Outlander

Раніше у серіалі...

Я повернувся.

Здавати власного брата?

Я більш не хочу, щоб ви ризикували через мене життями.

Ти за своє життя ще недостатньо в'язниць передивився?

Скажеш, що чула про мене.

Так він назавжди запам'ятає, що в тебе нічого спільного з Рудим Джеймі.

Джон Грей - мій брат.

Він винен тобі борг честі.

Не можу навіть пристрелити виродка.

Якщо віриш у те, що твоя дружина відьма, то хто я такий, щоб тобі заперечувати?

Ще одне видіння.

Мадам Бланш, Біла пані.

Ми виростимо цю дитину, як власну, з батьком.

Живим чоловіком, який дихає.

Від кого в неї таке руде волосся?

Клер, коли я з тобою, то я з тобою, але ти з ним.

Я присвятила себе своїй новій ролі, як тільки могла,

але мені все одно чогось бракувало.

Я знала, що рано чи пізно мені захочеться чогось більшого.

Заспівай мені пісню

Про дівчину, яка зникла

Може, ця дівчина

Це я?

З веселим серцем

Одного разу вона відпливла

Морем

До неба

Хвилі і вітер

Острови та моря

Гори, дощ і сонце

Усе, що було добре

Усе, що було гарно

Усе, що було мною

Зникло

Заспівай мені пісню

Про дівчину, яка зникла

Може, ця дівчина

Це я?

З веселим серцем

Одного разу вона відпливла

Морем

До неба

БОСТОН 1956 р.

Це те, що я думаю?

Саме так. Справжній англійський сніданок.

Кров'янка?

Руки геть.

-І грінки, смажені на беконі? -Звісно.

З якої нагоди?

Ну, одного дня Бріанна повернулася зі школи

і попросила смажені вафлі «Егго».

Тож я вирішив, що в її життя слід додати трохи англійськості.

І який у тебе план? Вигодувати з неї всю американськість?

Ну, або так,

або я заміню її улюбленого Доктора Сюьза Чарльзом Діккенсом.

Бріанно, сніданок на столі.

Смачно. Я за таким скучила.

Добре. Можливо, я просто вгадав.

У мене сьогодні немає занять,

і я все, що тільки можливо, прочитала про жовчний міхур.

Може, пізніше разом сходимо в кіно?

Джо казав, що «Шукачі» - фантастична стрічка.

Але, знаєш, як у тебе немає настрою на вестерн,

можна піти на «Карусель».

Та ні... Звучить непогано.

-Я обидві стрічки вже бачив. -Справді обидві?

Так.

-Ми... -Ні-ні, пробач.

Ми погодились, що обоє вільні...

Ні, звичайно.

Я обережний, Клер.

Так, правда. Дякую.

-А от і вона. -Це тобі.

Це чудово, люба. Справді прекрасно.

В'ЯЗНИЦЯ АРДСМУР 1755 р.

Тут завжди так похмуро?

Вище носа, мілорде. Тутешня випивка - непогана компенсація.

Я лишив Вам список місцевих торговців пійлом.

Найгірше на цій посаді - це папери.

А окрім того тут справді більше немає чого робити,

окрім хіба що полювання на тетеревів та французького золота.

Скарб золотих зливків,

надісланих Чарльзу Стюарту Людовіком?

Кажуть, що армія горян сховала його десь у пустці.

Перший мій рік тут воно мене захопило, я намагався його знайти.

Але за кілька років я нарешті отямився.

Проте той, хто привезе до Лондона такий скарб,

точно приверне до себе увагу корони.

Я так розумію, що більшість в'язнів тут - це горяни-якобіти.

Так, смиренні, наче овечки.

Після Каллодену повстанського духу не лишилося.

Боже, яке ж це щастя, що я повернуся до цивілізації.

Я так розумію, що місцеве товариство Вам не до вподоби.

Мій любий друже. «Товариство» тут Вам складуть виключно

Ваші власні офіцери...

і один в'язень.

В'язень, кажете?

