De første 200 linjer.
Гаразд, спробуємо по-іншому.
З початку. Приготуйтеся. Раз, два, три.
Раз, два, три, чотири. Тримайте ритм.
Два, три, чотири.
До-дієз, духові.
Два, три... Я тебе бачу, Кейлебе.
Рейчел, твоя черга.
Я забула саксофон, містере Джі.
Гаразд, вона забула саксофон. Тоді ти, Конні.
Спробуй!
Молодець!
Хвилиночку, а чого ви смієтеся?
Конні повністю поринула в музику. Це ж добре.
Пригадую, якось мій тато повів мене у джаз-клуб,
а я страшенно не хотів туди йти. Та коли побачив того чоловіка,
який грав квартові акорди,
а тоді в мінорі...
А потім додав внутрішні голоси, він наче співав.
Присягаюся, мені здалося,
що він літав над сценою.
Він розчинився в музиці. Занурився в неї і захопив нас усіх зі собою.
І я захотів навчитися
так грати.
Саме тоді я зрозумів,
що гра - моє покликання.
Конні знає, про що я. Так, Конні?
Мені 12.
Я зараз повернусь. Потренуйтеся.
Вибачте, що перериваю, містере Гарднер.
Ви робите послугу моїм вухам.
- Гей! - Це не про тебе, ти молодець.
Це неправда.
Чим можу допомогти, директорко Арройо?
Я хотіла особисто повідомити вам хорошу новину.
Ви більше не на пів ставки. Тепер у вас повна ставка.
Гарантована зайнятість. Медична страховка. Пенсія.
Ого. Це чудово.
Вітаю в Сімдесятій середньоосвітній, Джо. Назавжди.
Дякую.
ПОШИТТЯ НА ЗАМОВЛЕННЯ І РЕМОНТ ОДЯГУ
Після стількох років мої молитви нарешті почуто.
Робота з повною зайнятістю.
Чоловік при роботі, вітаю.
- Так, мамо, але я... - Ти погодишся, так?
Не хвилюйся, в мене є план.
У тебе завжди є план.
Та, мабуть, потрібен запасний план, якщо цей не вдасться.
Запасний план не зашкодить.
Джоуї, ми не для того зі шкіри пнулися, щоб дати тобі освіту,
або зараз у свої 50 ти прав білизну в моїй крамниці.
І ходив тут у дірявих трусах.
Так, але...
Ця робота дозволить нарешті забути про ті нікчемні підробітки.
І сам Господь знає, що вчителів цьому світу бракує.
Лишень подумай:
нарешті музика стане твоєю справжньою кар'єрою.
То ти скажеш "так"?
Будь ласка, скажіть "так".
Так, аякже.
Добре.
Алло?
НЕЗАБАРОМ КВАРТЕТ ДОРОТЕЇ ВІЛЬЯМС
Як життя, містере Джі? Це Керлі. Ламонт. Ламонт Бейкер.
Привіт, Керлі! Радий тебе чути, хлопче.
Слухай, називай мене Джо, Керлі. Я вже не твій учитель.
Гаразд, містере Гарднер.
Я тепер барабанщик у квартеті Доротеї Вільямс,
сьогодні ми розпочинаємо тур концертом у "Половинній ноті".
Доротея Вільямс! Нічого собі. Мої вітання, хлопче. Отакої!
Я б помер щасливим, якби зміг виступити з Доротеєю Вільямс.
Що ж, тоді сьогодні може бути ваш щасливий день.
"ПОЛОВИННА НОТА"
- Ось ви де. - Привіт, Керлі.
Леон кудись щез, і в нас проблема.
- Так. Розумію. - Я радий, що ви прийшли.
Мій дружбан Бішоп каже, що грав із вами в Брукліні.
Каже, що ви крутий.
Для кав'ярні.
Доротеє.
Це той чувак, про якого я казав.
Мій учитель музики зі школи - містер Гарднер.
Називайте мене Джо, Доротеє. Тобто міс Вільямс.
Для мене честь. Це просто неймовірно.
Джо - син Рея Гарднера.
То ми вже опустилися до шкільних учителів.
Підіймайся, Школо, в нас обмаль часу.
Що граємо?
Перепрошую, я трохи захопився.
Джо Гарднере, звідки ти такий?
Зі школи, я викладаю музику. Але на вихідні я...
У тебе є костюм?
Дістань костюм, Школо. Хороший костюм.
