Ghostbusters

ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА НЬЮ-ЙОРКА

ВІВЕР ХОЛ ВІДДІЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ

ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАНОРМАЛЬНИХ ЯВИЩ ЛАБОРАТОРІЯ

Я перевертаю наступну карту.

ВЕНКМЕН ГОРИ В ПЕКЛІ

ДОКТОР Е. СПЕНГЛЕР ДОКТОР Р. СТАНЦ - ДОКТОР П. ВЕНКМЕН

Я хочу, щоб ви зосередилися і сказали мені, що це.

ПОКОЇВКА

Квадрат.

Гарна спроба, але ні.

Очистіть свою голову.

Добре. Скажіть, що це, на вашу думку.

Зірка?

Так, зірка! Дуже добре. Чудово.

Добре, так.

Добре подумайте.

-Що це? -Коло.

Близько.

Але неправильно.

Добре.

Готові?

-Так. -Добре.

Що це?

Ну ж бо.

Вісімка.

Неймовірно. П'ять із п'яти.

-Ви не бачите з цієї сторони? -Ні.

-Ви мене не обманюєте? -Ні, клянуся. Я просто вгадую.

Добре.

Хвилюєтесь?

Так. Це не дуже приємно.

Залишилося лише 75. Добре. Що на цій?

Кілька хвилястих ліній.

Вибачте, не пощастило.

Знаю.

Зачекайте.

Зачекайте, я...

Мені вже це набридло!

Ви самі зголосилися, і ми вам платимо, хіба ні?

Так, але я не знав, що ви застосовуєте електрошок.

Що ви намагаєтеся довести?

Я досліджую вплив негативних стимулів на екстрасенсорне сприйняття.

Вплив? Я скажу вам, який вплив. Я злий, як чорт!

Отже, моя теорія правильна!

-Не потрібні мені ваші 5 доларів. Я йду! -Ну і добре!

Звикайте.

Ваші здібності викликатимуть заздрість у людей.

Думаєте, у мене є здібності, докторе Венкмен?

Авжеж, Дженіфер.

Це воно.

Точно воно.

Чи прийшли ультрафіолетові об'єктиви для фотоапарата?

Ще мені потрібна та касета, з якої ти вчора все стер.

-Вибачте на хвилинку. -Добре.

Я зайнятий, Рею.

Мені потрібно ще трохи часу.

Можеш повернутися за годину чи півтори?

Пітере, о 13:40

в основному корпусі Нью-Йоркської громадської бібліотеки на П'ятій авеню

10 людей бачило літаюче тіло пароподібної примари.

Вона скинула книги з полиць і налякала бідолашних бібліотекарів.

Це дуже захоплююче. Негайно йди туди.

Перевір і відразу повідом мені.

-Ні. -Я чекатиму тут.

Ні, Пітере, цього разу ти йдеш з нами. Спенглер уже там.

Він виміряв ПКЕ, показники зашкалюють.

Стрілка поза шкалою. Ми близько. Я відчуваю.

Я відчуваю.

Ми дуже-дуже близько.

Мені треба йти, Дженіфер, але я б хотів попрацювати з вами ще.

Можливо, ви могли б повернутися сьогодні ввечері, скажімо, о...

-О восьмій? -Я саме хотів сказати «о восьмій»!

Ви справді унікальний випадок.

Як твій друг, мушу сказати,

що ти нарешті з'їхав з глузду з цими привидами.

Ви хлопці бігаєте,

спілкуєтесь з кожним шизофреніком у місті,

який каже, що бачив паранормальну активність. А ти що бачив?

Пітере, ти забув, що я спостерігав

незбагненну міграцію морських губок.

Рею, губки мігрували на півметра.

Егон.

-Ти тут. -Ага, що у вас?

Це серйозно, Пітере. Дуже серйозно. Тут точно щось є.

Егоне, це нагадує мені той випадок,

коли ти намагався просвердлити свою голову, пам'ятаєш?

Це б спрацювало, якби ти мене не зупинив.

Доброго дня. Я Роджер Делакорте. Ви з університету?

Так, я доктор Венкмен. Доктор Станц. Егон.

Дякуємо, що прийшли.

Сподіваюсь, усе вирішиться швидко й тихо.

Не спішіть. Ми навіть не знаємо, що тут у вас.

Я не бачила ніг,

але у створіння точно були руки, тому що воно потягнулося до мене.

Руки? Не можу дочекатися, щоб подивитися на нього.

