Lady and the Tramp II: Scamp's Adventure

У це

Маленьке, затишне, гарне і миле

Любе, прекрасне, завжди щасливе

Старе містечко

Завітай

Якщо ти новачок І тобі незручно

ПАРК ВЕТЕРАНІВ

Ти не зважай

Тебе сприйме дружньо це старе містечко

Завітай

Завітай

На сімейний наш пікнік

Четвертого липня

День незалежності

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Тітонько Саро!

Ми побачимо вас на післязавтрашньому пікніку?

Звичайно!

Мої дорогоцінні киці обожнюють четверте липня.

Всі найближчі родичі й сусіди

Прикрашають наше місто З ранку до обіду

Створимо новий образ!

Червоно-біло-блакитний образ!

Як закінчимо, ми місто возвеличимо

На сімейний пікнік

Четвертого липня

Незалежності

День

У містечку всі гудуть

Діти радо свята ждуть

Готуємося ми

До єдиного в році дня

Настрій наш - це щастя пік

Наче в липні Новий рік

Час, лети хутчіш коня

До зоряно-смугастого

Чудового, милого, гарного дня

От би швидше нам скупатися

Любим на пікнік збиратися

З Коханою і Милим Джимом

Створили дім, і так затишно в нім

Не втечем

Бо нам так добре тут

У малому, затишному

Гарному, любому

Теплому, розкішному

Люблячому

Старому житлі

У малому, затишному

Гарному і милому, любому, прекрасному

Завжди щасливому

Старому містечку

Завітайте

Завітайте

Завітайте

Завітайте!

Гаразд, час купатися!

Вода нагрілася.

Чудово! Я обожнюю приймати ванну.

Від неї моє хутро стає таким шовковистим.

Атож!

- Я перша! - Ні, я перша!

Ні, не ти! Одну хвилинку!

Ненавиджу купатися.

Все одно, Пустунчику,

коли живеш у будинку, треба бути чистим.

Тоді я радий, що я - дикий пес.

Пустунчику, ти ж знаєш, не можна дертися

на меблі.

Злазь звідти, доки нічого не розбив.

Слухай, татку, а давай зробимо щось собаче?

Вириємо кістки, пошматуємо квіти,

поганяємося за кішками!

Пустунчику, годі вже.

Ти зчиниш гармидер.

- Моя подушка! - Тату!

Пустунчику?

Сподіваюся, ти не робиш там гармидеру.

Ну все, вихор, час заспокоїтися.

Може, підеш погратися з Малюком?

Пустунчик грається!

Пустунчику!

Подивися, що ти зробив із моїм улюбленим капелюхом.

Я казав тобі не раз,

я казав тобі тисячу разів. Ні!

Подивимося, чи зможеш ти поводитися чемно,

коли я тебе купатиму.

Поганий Пустунчик!

Пустунчику, не пручайся.

Поганий Пустунчик! Поганий, поганий Пустунчик!

Тобі вже час вкладатися спати.

Ось так. Готово.

Пустунчику!

Лови м'ячик!

Ану повернися!

Пустунчику, лови м'ячик!

Повернися зараз же!

Ні!

Ура!

Пустунчику!

- Лови м'ячик! - Пустунчику! О ні!

Ну й гармидер!

Цього разу ти зайшов надто далеко!

Ти не залишив мені вибору.

Деяким собакам треба навчитися, як поводитися.

Посидиш на ланцюгу - може, це тебе провчить.

Пробач, друзяко, але я вже не знаю, що з тобою робити.

- Так йому і треба. - Йому що кажи, що не кажи.

Сам напросився.

Тепер нам треба буде викупатися ще раз.

- Я перша! - Ні, я перша!

Ти не перша!

Бродяго?

Найкраще, що Милий Джим міг зробити для нашого сина -

прив'язати його.

Бродяго, він ще ніколи не був прив'язаний.

Він ще цуценя.

Він мусить навчитися жити за правилами цього дому.

Сувора дисципліна робить із цуценяти пса.

А ти виріс і без дисципліни.

Так, Голубко, але я знайшов тебе.

І якби не ти, я б опинився у псарні.

Я просто намагаюся його захистити.

Колись він зрозуміє.

Може, йому треба зрозуміти сьогодні.

Я подумав, може, ти голодний.

Пробач, друзяко.

Тобі доведеться трохи порозумнішати, от і все.

Я завжди і скрізь винен.

Часом жити в сім'ї буває важко.

Треба дотримуватися певних правил.

Але я хочу бігати на волі, як справжній пес!

Синку, у світі повно пасток.

Тут у тебе є родина, в якій тебе люблять.

Доки я роблю те, що ти кажеш.

Татку, здається, мені просто тут не місце.

У тебе колись було таке відчуття?

У твоєму віці я був точнісінько, як ти.

Ти ніколи не був таким, як я.

Ти все своє життя був домашнім псом. Звідки тобі знати?

Ти б здивувався.

Пустунчику, я лише хочу тебе захистити.

Посадивши мене на ланцюг?

Такі вже правила, синку.

Я тільки й чую, що: "Правила, правила, правила!"

"Не роби цього!" і "Не роби того!"

Навіщо мені зуби й кігті, якщо ними ніколи не можна користуватися?

- Годі вити! - Не можу стриматися, татку!

Дикі пси виють на місяць!

У цій сім'ї не буде диких псів!

Тоді, може, я не хочу бути членом цієї сім'ї.

Подобається це тобі чи ні, ти - член цієї сім'ї!

І доки не почнеш відповідно поводитися,

звикай ночувати тут щоночі!

Гей, Янголятко!

Чого не виходиш до нас?

Я не можу.

Це цуценя прикуте ланцюгом!

Ану повернися, обідрана собацюро!

Стій на місці, щоб я схопив тебе тихо-мирно!

ПСАРНЯ

Гей! Куди ти подівся?

Що за...

Ану кидай це!

Знущання над офіцером округу... Облиште, так нечесно.

Ну ж бо, віддавай, дівчинко.

Гей!

Покинь!

Попався!

То що, їдемо в псарню, велетню? Га?

Не треба...

Овва, хай-но я тільки виплутаюсь, зразу ж зроблю щось несамовите.

Я вас дістану...

Гей, ти, щеня! Побачиш, де раки зимують!

Я вас усіх переловлю, хулігани!

Ти! Давай!

Далеко звідси хочу бути я

Десь там на волі, бігати до рання,

Ніяких повідків

Обіймів і батьків

Ні мила з гострим гребінцем

Щоб дряпати мені лице

У світ без парканів

Де бігтиму я

Зі справжніми псами

Що зроблять з мене справжнього пса

Ні стін, ні кордонів

Де буду на волі

У світі без стін і парканів

Ось де дуже хочу бути я

Цей цуцик не проспить усе життя

На канапі до самозабуття

Море кісток жувати

І запахів вдихати

І море гарних клумб Рити й топтати

Без правил і контролю

Я житиму на волі

Бо світ без парканів

Це життя без кайданів

Ні правил, ні відповідальності