Повертайся ввечері. Виступ о 21.00. Перевірка звуку о 19.00.
Побачимо, як ти впораєшся.
Так!
Бачиш, тату? Ось як треба!
Погляньте. Знаєте, хто буде на афіші? Джо Гарднер!
Ти не повіриш, що сталося. Мені вдалося. Я гратиму. Так!
Я знаю. Доротея Вільямс! Уявляєш?
Чоловіче, ти міг загинути!
Тільки не кажи мамі. Гаразд?
Забудь про клас. Я тепер в іншому класі. У класі Доротеї Вільямс, друже.
Розумієш? Я...
Перепрошую!
Що за...
Агов?
Агов?
Що це за...
Агов! Вітаю!
Вітаю.
Як тебе звуть, любчику?
Я Джо. Джо Гарднер. Послухайте, я не повинен тут бути.
Мабуть, усе сталося раптово.
Розумієш, Джо, мені 106 років.
Я вже давно чекаю.
- На що? - На перехід у Кращий світ.
Кращий світ?
Тобто потойбіччя?
- Так. - То там смерть?
Це крутіше за мою мрію про моржа.
Дух захоплює, правда?
Ні. У мене сьогодні виступ. Я не можу зараз померти.
Не думаю, що від тебе щось залежить.
Так, залежить. Я не помру в той самий день, коли мені випав шанс. Мені час.
Власне, я вже й так затримався. Мене вже тут нема.
Думаю, тобі не в той бік.
Цього не буде. Я не помру сьогодні. Моє життя щойно почалося.
Що це було?
Чекайте. Це ще не кінець. Я мушу повернутися.
Я не хочу помирати!
Це ще не кінець! Тікайте!
- Чому ви не тікаєте? - Я не знаю.
- Що з вами таке? - Я не знаю.
Де мої штани?
Це ще не кінець.
О Господи.
Перепрошую. Пробачте.
Рятуйте! Це ще не кінець. Я повинен повернутися.
О Господи.
Що?
Спокійно, дайте наставнику спокій.
Пробачте, нові душі. Тридцять сьомий, припини.
Увага на мене. Бегемотики позакривали ротики.
Позакривали ротики.
Ви хто?
Я точка сходження всіх квантових полів усесвіту.
У вигляді, який здатен осягнути ваш примітивний людський мозок.
- Що? - Називайте мене Джеррі.
Гаразд, Джеррі.
Це небеса?
Ні.
Це що, царство диявола?
- Диявол. - Диявол.
- Позакривали ротики. - Диявол.
Тут справді легко заблукати.
Це не Кращий світ. Це Передсвіття.
Передсвіття?
Тепер ми називаємося Курси особистісного росту. Ребрендинг.
Диявол.
Ні, ти тут!
То це означає, що я мертвий?
Ще ні.
Ваше тіло у стані очікування.
Це складно.
Я відвезу вас до групи.
Хутчіш, маленькі душі, залазьте.
Вітаю на Курсах особистісного росту.
Попереду вас чекає багато цікавого.
- Дивно. - Що саме?
- Цифри не сходяться. - Тобто?
Бракує однієї душі. Цифри не сходяться.
Перша зупинка - Павільйон емоційності.
Ви четверо, мерщій туди.
Ви п'ятеро - у Павільйон стриманості. А ви двоє, чом би й ні?
Хвилинку. То так формується характер?
Звісно. Гадаєте, люди просто народжуються з характером?
А як вони потрапляють на Землю?
Через Земний портал.
Коли в них повністю сформується характер.
Агов?
До побачення.
Чекайте.
А ви часто губитеся.
Гаразд, наставники. Знайдіть своє ім'я...
- Привіт, Джеррі, знайшла наставника. - ...і приєднуйтеся до нас.
Дякую, Джеррі.
Слухайте, я не впевнений, що моє місце тут.
Розумію. Наставництво не для всіх. Можете відмовитися.
Якщо добре подумати, наставництво - це весело.
Я рада. Передаю вас Джеррі.
Дякую, Джеррі. Прямуйте просто до Джеррі.
Дякую, Джеррі.
Тут що, всіх звати Джеррі?
Успіху!
Джеррі, в нас проблема.
Привіт, Террі.
Цифри не сходяться.
Дуже сумніваюся. У нас уже кілька століть не було збоїв.
151 000 душ щодня вирушають у Кращий світ.
Це 105,2 душі за хвилину, Джеррі.
No comments yet. Be the first to leave one.