Harakiri (Seppuku) (切腹)

Виробництво кінокомпанії Шохіку.

Фільм-учасник відкриття кінофестивалю в Японії 1962 року.

1630 рік.

13 травня. Безхмарне небо. Надзвичайно спекотно на початку дня.

Журнал клану Ії

10-та ранку. Майстер Бенносуке...

здійснює візит до палацу Кандабаші шанованого лорда Дої,

щоб подарувати свіжу річкову форель з річки Шіракава,

яка протікає на нашій землі.

Інших записів офіційних справ немає...

Однак, біля 4-ї після полудня,

самурай, який був колись слугою клану Фукушіма з Хірошіми,

з'явився біля наших воріт.

ХАРАКІРІ

Продюсер: Тацуо Хосоя

Автор сценарію: Шінобу Хашімото

Оператор: Йошіо Міяджіма

Композитор: Тору Такеміцу

У ролях: Тацуя Накадаї

Акіра Ішіхама

Шіма Івашіта

Тецуро Тамба,

Масао Мішіма, Ічіро Накая та інші.

Режисер: Масакі Кобаяші

Сото Сакурада-Мачі, Едо - офіційна резиденція клану Ії.

Ти був слугою колишнього клану Фукушіма з Хірошіми?

Саме так.

Моє ім'я - Ханшіро Цуґумо.

Пишеться ієрогліфами "цу" - як гавань...

і "ґумо" - як хмара.

Яка мета твого візиту?

Дім мого господаря зазнав поразки в 1619 році.

Згодом я покинув свої землі і вирушив звідти до Едо,

де зміг знайти і орендувати скромне укриття.

Поки тягнулося таке моє мізерне життя, я шукав зв'язки, щоб найнятися на роботу до нового господаря.

Але як би я не старався, ми живемо у мирні часи,

і всі мої зусилля були даремними.

Будучи не в змозі знайти роботу і нового господаря,

він перебуває в тяжкому становищі та відчаї.

І вважає, що більше не зможе таке терпіти.

Замість того, щоб жити у такій бідності та ганьбі,

він бажає померти благородно, зробивши харакірі.

І просить дозволу використати для цього наше зовнішнє подвір'я.

Таким є його прохання.

Ні, знову...

Невже вони ніколи не припинять цього?

Що мені відповісти?

Гаразд. Покажи йому усе.

Ця кімната, пане.

Будь ласка, заходьте.

Дякую.

Я - колишній слуга Лорда Масанорі Фукушіми з Хірошіми.

Моє ім'я - Ханшіро Цуґумо.

Я з повагою прошу у вас вашої прихильності.

Я - старший радник Будинку Ії, Кагею Сайто.

Я надзвичайно вдячний вам за швидку зустріч.

Мета мого візиту - ...

Мені уже розповіли про твоє прохання.

Замість того, щоб жити у безкінечних злиднях,

і бездіяльно чекати на свою смерть,

ти бажаєш покінчити зі своїм життям як це належить самураєві, зробивши харакірі.

Думаю, саме в цьому суть твого прохання?

Так, у цьому.

В теперішні часи, таке твоє рішення викликає справжнє захоплення.

І через це, я можу висловити до тебе тільки найбільшу пошану.

Ти згадував, що ти служив колишньому Лорду Фукушімі.

Тобі доводилося знати чоловіка на ім'я Мотоме Чіджііва?

Чіджііва?

Так.

- Е... - Тобі не знайоме це ім'я?

Я - цілком переконаний, що він також служив колишньому Лорду Фукушімі.

У ці процвітаючі дні,

близько 12 000 самураїв не мають свого нового господаря...

І один чоловік навряд чи міг знати їх усіх.

Гаразд... не звертай на це увагу.

Цього року, трішки раніше, мабуть десь в кінці січня, цей ронін, Мотоме Чіджііва,

приходив до мене і мета його візиту була така ж, як і твоя.

Він...

просив дозволу використати наше зовнішнє подвір'я для того, щоб померти з честю.

Справді?

Справді. Розказати тобі, що відбулося потім?

Звичайно.

Ти говориш, що ти був слугою колишнього клану Фукушіма з Хірошіми?

Саме так.

Я служив колишньому Лорду Масанорі Фукушімі з Хірошіми.

Моє ім'я - Мотоме Чіджііва.

Яка мета твого візиту?

Після падіння дому мого господаря, я вирушив звідти до Едо,

де знайшов і орендував скромне укриття.

Поки тягнулося моє мізерне життя, я шукав зв'язки, щоб найнятися на роботу до нового господаря.

Але як би я не старався, ми живемо у мирні часи...

і всі мої зусилля були даремними.

Що ж, здається, зараз наша черга.

- Як будемо реагувати? - Дай мені подумати.

Іноді дивуєшся власній дурості.

В цьому винен клан Сенгоку.

Кажіть, що хочете, але це була помилка.

- Я не згідний, Язакі. Це - неправда. - Чому ні?

Самурай, який прийшов до будинку Сенгоку, був переконаний у своєму рішенні зробити собі харакірі.

В його намірах не було нічого безчесного.

Саме так, тому, що вони були зворушені його щирістю і через це...

Сенгоку вирішили взяти його до себе як кімнатного слугу.

