Circle

Агов?!

Люди?!

Припини.

Не рухайся.

Вони спостерігають.

Що це за фігня?

Гадки не маю.

- Де ми взагалі? - Не уявляю.

Агов?!

Якого біса?!

Все гаразд. Без паніки.

Допоможіть мені!!!

Заспокойтеся!

- Джоне... - Все добре.

...де ти?

От лайно.

Вона померла?

Певно так.

Боже, що тут коїться?

Якби ж я знав.

Ти теж це чув?

Лайно...

Якого дідька?

Не рухайтесь!

Вони бачать кожен рух.

Просто залишайтесь на своєму місці.

Не відривайте ноги від підлоги.

Та нікого не торкайтесь.

- Що за звук? - Тихіше...

Боже мій.

Звідки йде цей звук?

Помовч!

Зараз щось буде...

Заспокойтесь! Не треба панікувати!

Заспокойтесь, будь ласка!

Всім треба заспокоїтися.

Всі нахуй заткнулися!

- Дихай глибше... Думай, думай... - Що тут взагалі відбувається?

Знову розряд.

Люди, замовкніть! Хоч на мить!

Хтось розуміє, що в біса відбувається?

Хтось нас вбиває.

Ні, це не так.

Ви це бачите?

Стрілка на підлозі.

Бачите, як вона рухається?

Ні, нічого не бачу.

- Про яку стрілку ти говориш? - Подивіться на свої руки!

Коли рухаєш рукою, то стрілка змінює своє положення.

Ох, трясця... Дійсно.

Я бачу лише одну.

Теж бачу лише свою.

Гадаю, кожен бачить лише власну.

Як вони це зробили?

Гадаю, вживили щось у руку.

На кшталт імплантів?

- Це робимо ми. - Ми?

Ти про що?

Ми обираємо хто помре.

Блядь!

Знову?! Хто це зробив?

Нічого не робіть, добре?

Це так не працює, бачите?

- Треба щось інше вигадати. - Нічого бля не робіть!

Добре.

- Прокляття, знову! - Якого біса?

Люди, хто це робить?

Ми всі тут помремо! Нам всім торба!

Бля, всі тут ґиґнемо!

Боже мій.

Не можу в це повірити.

- Це голосування. - Що?

Ми голосуємо.

Помирає той, кого обирає більшість.

Звідки ти знаєш?

Бо... Бо чутно сигнал, коли хтось стискає кулак.

Так ви підтверджуєте свій вибір.

Треба просто нікого не обирати.

Не вийде. Хтось та й облажається.

Хвилинку.

А якщо... Якщо обрати її ще раз?

Так, можна спробувати. Давайте.

Люди, ні... Це не спрацює.

Але нам треба щось робити.

Гаразд, усі голосуємо за ту померлу жінку.

- Ви серйозно? - Нумо.

Ми обрали не ту людину.

- Ми все зробили вірно. - Я говорив, що це лайновий план.

Але чому він?

Може, він був другим у голосуванні.

- Чи взагалі набрав більше за всіх? - Але ми мусимо щось робити.

Люди, це так не працює, гаразд?

Неважливо що ми робитимемо, ми однаково облажаємося.

- Тоді більше ніякого голосування. - Будь ласка.

- Це не допоможе. - Але треба спробувати.

Добре, ніхто не голосує. Просто почекаємо.

Звідки ми знаємо, може, це вб’є нас усіх?

Наче зупинилося?

Боже мій.

Головне не рухайтесь! Щоб не сталося, треба це пережити.

Ні...

Навіть без голосування, вони обирають самостійно.

У когось ще є ідеї? Бо, вочевидь, попередні не працюють і треба щось робити...

Стуліть свої писки!

Наразі... Існує варіант, щоб відмовитись від голосування за вбивства.

І що, в біса, ми тепер робитимемо, хлопче?

Ми мусимо голосувати.

Я говорю про те, що ми можемо вирішити цю проблему якось інакше.

Послухайте. Ми маємо десь пару хвилин між раундами.

- Це не дуже багато... - Добіса мало.

Якщо ми не витрачатимемо марно час, з’ясовуючи хто помре наступним...

А будемо разом кумекати що тут відбувається.

Ми... Неодмінно знайдемо рішення та вийдемо звідси.

Що саме ти пропонуєш?

Ну... Я тут озирнувся та знайшов... П’ятьох-шістьох старих пердунів.

Зіллємо їх першими на голосуванні та виграємо трохи часу.

- Заради Бога... - Ні, хлопче, це лайно.

Ти серйозно чи на приколі?

Погодьтеся, у реальному житті вони один біс здохнуть раніше за всіх.

- Яка різниця? - Каже діло.

Кікнемо стариганів.

Так... Наче чесно.

Для кого чесно?

Вони байдуже скоро помруть.

Так, своєю природною смертю, а не через нас.

- Не бачу різниці. - Це божевілля.

- У нас нема інших варіантів. - Чуваче, це хуйова ідея.

Яка ситуація, такі й ідеї. Але нам треба щось вирішувати.

І хто буде першим?

Почнемо з нього. Далі за годинниковою стрілкою.

Якого біса...?

Виграємо десь 10 хвилин.

Ні, ні, ні... Треба вигадати щось інше.

Є краща ідея?

Хтось має?

Вибачайте.

Не фартануло.

Але я маю право на життя. Чим я гірший за всіх?

Старик, ти прожив своє...

Будь ласка.

Благаю!

Чудово.

Знаю, вибір дався нелегко. Це все заради нашого спасіння.

- Але нам доведеться це повторити. - Закрийся, добре? Ми не тупі.

Ти хотів трохи часу, ми його тобі дали.

Тож не марнуй його.

Нумо розбиратися, в якому ми лайні.

Є якісь ідеї?

- Агов, хоч щось? - Може він в курсі?

- Хто, я? - Ага... Ти мусиш щось знати.

- Звідки мені знати. - Бреше.

Ага, ага... Вояки повинні знати.

Знати що?

Ну... Не знаю... Може, це йобаний напад прибульців.

Прибульців?

Слухай, я знаю не більше за тебе.

- Пиздиш, чуваче. - Присягаюся, мені нічого не невідомо.

Тоді, хтось хоч щось цікаве пам’ятає?

Я була в Глендейлі.

Я пам’ятаю.

Я застряг у заторі на шосе.

- І я також. - І я.