо.

Тепер ти мною пишаєшся?

Прошу, не погіршуй ситуацію.

Що ти розумієш під "погіршенням"?

Годі!

Я розмовлятиму з полоненим віч-на-віч.

Я дійсно не розумію, чого такий переполох.

Ти справді не розумієш усю серйозність своїх злочинів?

Куди б ти не потрапив, туди приходить війна, руїна

і смерть.

Я вирушив у Мідґард, щоб правити людьми Землі як добрий бог.

Як ти.

Ми не боги. Ми народжуємося, живемо, вмираємо.

Так само, як люди.

Плюс-мінус 5 000 років.

І все це через те, що Локі хоче на трон.

Це моє право з народження.

Твоїм правом було померти

у дитинстві.

Викинутим на замерзлу скелю.

Якби я тебе не підібрав,

зараз ти не зміг би ненавидіти мене тут.

Якщо ти засудив мене до страти, тоді благаю,

просто махни сокирою.

Не скажу, що не люблю наших розмов,

просто...

Я їх не люблю.

Ти й досі живий тільки завдяки проханню Фрігги,

і більше ти її ніколи не побачиш.

Решту життя ти проведеш у темниці.

А що ж Тор?

Ти зробиш того дурного бевзя королем, доки я гнитиму в оковах.

Тор повинен зробити все можливе, щоб відшкодувати збитки від тебе.

Він відновить порядок у Дев'яти світах,

а потім - так...

Він стане королем.

ВАНАХЕЙМ

У мене все було під контролем!

І тому все палає?

Нема за що.

Він твій.

Вітаю.

Я приймаю твою капітуляцію.

Ще є бажаючі?

Може, наступного разу треба починати з велетня.

Не зупинятися. Ідіть!

Уперед. Ідіть переді мною. Не сміти озиратися!

Куди будемо рухатися далі?

Хогуне, у Дев'яти світах майже відновлено мир.

Залишайся тут. Будь зі своїми людьми, як того просить душа.

Асґард зачекає.

Я тобі дякую.

А я тобі.

Хеймдалле, коли будеш готовий.

АСҐАРД

У Ванахеймі порядок?

Як і в Норнхеймі та Ріа.

Хоча наша робота була б зроблена швидше на чолі з тобою.

Ти, мабуть, вважаєш мене шматком хліба, що так сильно мажеш маслом.

Я не мав на увазі нічого такого.

Уперше з часу знищення Біфроста

у Дев'яти світах запанував мир.

Вони згадали про нашу силу,

а ти заслужив їхню повагу і мою вдячність.

Дякую.

Усе гаразд,

якщо не зважати на твоє збите з пантелику серце.

Річ не в Джейн Фостер, батьку.

Людські життя - скороминучі, вони ніщо.

Ти б краще прислужився у місці, яке лежить перед тобою.

Я кажу тобі це не як Всеотець,

а як твій батько.

Ти готовий.

Настав час тобі зійти на трон.

Сповна насолодитися тим, за що ти бився.

Приєднуйся до своїх воїнів.

Їж, пий, святкуй разом з ними.

Хоча б вдавай, що радієш.

Ще!

Був час, коли ти святкував би кілька тижнів.

Пам'ятаю, ти колись святкувала битву з Гарокіном,

та так сильно, що мало не почала другу.

Бо перша виявилась такою цікавою.

Випий зі мною.

Не міг же Всеотець придумати тобі ще якусь роботу на сьогодні.

Це робота, яку я знайшов собі сам.

Усі в курсі, що ти щоночі кудись зникаєш.

Світів дев'ять.

Майбутній король Асґарда має зосереджуватися не на одному з них.

Я дякую вам за допомогу в бою

і за пораду, добра леді Сіф.

ЛОНДОН

Привіт

Привіт.

Привіт.

То що це з тобою сталося?

А що мало статися? Нічого не сталося.

Перші десять хвилин нашого побачення

ти ховалася за меню, у якому три страви.

Курка, вегетаріанська страва або риба, Джейн.

Думаю, щось таки сталося,

і маю здогад, що це якось пов'язано з хлопцем.

Усе складно.

Він ще з тобою?

Ні, він...

Поїхав.

Плавали, знаємо.

Цей від'їзд. Важко, так?

Я зустрічався з жінкою,

а вона погодилася на роботу в Нью-Йорку.

Врешті-решт відстань вбила наше кохання.

А ще той факт, що вона продовжувала спати з іншими.

- Ні! - Їх було так багато.

Вітаю. Можна нам вина, будь ласка?

Звісно, я б з радістю випила.

Річарде, це Дарсі.

Що ти тут робиш?

Он як. Привіт.

Отже, приходжу я на роботу в лабораторію і дім твоєї мами,

і чекаю, що ти там ходиш у піжамі,

їси морозиво і постійно думаєш про...

Сама знаєш про кого.

Але ні. Ти вбралася в пристойний одяг.

Навіть душ прийняла, так? Добре пахнеш.

Ти до чогось хилиш?

Бо ти мусиш до чогось хилити.

Так.

Пам'ятаєш те наукове обладнання, на яке ти вже не дивишся?

Починай дивитися на нього знову.

Ми приїхали сюди бозна-звідки не просто так.

Воно ж не працює.

Я казала те саме.

Я робила те саме.

А я думала, ти зробиш щось більш наукове.

- Упевнена, це якась дрібниця. - Так...

Не схоже на дрібницю.

А схоже на показники, про які торочив Ерік.

Наш друг Ерік

трохи здурів.

Йому це нецікаво.

- Як і мені. - Мені цікаво.

Тобі час іти.

Гаразд.

Короткий, але милий візит.

Їй варто звернутися до лікаря.

Я, мабуть, візьму морського окуня.

Морського окуня, так. Це добре.

Морський окунь, морський окунь, морський окунь, морський окунь.

Морський окунь...

Морський окунь.

Джейн?

Може, припиниш повторювати "морський окунь"

і підеш за подругою?

Було дуже цікаво.

Я залишуся тут і казатиму собі "морський окунь".

Я тебе ненавиджу.

Що? Я ж казала, що він симпатичний.

Замовкни і поїхали.

На наступному повороті - ліворуч.

- Хто це? - Мій інтерн.

- У тебе є інтерн? - Так.

Вітаю, д-ре Фостер.

Працювати з вами - велика честь.

Так. Треба подзвонити Еріку.

О, зараз праворуч.

І ліворуч.

Я повністю опанувала їзду за кермом у Лондоні.

Привіт, Еріку. Це знову я. Де ти?

Я приїхала сюди, бо ти обіцяв, що щось виявив, а ти зникаєш.

Я веду репортаж зі Стоунхенджа,

сьогодні тут стався цікавий розвиток подій.

Сюди викликали поліцію