Еліс, я задам вам кілька стандартних запитань, добре?

Вам чи вашим родичам ставили діагноз шизофренії

чи розумової неповноцінності?

Мій дядько думав, що він святий Ієронім.

Я б сказав, що це однозначно «так».

Ви вживаєте наркотики, стимулятори чи алкоголь?

Ні.

Ні. Я просто запитую.

Еліс, у вас зараз менструація?

До чого тут це?

Не заважай, я вчений.

Рею! Воно рухається. Ходи сюди.

Дивися!

Тільки поглянь, Рею.

Книги розставлені симетрично.

Як і після масової турбулентності у Філадельфії в 1947 році.

Ти правий. Людина б не розставила книги отак.

Слухай! Відчуваєш запах?

До речі про телекінетичну активність. Поглянь на цей безлад!

Реймонде, подивися.

Ектоплазмовий залишок!

-Венкмене, візьми зразок. -Справжній.

Хтось вишмаркав носа, а ти хочеш це зібрати?

Я хочу проаналізувати це.

-Отам є ще. -Тут більший сигнал.

Сюди.

Ходімо.

Егоне, твій слиз.

З тобою таке ставалося?

Уперше?

Воно тут.

Примара, вона справжня.

То що нам робити?

Будь ласка, підійди сюди та поговори зі мною хвилину.

Можеш просто підійти сюди на секунду, будь ласка?

Сюди. Ходи до мене, Франсіне. Ходи сюди.

-Що нам робити? -Я не знаю. Що ти думаєш?

Перестань!

Нам треба встановити контакт. Один із нас мусить з нею поговорити.

Гарна ідея.

Привіт, я Пітер.

Ти звідки?

Добре. Стандартні фрази не працюють.

Гаразд, у мене є план. Я знаю, що робити.

Не відходь.

Я знаю. Роби, що я кажу.

Приготуйся. Готовий? Лови!

Ти бачив її? Що це було?

-Поговоримо пізніше. -Що?

«Лови її!» - це весь твій план?

«Лови її!»

Дуже по-науковому.

Я розхвилювався. Розумієш... Вона була неймовірна, хіба ні, Піте?

Ми торкнулися етерного виміру.

Ти розумієш, що це означає для університету?

Так, це важливіше, ніж мікрочіп.

Рею, це чудово.

Це був корисний досвід.

Згідно з новими даними, у нас є всі шанси

зловити примару та втримувати її.

Чудово.

Якщо швидкість іонізації незмінна для всіх ектоплазмових організмів,

ми легко можемо їх ловити.

Спенгсе, ти серйозно хочеш зловити привида?

Я завжди говорю серйозно.

Егоне, я хочу вибачитися за дещо, що сказав про тебе.

Ти заслужив.

Можливості безкрайні.

Вітаю, декане Єгер.

Ми що, переїжджаємо у краще приміщення університету?

Ні, ви переїжджаєте поза університет.

Рада вирішила зупинити ваше фінансування.

Ви повинні звільнити приміщення негайно.

Це неприйнятно. Я вимагаю пояснення.

Добре.

Університет більше не збирається

фінансувати будь-які дії вашої групи.

Але діти нас обожнюють.

Докторе Венкмен,

ми вважаємо, що призначення науки - допомагати людству.

Однак ви, вочевидь, вважаєте науку шахрайством.

Ваші теорії - популістичні нісенітниці, ваші методи недбалі,

а висновки вкрай сумнівні.

З вас поганий учений, докторе Венкмен.

Зрозуміло.

Вам не місце на цій кафедрі чи в цьому університеті.

Який сором. Тепер можна забути і про МТІ, і про Стенфорд.

Вони нас і на поріг не пустять.

Ти завжди турбуєшся про свою репутацію.

Ейнштейн написав свої роботи, коли працював клерком у патентному бюро.

Ти знаєш, скільки заробляє клерк?

Ні.

Мені особисто подобалося в університеті.

Вони давали нам гроші та приміщення. Нам не треба було нічого виготовляти.

Ти ніколи не працював поза університетом. Ти не знаєш, як це.

Я працював у приватному секторі. Вони очікують результатів.

Чи це доля, чи везіння,

чи карма.

Я вважаю, що все трапляється з якоїсь причини.

Я вважаю, що це була наша доля.

А яка мета?

Щоб ми створили власний бізнес.

Для Системи утримування ектоплазми, яку ми хочемо розробити,

потрібне чимале фінансування.

Звідки ми візьмемо гроші?