Це - добре. Вони прийняли правильне рішення.

Проблема тут у безсоромній імітації послідовниками...

Вони усі хочуть зробити собі харакірі тільки через те,

що у них немає їжі та одягу,

вони з'являються біля наших воріт і благородними словами насправді вимагають, щоб їм щось дали.

Ми ж не можемо дозволити йому зробити харакірі прямо біля наших воріт...

Наш єдиний вибір - наслідувати приклад інших кланів:

дати йому що-небудь і попросити його піти.

Ні. Цього ми не будемо робити.

Якщо ми дамо йому грошей або щось інше і відправимо його назад,

за ним незабаром прийдуть наступні... Один за одним...

будуть збігатися, як мурашки на грудку цукру.

Після битви при Секігахарі,

Едо просто-таки кишіло тими ронінами - самураями без господаря.

Вони ніби дикі собаки, які бродять у пошуках своєї здобичі.

Подумайте про те, що скажуть люди.

"Клан Ії став таким же м'якосердим, як і інші.

Кожен думав, що у них твердий характер, допоки біля їхніх воріт не з'явився ронін.

Але погляньте, що вони наробили зараз.

Вони хваляться своєю військовою хоробрістю, але зараз мирні часи.

Вони просто живуть вчорашніми мріями".

І ви дозволите, щоб увесь Едо сміявся над вами?

Особливо, коли Його Світлість перебуває у від'їзді.

Ні за яких умов ми не можемо дозволити прийняти цього чоловіка,

поки Його Світлість у від'їзді.

Дати йому грошей і попросити піти - це нонсенс, який навіть не обговорюється.

Він не має ні найменшого наміру вбивати себе, хоч і говорить про благородне харакірі.

Раднику!

Дозволь мені...

Прошу вибачення за те, що змусив тебе чекати...

Я - Уменосуке Кавабе, один із охоронців лорда Ії.

А моє ім'я - Мотоме Чіджііва, ронін з Хірошіми.

- Будь ласка, ходімо зі мною. - Перепрошую?

Я проведу тебе до ванни.

Оскільки Лорда Ії зараз немає вдома,

старший радник Сайто

передасть твоє прохання синові Його Світлості, Бенносуке.

Він вважає твоє рішення гідним захоплення,

і бажає, щоб тобі було дозволено негайну аудієнцію з господарем.

Я матиму аудієнцію з господарем Бенносуке?

Саме так.

Я повинен попросити пробачення, але твоє нинішнє вбрання має бути кращим.

Поки ти будеш митися, ми пошукаємо для тебе новий одяг.

Я повністю віддаю себе у ваші руки.

Ваша доброта до мене безмежна.

Мабуть, це - сон.

Це так... абсолютно несподівано.

Майже...

Перепрошую.

Прошу вибачення, що змусив тебе чекати так довго...

- Я повинен попросити тебе знову переодягнутися. - Що?

Твій одяг.

Щось сталося?

А як же моя аудієнція з господарем Бенносуке?

Мені сказали, що мені буде надана аудієнція.

Не може бути такого. Ти напевне неправильно зрозумів.

Ні, я впевнений у цьому.

Саме так мені сказав Уменосуке Кавабе, один з охоронців.

Кавабе?

Ну, якщо він так сказав...

То так повинно бути.

Отже, я не помилився?

А... мені здається, я розумію.

Коли старший радник Сайто особисто передав твоє бажання господарю Бенносуке,

він зазначив, що в наші дні дуже важко знайти чоловіка з таким великим почуттям честі.

"Я був би радий додати цього чоловіка до переліку наших слуг," - сказав він.

Правда?

"...але коли людина заявляє, що вона бажає розрізати своє черево,

то вона уже глибоко переконана у своїй рішучості це зробити".

"Я впевнений, що спроба відмовити його від цього не принесе жодної користі.

Подаруйте йому його останнє бажання.

Я й сам хотів би зустрітися з цим чоловіком, у якого така незвичайна та велика хоробрість

і сказати йому про те, наскільки сильно я захоплююся цим його рішенням.

Але, на жаль, мені необхідно зараз обов'язково йти на зустріч з Лордом Дої.

Надайте йому всі зручності цього будинку,

і нехай усі наші слуги будуть свідками його останнього акту,

щоб вони змогли запам'ятати це, як приклад неймовірної гордості".

Мені сказали, що саме такими були слова господаря Бенносуке.

Скажи мені, що ти думаєш про цю історію?

Дуже цікава розповідь,

гідна знаменитого червоного щита, що символізує клан Ії

та їхньої репутації як великих, хоробрих воїнів.

Можна я запитаю, а які твої наміри?

Ви маєте на увазі...

це?

Саме так.

Ви можете бути спокійним.

Я прийшов сюди з наміром померти.

Ну що ж, гаразд. Твоє рішення гідне захоплення.

В такому випадку, майстре Цуґумо...

мабуть я розповім вам трішки більше про Мотоме Чіджііву.

Звичайно.

Отже тепер, ми не повинні тратити час.

Будь ласка, переодягайся.

Усе інше уже готове

для церемонії харакірі з усім належним оформленням.

Я маю прохання.

Я змушений попросити у вас невелику відстрочку.