Die ersten 200 Zeilen.
Усі приготуйте гроші. Часу в нас обмаль.
-Гаразд, скажи "Будьмо"! -Будьмо.
-Скажи "пиво"! -Пиво!
Скажи "Будьмо"!
Ґлене, друже, зніми цю сорочку.
Навіщо?
Гендсе, може, ти йому поясниш?
Друже, ти отримуєш фальшиві документи,
а на сорочці написано, що ти старшокласник.
І що?
Добре, забий. Потім підправлю.
Просто продовжуй. Покажи милу котячу мордочку.
-Бі! -О, привіт, Шрейдере.
Що тут у дідька відбувається?
Попустись. П'ять відсотків піде на твою улюблену благодійність.
Забув сказати, взяв твої ключі.
-Узяв мої ключі? Та ну. -Вони мені знадобилися.
Ми тут надаємо життєво важливу послугу американській молоді.
-Наступний. -Ніякий наступних. Стій, де стоїш!
Ми сприяємо злочинності серед неповнолітніх, Бі.
Уявляєш, що зі мною буде, якщо мене спіймають?
Щодня після восьмого уроку
сюди заходить завуч Метьюз.
Він бере жіночий журнал про фітнес,
а тоді дрочить!
-Ти це серйозно? -Так!
Це справді проблема.
У нас же є час до кінця восьмого уроку?
Зберемо всіх і вшиємося звідси.
Гаразд, погнали!
Чорт!
-Америко... -Америко...
-Ґейнзе! -Америко...
Ґейнзе!
Гаразд, добре.
Чудово! Завучу Метьюз,
ми такі раді, що ви прийшли!
Що це в дідька таке?
Заняття хорового гуртка, сер.
Готуємося до Дня пам'яті. Для нас це значна подія.
У нас немає хорового гуртка.
Поки що немає, сер. Але ми, як випускники,
хотіли лишити по собі спадщину, яка б надихала майбутніх учнів
виявляти ініціативу, а не проводити час...
ну не знаю, за оскверненням жіночих журналів про фітнес.
Якось відкрив статтю
про безвуглеводну дієту та вправи,
-а сторінки були... -Ти покидьок.
...наче склеєні натуральним клеєм.
Годі.
Мені треба скинути пару кілограмів
-а я не можу відкрити... -Припини!
-Що б це не... -Припини!
У мене все.
Слава Богу, що ти закінчуєш школу.
Я буду представником четвертого покоління Шрейдерів у коледжі Гармон, зрозуміло?
-Ага. -Я не маю права налажати.
Наприклад, попастися на гарячому за підробні документи.
Ви подивіться на нього. Припини, друже. Розслабся.
Ми всі підемо в коледж, чуєш?
І це каже хлопець, якому відмовили сім закладів.
Просто нагнітаю драматичну напругу. У мене гарні передчуття щодо восьмого.
Я вступив!
Я вступив до Принстона!
Так!
Гей, той чувак наче вступив до Принстона.
Звідки ти це взяв?
Не знаю.
Бартлбі! Привіт!
-Привіт, як справи, Моніко? -Як справи?
Добре. Знаєш Шрейдера?
-Здається, ні. -Так! Ми...
-Тобто... Ми разом ходили на уроки. -А, так.
Я зовсім здурів. Я сидів далеко позаду...
-Вибач. -Я тебе теж не пам'ятаю.
-Вибач. -Усе гаразд.
Я справді хотіла дещо спитати.
Звісно, питай.
Я знаю, вже пізно, це просто в останню хвилину,
-але скоро випускний, так? -Так.
І я влаштовую вдома вечірку напередодні.
-Круто! -І я хотіла б,
якщо тобі не важко, якщо зможеш...
-З радістю. -...постригти наш газон.
Постригти ваш газон?
Ага.
Вибач.
Ага. Мені так незручно,
але, знаєш, у нас косарка поламалася, і тут мама така: "Попроси Бартлбі!"
Без проблем. Я... так.
Скажи мамі, що я залюбки його пострижу.
-Справді? -Звісно.
-Дякую величезне. Дякую. -Гей, мала!
Гей, Моніко! Гайда!
Вибач, мушу бігти.
-Але ще раз дякую. -Та нема за що.
Ти нам так допоможеш. Приємно було познайомитися...
-ну, зустрітися. Бувай. -Так. Було...
-Приємно було поговорити. -Ага. Гаразд.
-Бувайте. -Бувай, Моніко.
Вибач, що змусила чекати, любий.
Гойт Емброуз.
Гойт!
Гойт Емброуз. Що у ньому такого, чого немає в мені?
Мені просто потрібна машина.