Ви колись чули про Рудого Джеймі Фрейзера?

Звичайно.

Чоловік став відомим за Повстання.

Ну, він у нас.

Він тут єдиний якобітський офіцер,

і єдиний, кого ми тримаємо в ланцюгах.

Протримався шість років, переховуючись після Каллодену.

В'язні ставляться до нього, як до свого вождя.

Називають його «Макдуб».

Поняття не маю, що воно значить, певно, якась ознака поваги.

У випадку будь-яких питань він виступає їх речником.

Усі вартові його бояться.

Ті, хто бився під Престонпенсом, кажуть, що він - сам Диявол.

Диявол не в кращому стані.

Вам знадобиться його ставлення і співпраця.

Я щотижня вечеряв із ним.

Можете спробувати щось подібне.

Я не сяду до столу з тим...

в'язнем.

Як забажаєте.

Що ж, лишаю все Вам.

Щасти Вам, майоре.

Ти вже бачив нового коменданта?

Поглянув на нього у дворі. Ми не говорили.

Ну, краще чорт, якого ми знаємо, ніж навпаки.

Макдуб, чи не так?

Ні, Хейзе, усе так.

Та не можу сказати, чи ти правий.

Тобі, Макдубе.

То... ти вже бачив нового коменданта?

Ось про що белькотіли ті пустоголові?

Еге ж.

Я бачив його.

Здається знайомим.

Та не можу згадати напевно.

Звати його Грей.

Байдуже. Усі британці однакові.

Сам Господь їх не розрізняє.

Вони те ж саме про нас кажуть.

Їм би вдалося нас розпізнати, якби дозволили нам носити наші тартани.

Запхай те куди подалі.

Ти знаєш, як за таке карають.

Еге ж.

Тож... ти його поки не оцінив?

Він ще жовторотий.

Ще дитина.

Тримається добре.

Сажень у плечах...

і швірень у дупі.

Той швірень, здається, стандарт для британської армії.

-Тебе знову покусали? -Еге ж.

Щури вже вкрай знахабніли.

Це не дасть рані загноїтися.

І з грипом також зарадить.

Знову твоя трава. Вважаєш мене за свиню?

За вперту свиню.

Це всього лишень чортополох.

Відриваєш голівки, товчеш листки і стебла.

Я про це дізнався від...

одної дівчини...

яка багато чого знала...

про зцілення.

Той в'язень, пане, як Ви й наказували.

Джеймс Фрейзер.

Еге ж.

Я майор Джон Вільям Грей, комендант цієї в'язниці.

Я так гадаю, що Ви порозумілися з полковником Кворрі.

Так і було.

Я б хотів, щоб так і лишилося.

Ви виступаєте в якості речника в'язнів.

Гаразд.

Куди подати вечерю, пане?

Сюди, якщо можете, в'язню.

Щоб тебе заціпило! Він за моєю вечерею.

У в'язниці є кіт?

Коти є на складах.

Ну, то прихопіть одного сюди зараз же.

У камерах багато щурів?

Добіса.

Вони іноді просто по мені бігають, коли я сплю, пане.

Як Ваша ласка, Маккею,

потурбуйтесь про те, щоб кожній камері надали по коту.

Щось не так, Маккею?

З усією повагою, пане,

не думаю, що хлопцям потрібні коти проти пацюків.

Вони ж їх не їдять, сподіваюсь?

Лишень коли їм вдається їх упіймати.

Одному Богові відомо, що Ви накоїли, щоб Вас заслали сюди,

але заради Вашого ж добра

сподіваюся, що Ви на це заслужили.

Це все, пане?

Так. Поки що.

БОСТОН 1958 р.

Мамо, підніми свого диплома трохи вище.

Три, два, один, сир.

Дуже добре. Гаразд, хто далі, маестро?

-Тепер тебе з матусею. -Гаразд.

Я й матуся.

Гаразд, добре.

Люба, а тобі не час до «Фонтейнз»?

Я не хочу, щоб відмінили твій резерв.

Часу ще вдосталь.