І класична привабливість.
ҐЕЙНЗ
ШАНОВНИЙ М-РЕ ҐЕЙНЗ, ДЯКУЄМО ЗА ВИБІР КОЛЕДЖУ ШТАТУ ОГАЙО.
З ЖАЛЕМ ПОВІДОМЛЯЄМО,
ВАС НЕ ЗАРАХОВАНО.
Повірити не можу, що мене туди не зарахували!
Я ж навіть всерйоз його не розглядав. Це було на крайній випадок!
Мій запасний коледж, безвідмовний варіант!
Може, ти просто надто...
посередній.
Гей, припини.
Надто посередній?
Гаразд. Перепрошую, Ліззі.
Згадай, з ким ти розмовляєш.
Я рік не ходив на фізкультуру,
бо сказав, що в мене алергія на піт.
А як щодо записки від лікаря, начебто я нічна істота,
і мені дозволили вчитися вві сні?
Через мене шкільного забіяку Френка Дейлі виключили на два роки
за сексуальні домагання,
бо він притис мене до шафи, а я сказав, що щось відчув.
Та припини. Це ж було геніально.
Мабуть, не варто було писати твір із назвою "Уявлення не маю".
Але ж це правда. Хіба ні?
Я уявлення не маю, що далі робити зі своїм життям.
Мама з татом тебе вб'ють.
Маловірко, чого засумнівалася?
-Не вб'ють вони мене. -Авжеж.
Просто треба вірно подати і сформулювати так, щоб вони зрозуміли.
Не розумію.
Я теж не розумію.
Добре, поясню отак.
Навчання в середньому коштує скільки, 20 000 доларів на рік?
Згідно з розрахунками, які я знайшов в інтернеті...
Передайте по колу.
Людина із лише середньою освітою
очікувано заробляє 20 000 доларів на рік на нинішньому ринку праці.
Тож, узявши це до уваги, за наступні чотири роки
або ви можете витратити 80 000 доларів...
або я можу заробити 80 000 доларів.
Тобто ти не хочеш вступати в коледж?
Ні. Тобто це безвідповідально у фінансовому сенсі,
щоб я вступав у коледж. Розумієте?
Ти щось курив?
О Боже. Ні.
-Ти накурений? -Ти куриш травку?
Ні, мамо, я нічого не курю. Я не накурений. Зі мною все гаразд.
Власне, я мислю ясніше та спокійніше, ніж будь-коли.
Гаразд, припини цю маячню, Бартлбі.
У суспільстві є правила.
І перше з них — вступ до коледжу.
Хочеш щасливого й успішного життя — вступаєш до коледжу.
Хочеш щось собою являти — вступаєш до коледжу.
Хочеш вписатися в суспільство — вступаєш до коледжу.
Знаєте що? А раптом я не вступив у коледж.
Що ти маєш на увазі?
Мене нікуди не зарахували.
О, Бартлбі.
Чорт забирай.
Я знала, що йому варто було починати готуватися ще в середніх класах
як це робить його сестра.
-От у неї шанс є. -У мене шанс є.
У неї шанс є.
Послухайте. Чимало успішних людей
не вчилися в коледжі.
Альберт Ейнштейн, наприклад.
Покагонтес не вчилася в коледжі.
Корі Фельдман і Корі Гейм.
Вони стали популярними.
Льюїс і Кларк.
Сюзан Сомерс. Боно.
Піду гляну, як там пиріг.
"Гляну, як там пиріг".
Знаєш, мені начхати, що робив і чого не робив Сонні Боно.
Ти вступиш до коледжу.
Я ж казала.
Тебе вдочерили.
ВІТАЄМО ВИПУСКНИКІВ БЕРЕЖИСЬ, КОЛЕДЖУ
Послухайте... Хочу запропонувати всім випити за наших випускників.
За випуск 2006-го,
і хай наступні чотири роки в коледжі стануть найкращими у вашому житті.
-Саме так. -Мамо.
-Привіт. -Привіт, друже, як ти?
-Як справи, Бі? -Як воно? Як справи?
Чуваче, чесно, якщо ще хтось мені скаже,
як це хвилююче — вступити до коледжу, то я зірвуся.
О, друже, я чув про ту стипендію.
Дурня якась. Ти ж один із найкращих гравців у штаті.
-Найкращий. Та нема коліна — нема футболу. -Лажа.
Що тепер робитимеш?
Не уявляю.
Нас таких уже двоє, друже.
-Усе гаразд. -Привіт, Рорі.
-Що таке? -О, привіт. Що? Добре. Нічого.
Я не вступила в Єль.
No comments yet. Be the first to leave one.